Розминка перед стрибком

Події кінця минулого тижня змусили понервувати наших співвітчизників, які зберігають свої заощадження у твердій валюті: американська валюта опустилася на нашому міжбанківському ринку нижче “психологічної” позначки 8 гривень. За безготівковий “вічнозелений” давали 7,99. Зазвичай, ситуація на міжбанку через деякий час повторюється і в обмінних пунктах. А тут ще й у світі дешевшає євро, причому аналітики стверджують, що процес тільки набиратиме швидкості, оскільки економічні проблеми, які тиснуть на євровалюту, має не тільки Греція, а й Іспанія та Італія...

Просів під тягарем проблем

Долар днями має подешевшати. Не суттєво, але планку “8,00”, імовірно, подолає, котячись донизу, і “бакс” в обмінних пунктах. Принаймні так прогнозує старший аналітик групи компаній “Форекс—Клуб” Микола Івченко: тенденція, що готівкова валюта повторює курс міжбанківської, збережеться і цього разу. “На початку березня можна очікувати, що долар продаватимуть за 7,90—7,95”, — резюмує Івченко.

Причини падіння долара у нашій країні пов’язані з проблемами у вітчизняній економіці. “Останнім часом у країні суттєво зменшується готівкова маса. У січні падіння становило 2,5%, — пояснив “Україні молодій” експерт Школи політичної аналітики при Києво—Могилянській академії Сергій Кисельов. — Тобто в економіці стало менше гривні — головним чином через зменшення виробництва”. А чим гривні менше, тим вона дорожча. Знову ж таки оживає експорт, і в країну знову попливли долари.

На готівковий долар тиснуть інші проблеми. “Найбільша — це зниження купівельної спроможності українців, — каже  директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. — Адже слабка економіка означає невисокі доходи працівників. До того ж зарплати за січень є традиційно нижчими, ніж в інші місяці. І люди змушені продавати свої заощадження, які традиційно є валютними, щоби придбати товари першої необхідності. Тому подорожчання нашої національної валюти є свідченням не того, що в економіці все добре, а якраз навпаки”.

Борги розгулятися не дадуть

Утім феєрія української гривні триватиме недовго. Вже наступного місяця зростання її вартості може змінитися падінням. Причому політ донизу може бути різким, тривалим і затяжним. Причин для цього більш ніж достатньо. “Україна буде змушена повернути у 2010 році близько 30 млрд. доларів зовнішніх запозичень. Це і державні, і приватні борги, але у будь—якому випадку вони “тиснутимуть” на валютний ринок, — каже Василь Юрчишин. — Працюватиме проти нашої гривні розбалансований бюджет: його дефіцит покриватимуть із ресурсів Національного банку — інших джерел я просто не бачу. Існує ще одна проблема, яку чомусь недооцінюють: погашення облігацій внутрішньої державної позики, які випускали під дуже високі відсотки — 28% річних”. Небезпек, на думку експерта, тут дві: по—перше, уряд буде змушений знайти велику суму грошей. А по—друге, власники облігацій, отримавши свої кошти, можуть вчинити так, як зазвичай роблять люди на їх­ньому місці: купити на отриману гривню тверду валюту. Тим паче якщо валютний ринок тоді хоча би трохи лихоманитиме. А це може доволі суттєво “дати по шапці” нашій валюті.

“Не варто забувати і політичну складову, — переконаний Сергій Кисельов. — Сьогодні ми не знаємо, хто буде наступним Прем’єр—міністром, але якщо це крісло займе Микола Азаров, який обіцяв більш соціальний бюджет, то наслідки для валютного ринку будуть доволі прогнозованими”. Як відомо, свого часу пан Азаров презентував своє бачення стимулювання попиту населення і, відповідно, зростання вітчизняної економіки. “У це досить важко повірити, адже в бюджеті маємо суттєві “дірки”, — заперечує тези політика експерт. — А подібні намагання тільки додатково розхитуватимуть курс”.

Тож, за переважними оцінками експертів, починаючи з березня, гривня щомісяця може втрачати близько десяти копійок своєї вартості. Опустившись нижче “психологічної” позначки, найближчим часом долар почне дорожчати і до кінця нинішнього року коштуватиме близько 9 гривень.

Під подушкою... третина України

“Валютні каруселі” зазвичай вкрай негативно впливають на економіку. За статистикою, українці нині активно скуповують валюту, причому зберігають її вдома, не довіряючи банкам. У січні в Україні купили на 833 мільйона доларів більше, ніж продали. За 2009 рік приріст валюти становив 8,4 мільярда доларів. Це досить суттєва сума, для порівняння: вона становить майже третину... золотовалютного запасу України (25,3 млрд. доларів. — Ред.). Причому, зростання депозитних вкладів упродовж минулого року, якщо і фіксувалося, то досить незначно.

Це означає єдине: українці тримають у панчохах третину державних запасів — величезну суму, яку можна було би витратити на фінансування реального сектору економіки. Але уряд та НБУ із завданням не впоралися. Відтак наша держава замість підстави для зростання отримала тільки доларизацію на рівні 32%, яка, за експертними оцінками, є небезпечною для існування банківської системи.

На думку Сергія Кисельова, валютні коливання є наслідком проблем, які тяжіють над нашою економікою: борги, надмірні соціальні виплати та нестача коштів для розрахунків за газ, та й самі стрибки курсу досить суттєво впливають на стабільність економіки, породжуючи нові “тонкі місця”. Чергове замкнене коло.

Поради експертів

Європейські банкноти барвистіші...

Головна проблема під час валютних коливань та банківської нестабільності — що робити з грішми? Мільярди, які нині розміщені на руках людей, експерти традиційно радять зберігати у різних валютах. “Особисто я свої заощадження зберігаю у пропорції дві третини до однієї третини на користь євро, — зізнався Сергій Кисельов. — І не планую відмовлятися від цього співвідношення, навіть констатуючи падіння вартості євровалюти, що триває сьогодні (ще недавно євро коштувало 1,6 долара, а сьогодні — близько 1,3. — Авт.)”. Свою позицію експерт пояснює так: два центробанки — Америки та Євросоюзу — мають діаметрально протилежну стратегію роботи. Перший головною цінністю вбачає сприяння зростанню виробництва: незважаючи на можливу інфляцію та зниження курсу грошей. У Європі ж вважають головним регулювати інфляцію та тримати стабільний курс валюти. Саме ці відмінності додають оптимізму шанувальникам євровалюти: відсотки її знецінення нині жорстко контролюють.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ