Освіта та IT: вітер змін?

Новина, що до парламенту подано допрацьовані законопроекти, які регламентують спеціальний режим оподаткування для національної IT-індустрії, облетіла пресу.

Будучи одним з постійних учасників обговорення цих документів, засвідчую: у них враховані всі основні ідеї, запропоновані IT-комітетом Європейської бізнес асоціації. Упевнений: реалізація цих ідей, підтриманих переважною більшістю представників ринку, справді посилить конкурентоспроможність галузі на глобальному рівні.

Однак сьогодні хочу загострити увагу на тому, що не потрапило в поле зору преси: подані до Верховної ради проекти законів закладають гарні можливості для радикальної модернізації системи підготовки кадрів.

Власне, реформування системи освіти — ще одна тема постійного переговорного процесу між представниками IT-індустрії та владою.

Заклопотаність бізнесу ситуацією з підготовкою кадрів зрозуміла: система освіти не встигає за потребами цього сектора економіки ні кількісно — підраховано, що розрив між попитом і пропозицією в найближчі п'ять років становитиме понад 90 тисяч фахівців, ні якісно — існуючі програми та стандарти, в основному, відірвані від реалій.

Відтак, в законопроектах щодо IT зафіксовані ідеї тіснішого залучення софтверних компаній до підготовки кадрів. Одна з них — пільги в оподаткуванні коштів, які IT-бізнес буде направляти вузам в рамках цільових програм, можливість віднесення частини цих сум на валові витрати. Це сприятиме інвестуванню у вузи і коледжі.

В ідеалі ж бізнес нарівні з державою повинен стати прямим замовником освітніх послуг. Законом або іншим нормативним актом повинна бути передбачена можливість тристоронніх договорів: вуз — компанія — студент.

Це закріпило би взаємні зобов'язання сторін: гарантії якісного навчання з одного боку, гарантії фінансування та подальшого працевлаштування — з другого, гарантії співробітництва на певному часовому проміжку з даною компанією — з третього.

У рамках ЄБА працювала робоча група із залученням представників провідних технічних вузів. Вона підготувала для уряду концептуальні пропозиції саме з розвитку ІТ-освіти в Україні. Чимало з них враховано у проекті розпорядження Кабміну про пріоритетні напрямки розвитку освіти в сфері інформаційних технологій.

Цей документ спрямований на всебічне зближення реального сектора економіки і вузів.

Наприклад, він наказує Міністерству освіти вдосконалити програми навчання з урахуванням вимог суб'єктів господарювання, залучити останніх до розробки галузевих стандартів навчання, врегулювати питання прямої взаємодії вузів з роботодавцями, передбачити можливість практичної підготовки студентів через виконання ними реальних проектних завдань суб'єктів господарювання.

Також згідно з розробленим проектом перелік спеціальностей у сфері IT мусить бути приведений у відповідність з міжнародними класифікаторами, повинна бути запущена система тристоронніх угод між вузами, роботодавцями та студентами.

Всі ці заходи, безумовно, істотно змінять правила гри і кардинально поліпшать ситуацію як в галузі інформаційних технологій, так і в системі підготовки кадрів для неї. Хочеться сподіватися, що перераховані документи будуть прийняті швидко.

Власне, на прийняття закону щодо IT сектор розраховував ще навесні, але, на жаль, скоро вже й осінь, а розмови досі точаться про проекти. Тимчасом розпорядження уряду — це приписи міністерствам і відомствам, на виконання яких теж потрібен час.

На щастя, інформаційні технології — одна з найбільш успішних галузей країни. Щорічні темпи зростання — 30-40% навіть в період світової кризи, і це, безумовно, вражає.

Якщо в 2010 році річний обсяг замовлень оцінювався 1 мільярдом доларів, то прогноз на 2015 рік — 5 мільярдів доларів. Якщо зараз в українській IT-індустрії працює 215 тисяч осіб, то в 2015 році цей показник зросте до 350 тисяч.

Якщо ми хочемо досягти цього, навряд чи варто зволікати.

Едуард РУБІН, директор компанії Telesens, голова правління харківської філії Європейської бізнес асоціації