Олігархам прикриють офшори?

Податковий кодекс, який вступив в силу на початку року, суттєво ускладнив мінімізацію податків за допомогою офшорів. Такі популярні оптимізаційні схеми, як покупка авторських прав та імпорт послуг, можуть зійти нанівець.

Водночас, білих плям в українському законодавстві поки достатньо, щоб знаходити інші способи уникати сплати податків, в тому числі, за допомогою офшорів.

 Офшори стали агресивними

Діяльність офшорних компаній стало нести загрозу для фінансово-промислових груп України. Достатньо згадати спробу у 2010 році невідомих компаній захопити ВАТ “ММК імені Ілліча”, таємничі угоди із купівлею на користь російського бізнесу половини акцій Індустріального союзу Донбасу, комбінату “Запоріжсталь”, поглинання групою Дмитра Фірташа компанії “Стірол”.

Ці та інші операції відбувалися за допомогою офшорних компаній, здебільшого, кіпрського походження. Агресивність невідомих офшорів навіть змусила оліграха номер один України Ріната Ахмєтова сховати у офшорах свої гірничо-збагачувальні комбінати.

Українська держава від гучних угод минулого року не лише не отримала інформації щодо нових власників, але й надходжень до казни у розмірі сотень мільйонів доларів.

Гроші пливуть до Кіпру

Лідером з іноземних інвестицій в Україну 2010 року вкотре став Кіпр. Його частка від усіх іноземних інвестицій у 2010 році виросла до 22% проти 15,5% у 2005 році.

Він же був лідером з українських інвестицій, яких було вкладено в цю країну лише минулого року на суму 6,3 мільярдів доларів, або 93% від загальної суми.

Насправді, Кабмін ще часів прем'єрства Юрія Єханурова у 2006 році виключив цю країну з переліку країн-офшорів, тим самим, скасувавши податкові обмеження на транзакції з цим островом.

“У класичному розумінні Кіпр не можна віднести до офшорної юрисдикції. Адже вона передбачає відсутність будь-якого оподаткування та податкової звітності, прикладом чого може виступити Беліз. Кіпр же можна віднести до тих країн, які мають заманливо низькі ставки податків”, — пояснив ситуацію юрист Віктор Андрієнков.

За його словами, Кіпр відноситься до юрисдикцій, які дозволяють відкривати для компанії-резидента рахунки в комерційних банках будь-якої країни світу, причому без отримання яких-небудь дозволів чи ліцензій, і без обмежень за сумою транзакцій, що вигідно відрізняє Кіпр від України.

Аналогічну думку з цього приводу має і адвокат Potapenko&Partners Law Firm Володимир Потапенко.

“Близько 10 років тому у зв'язку з приєднанням до Євросоюзу Кіпр привів своє податкове законодавство у відповідність до вимог єврозони. Зараз на Кіпрі діє і 10% податок на прибуток і ПДВ та низка інших податків. Таким чином, це країна з повноцінною податковою системою і досить привабливими податковими ставками”, — зазначає експерт.

На його думку, в найближчі роки Кабмін не включатиме Кіпр до переліку офшорів, оскільки між країнами діє угода про уникнення подвійного оподаткування.

Водночас, цей острів є найбільшим інвестором в економіку України, правда кінцеві бенефіціанти здебільшого якраз і мають українське походження. Перетворення Кіпру на офшор призведе до значних економічних втрат як кіпрських, так українських компаній.

Кодекс проти офшорів

Юристи виокремлюють кілька новел кодексу, які можуть суттєво ускладнити життя офшорам. Зокрема, цього року перекриваються операції з наданням послуг роялті. Ця схема є популярною в Україні.

В іншій країні реєструється торгова марка, право на її використання купує українська компанія, яка щорічно платить за це чималі гроші — при чому суми роялті дуже часто астрономічні, відносячи їх на свої валові витрати.

“Тепер, якщо українська компанія сплачує роялті іноземній компанії з країни, яка не включена до офшорних зон Кабміну, то має право винести на валові витрати не більше 4% доходу від реалізації продукції, товарів та послуг, за вирахуванням ПДВ і акцизного збору за рік, який передував звітньому”, — відзначає юрист Віктор Андрієнков.

За його словами, якщо компанія нараховує роялті нерезиденту з країни, яка має офшорний статус, такі виплати не можуть бути віднесені до валових витрат взагалі

Теж саме стосується витрат українських компаній на послуги нерезидентів у сфері реклами, маркетинга та консалтингу.

Якщо українська компанія замовляє інжинірингові послуги у нерезидента в обсягах, які перевищують 5% митної вартості імпортованих товарів, то їх вже не можна буде віднести до валових витрат.

Якщо ж послуга замовляється у компанії з офшору, то податкова пільга не надається взагалі.

Завдає кодекс удару і по іншій схемі — кредитах. Донедавна, компанії, власники яких були нерезидентами, відносили на валові витрати сплату відсотків за позиками, які, у свою чергу, надавала афільована фінансова установа.

Тепер такі операції обмежені. Хоча за словами експертів, ця схема таки збережеться цього року, чого не скажеш про операції з роялті, які будуть сильно урізані.

На операції з країнами, з якими Україна підписала угоди про звільнення від подвійного оподаткування — як з Кіпром, теж будуть обмеження.

В кодексі зазначається, що право на звільнення чи зменшення оподаткування має лише та компанія, яка є фактичним власником цього доходу і є резидентом країни, з якою підписана угода про уникнення подвійного оподаткування.

Олігархи вигадають нові схеми?

З одного боку, кодекс обмежує оптимізаційні операції, з іншого — не закриває їх зовсім. Зокрема, залишається популярною схема експорту через офшорні країни.

Це, коли товар чи послуга постачається до офшору за заниженою ціною, після чого перепродається до реального покупця за ринковою, а різниця залишається в офшорі.

Як наслідок, Україна експортує до Віргінських островів у Британії в кілька разів більше, ніж до самої Британії.

“Схеми легальної мінімізації податків, в тому числі за допомогою офшорів, є нормальною світовою практикою. В Україні поки занадто слабкий фінансовий контроль, що дає змогу багатьом компаніям уникати сплати податків як легальними, так і нелегальними методами”, — вважає аналітик Phoenix Capital Андрій Андрійчук.

Сергій ЧИГИР