Олександр Попов: Мене дратує, коли мене називають мером Києва

Олександр Попов не співає пісень, не позує голяка перед телекамерами, не влаштовує родичів на хлібні місця. Він ходить на роботу, говорить правильні речі і навіть змусив двірників працювати.

Тим не менше, сподіватись на щось більше мешканцям столиці від нинішнього голови КМДА, не варто. Причина проста: попри масштабні плани вирішення міських проблем, особисте завдання Попова інше. Не розлютити киян і одночасно — задовольнити нинішніх хазяїв України, які й призначили його на посаду.

Принцип: “і вашим, і нашим” проходить червоною ниткою через все інтерв'ю. Не давати конкретних відповідей, уникати різких оцінок — типова поведінка людини, яка хоче прислужитися двом панам одночасно.

Навіть, коли Попов змушений відповідати на якесь гостре і однозначне запитання, він вибирає третій шлях: все заперечує. Очевидно, даються взнаки методи роботи КДБ СРСР, службою в якому Попов, не приховуючи, пишається.

Цього може бути досить для того, щоб самому голові КМДА триматися у вищій політичній лізі. Але зовсім не достатньо для того, щоб Київ став комфортним та безпечним європейським містом.

- Київській адміністрації під вашим керівництвом нещодавно довелося залізти у великі борги — 2 мільярди гривень ви взяли кредитів для того, щоб покрити заборгованість перед “Київенерго”. Чи варто це було робити?

— Нам ці 2 мільярди дісталися як спадок від попередньої владної команди. І з цим нічого вже було робити — тільки платити. Тому ми провели консультації з урядом, НБУ та комерційними банками і взяли позику в 1 мільярд 900 мільйонів на дуже прийнятних умовах — біля 12% річних. І таким чином профінансували наші видатки.

До кінця опалювального сезону у нас проблем з постачанням газу, я переконаний, не буде. Адже ці зобов'язання, які ми виконали, дозволяють нам більш-менш стабільно працювати.

- Проте, киянам все одно відключали тепло і гарячу воду.

— Відбулося зниження температури. Це був такий профілактичний захід для тих споживачів, які мають борги. Україна має розраховуватися за енергоносії. А коли не платять ті, хто споживає, звідки братиме кошти “Нафтогаз України”?

- Але ж в Києві населення платить на рівні 90% — боржників майже немає!

— Так, 90% громадян сплачують сумлінно. Але вони сплачують лише 65% вартості спожитих послуг по теплу чи гарячій воді. І оцю різницю — 35% — це борг, який має сплатити той орган, який приймає рішення по встановленню тарифів. І до 1-го серпня ці функції покладались на київську владу, і на той час заборгованість і склала 2 мільярди гривень.

В нашій країні за всі часи незалежності, тарифи ніколи не були економічно обґрунтовані. І сьогодні теж. Ми завжди доганяємо собівартість.

- Всі київські чиновники в усі часи повторюють одне й те саме: “економічно необґрунтовані тарифи”. Але як кияни можуть бути впевнені, що тарифи справді необґрунтовані? Де вони можуть подивитися це обґрунтування? Ви особисто знаєте, яка собівартість теплової енергії в “Київенерго”?

— Звісно, знаємо, бо ми її перевіряємо. Це дуже просто зробити. Адже тарифна політика підпадає під регуляторне законодавство. Наказ чи рішення про підняття тарифів — це регуляторний акт, і він за місяць до його прийняття публікується на сайті, інколи в ЗМІ...

- На якому сайті?

— На сайті того органу, який це робить.

- На жаль, на сайті Національної комісії з регулювання електроенергетики цих розрахунків немає. Немає і показників витрат на сайті самого “Київенерго”. Невідомо скільки “Київенерго” витрачає на паливо, на зарплату, на бонуси тому ж голові правління Соколовському. Можливо, вони по $100 купують коробку олівців через посередників? Як можна бути тоді впевненим в обґрунтованості тарифів?

— Ну, це не вірно, якщо вони не надають такої інформації. Але звинувачувати владу чи комунальні підприємства в тому, що вони нараховують тарифи більші, ніж є насправді, то це також не правильно.

Що ж до нас, то я вам гарантую, що на нашому сайті, коли ми будемо відповідні рішення приймати, все це буде. І ми готові будемо все це обговорювати.

- Ви казали якось в інтерв'ю, що зустрічалися з власниками “Київенерго”. Хто вони?

— Ця компанія наполовину державна.

- Більш, ніж наполовину.

— Так. Щодо решти, то думаю, десь чотири приватні компанії є власниками інших 49% акцій. Я їх не можу назвати, бо навіть не пам'ятаю — вони переважно іноземні.

Але є правління “Київенерго”, є наглядова рада і ми з керівництвом компанії дуже активно працюємо. В якому напрямку ми працюємо? В чому проблема? Проблема в змісті того договору, який був підписаний раніше про оренду “Київенерго” міських теплових мереж.

На сьогодні вони в дуже аварійному стані. Це всі знають. “Київенерго” через цей договір не хоче інвестувати в оновлення мереж, бо є лише орендарем. І тому в нас кожен рік виникає величезна кількість аварій і кожен рік вони зростають.

Але кошти практично не вкладаються. Суть в тому, що цей договір не визначив ні час, ні обсяги, ні об'єкти, куди повинні прийти ці інвестиції і з яких джерел. Іншими словами — абсолютно не цивілізований документ, від якого страждає і компанія і місто.

Тому, моя особиста пропозиція — це вийти на сучасний договір концесії наших мереж. Їх може бути передано “Київенерго” чи, може, іншій компанії, бо тут повинна бути конкуренція. Хоча, з іншого боку, у “Київенерго” до 2017-го року цей договір оренди і вони його на 100% виконують.

- Хіба виконують? Ваш перший заступник Олександр Мазурчак заявив, що “Київенерго” не платить орендну плату і не несе будь-якої відповідальності за свої дії.

— Ну там є й наші умови, які й ми маємо виконувати. Але ми їх також не виконуємо.

- Чи можуть кияни ознайомитись з цим договором між КМДА та “Київенерго”?

— (Пауза)... Без проблем. Давайте, я знайду його і передам вам. Отже, якщо ми вийдемо на чітко обумовлену угодою концесію тепломереж, тоді ми будемо мати проект, який точно вирішить проблему аварійності нашої системи, ефективної її роботи і реального зменшення втрат.

Я думаю, що в середині наступного року ми можемо вийти на такий результат. “Київнерго” — це генеруючі компанії, а власником тепломереж є і буде територіальна громада, навіть якщо ми виходимо на концесію і туди будуть вкладені мільярди доларів інвестицій.

Місто все одно буде власником мереж, коли закінчиться цей договір. Бо мережі — це головне. Ми можемо поруч з нинішніми ТЕЦ поставити інші, більш сучасні і це може зробити будь-яка інша кампанія — японська, американська чи канадська.

Стратегічно — це те, хто володіє мережами. А хто володіє генерацією — це не головне... Ну і звісно, щоб була конкуренція. Наприклад, в Чехії будь-хто може поставити свою генерацію і віддати тепло в мережі. Таким чином генеруючі компанії між собою конкурують. І від цього виграє територіальна громада, тому що ціна зменшується.

- 40% “Київенерго” володіє Ринат Ахметов, ви думаєте йому сподобається інша генеруюча компанія? На вас можуть натиснути через це?

— Я не можу стверджувати відносно власника, я просто цього не знаю, бо є декілька компаній, може воно й так. Але ми спілкувалися з керівництвом “Київенерго”, у нас з ними є порозуміння.

 — Інша болюча тема — житлово-комунальне господарство. Ви проголосили курс на реформи в цій сфері. Був навіть прийнятий план по створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) в місті Києві. Але, здається, програма захлинулася. Очікувалося до кінця року збільшення на кілька сотень цих ОСББ, а по факту цього не відбулося.

— У вас необ'єктивна інформація. Ми тільки восени прийняли програму реформування житлово-комунального господарства. Тому ми таку програму напрацювали, ми її прийняли. І ми провели попередні роботи, пов'язані з підготовкою до масової організації ОСББ: у нас з'явилися консультаційні пункти в різних районах міста, ми залучили до цієї роботи різні громадські та донорські організації.

На наступний рік в бюджеті міста буде виділена певна сума для підтримки створення ОСББ. Без фінансування — це важко, для цього потрібен ресурс. Переконаний, що нам вдасться його залучити за підтримки держави.

Крім того, ми будемо на грантовій основі виділяти кошти ОСББ для проведення капітальних ремонтів житлових будинків, чи ліфтового господарства, чи прибудинкової території. Думаю, наступний рік буде для нас дуже позитивним в питанні організації такої роботи.

- Скільки ОСББ було створено за той час що ви вже очолюєте КМДА і скільки ви збираєтесь створити в наступному році?

— (Пауза). Думаю, що десь 600-700 об'єднань на наступний рік нам треба створити, як мінімум. Це важливо, оскільки ми тоді зможемо отримати державну підтримку реформування ЖКГ. Більше ОСББ — більше підтримки, так що ми самі в цьому зацікавлені.

- Але створити 700 ОСББ “для галочки” щоб формально відзвітувати — не складно. А от створити такі об'єднання, де мешканці є справжніми відповідальними власниками спільного майна — не просто. Тут не стільки гроші потрібні, скільки важка просвітницька робота. Чи робить міська влада таку роботу?

— Не тільки просвітницька. Треба навчати людей, які можуть бути керівниками об'єднань. І в наших вишах будуть організовані курси. Має бути інформаційна підтримка позитивного досвіду успішних ОСББ. Ну і фінансова підтримка.

Але ми організаційно не були готові до такого кроку цього року. Повірте, нам також немає сенсу заганяти людей в ОСББ. Це ж вони самі повинні робити. Це має пройти через їхнє усвідомлення.

Давайте за півроку зустрінемось, ви побачите, що ситуація в цьому плані змінилася абсолютно. Наше переконання в тому, що на ринку житлово-комунальних послуг повинна бути конкуренція і саме організація ОСББ — це і є крок до конкуренції на цьому ринку.

Якщо буде конкуренція, то ми фактично проведемо реформу — прийдуть компанії, які роблять краще і за доступнішу ціну.

- Щодо конкуренції на ринку ЖКГ. Ваш перший заступник Мазурчак нещодавно повідомив, що російська компанія “ЖилКом” заходить на столичний ринок ЖКГ і буде обслуговувати житловий масив Виноградар. Але жодного відкритого конкурсу управляючих компаній на обслуговування Виноградаря не було. Хіба це конкуренція?

— Ні, вона не може просто так зайти. Вона може зайти тільки після проведення відповідних конкурсних процедур.

- Може конкурс і був. Але він не був відкритим і про нього ніхто не чув.

— Ну, давайте розберемося, я відверто кажучи не знаю... Не вникав в цю ситуацію. Але будь-який суб'єкт може потрапити на ринок ЖКГ тільки на конкурсних умовах. Я знаю, що такі компанії проявляють інтерес, але думав, що ми проводимо тут відповідну конкурсну роботу.

- Проблема в тому, що в Росії європейського типу управляючих компаній так і не було створено. Російські управляючі компанії — це ті ж самі жеки, які, здебільшого, контролюються олігархами, прокручують гроші від населення і мінімально вкладаються у відновлення житла. От і цей “ЖилКом” пообіцяв інвестицій в ЖКГ Виноградара 500 тисяч гривень. Хіба це велика сума?

— Звісно, не велика. Але якби я був олігархом, я б в житті не вкладався в ЖКГ. Ризики — великі, тут про додаткові прибутки просто не йдеться. Але ми ж не даємо їм великі терміни на 10 чи на 15 років. Я думаю, що це швидше спроба подивитися, що з цього буде. Це на невеликий термін, подивимось.

- Тобто, росіяни таки заходять на київський ринок ЖКГ?

— Я не знаю, відверто вам кажу. Зацікавленість була.

- Інша тема. Ви як представник влади пообіцяли, що всі, хто причетний до розкрадання міської власності будуть притягнуті до відповідальності. Проходить більше ніж півроку і результат: карні справи порушують і садять тих, хто займав максимум посаду начальника управління. Ні сам Черновецький, ні його молода команда ніякої відповідальності досі не понесли. Чому?

— Ті, хто розкрадав понесуть відповідальність. Я не маю на увазі якийсь рівень, Тобто, ті люди, які порушили закон і нажились на комунальних інтересах, які виводили активи або сприяли цьому, вони обов'язково понесуть покарання — я від своїх слів не відмовляюся. Думаю, що перша половина наступного року в цьому плані буде цікавою для киян.

- Але ж, погодьтеся, масштабне розкрадання землі не могло відбутися без погодження і без керівництва цим процесом мера Черновецького та секретаря Київради Олеся Довгого. Отже, хіба не ці дві людини передусім мають нести відповідальність?

— Я не прокурор, не слідчий і не суддя. Ще раз кажу — хто винен, той і понесе покарання. Але я не можу проти конкретних осіб висловлювати звинувачення — це повинно робити слідство і вирішити суд.

А те, що правоохоронна система в цьому напрямку працює — я це підтверджую.

- На вас хтось тисне з центральної влади, якщо ви намагаєтесь порушити питання персональної відповідальності Черновецького?

— Тиску немає. Було доручення президента — зробити кроки по наведенню порядку, цим правоохоронні органи і займаються.

- Ви неодноразово говорили про відкритість міської влади. Тим не менше, під вашим керівництвом КМДА розміщує замовні матеріали в газетах та ще й отримала 2 мільйони гривень на ці цілі. Навіщо це робити?

— Ми не виділяли...

- Ось газета “Комсомольская Правда в Украине” за 3 грудня цього року. Тут інтерв'ю з вами. Автор — Ірина Ковальова. Ми з'ясували в редакції — такої людини не існує. Також нам сказали, що цей матеріал їм надіслали з КМДА. За чиї кошти ви розміщуєте “джинсу”?

— (Пауза). Ми жодних рішень стосовно цього не приймали. У нас в бюджеті, здається, є стаття витрат: “Про висвітлення діяльності КМДА”, може це малося на увазі, що у нас є якісь договірні відносини з іншими виданнями.

Але цілеспрямовано у нас така робота не проводилася. Краще ці кошти, звісно, направити на соціальний захист, ніж витрачати їх на це.

- На 2 мільйони гривень КМДА уклала угоду з Українським Медіа-Холдингом (власник газети “Комсомольская Правда в Украине” — прим. авт.) про висвітлення власної діяльності. Плюс 650 тисяч гривень КМДА попросила на оновлення власного сайту. Чи не забагато на такі цілі, коли не вистачає грошей на медицину та освіту?

— Ну, сайт, дійсно, повинен бути на рівні. І для столиці — мати нормальний сайт — це дуже важливо, ви ж розумієте?

- А хіба він поганий? Здається, його найбільша проблема в тому, що там немає потрібної інформації про рішення міської влади.

— Можливо, те що ви сказали було раніше закладено в бюджеті в статті: “Про висвітлення діяльності КМДА”, так кожний орган місцевої влади робить. Але, обіцяю вам, що ми точно не будемо фінансувати такі витрати.

А ви кажете — ми замовники. Але є ж замовники інформації проти нас. Повірте, все що пов'язане з поверненням комунальної власності — викликає серйозний спротив.

- Інша резонансна тема: нещодавно Київрада, в якій Партія регіонів входить до більшості, прийняла рішення про виділення з київського бюджету 11-ти мільйонів гривень для фінансування будівництва храмового комплексу УПЦ Московського патріархату. Ви також представник Партії регіонів. Як ви ставитеся до такого рішення своїх колег?

— Ну хто вам про це сказав? Покажіть мені це рішення Київради!

- Деякі депутати, які були присутні на сесії повідомили про це. Ніхто це не спростував.

— Хіба воно є на сайті Київради? Слухайте, будь-яке рішення Київради є на її сайті!

- Так в цьому ж і проблема, що багато рішень Київради не оприлюднюються на її сайті, особливо по земельних чи фінансових питаннях.

— Та не могло такого бути! Немає такого рішення! І не буде такого рішення! Перевірте, будь ласка.

(перевірка підтвердила, що вказане Рішення таки було прийнято Київрадою — Авт.)

- Що ви відчуваєте, коли вас називають мером Києва? Адже мер — це виборна посада.

— Я пару разів таке чув від колег. Але, думаю, це не вірно. Це мене дратує, відверто кажучи.

- Чиновники районних адміністрацій проговорилися журналістам, про те, що отримали вказівку просувати вас як єдиного кандидата на майбутніх виборах мера. Це правда?

— Я не можу ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію. Думаю, ви мене і по-людські і як посадову особу зрозумієте. До виборчої кампанії 2012 року треба ще дожити. І тоді вже приймати рішення. Я звик балотуватися, коли розумію, що мене підтримає значна кількість людей.

Дмитро ГНАП