Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Олександр Дубілет: Україну від другої хвилі кризи врятують заробітчани

[10:49 14 июля 2010 года ] [ Економічна правда, 13 липня 2010 ]

Я рідко стикався з рейдерством. Як на мене, банки масово його не застосовують. Рейдерство має сенс стосовно великих об'єктів. Дорого коштують судові процедури, робота з виконавчою службою, тому щодо дрібних об'єктів воно не застосовується. Втім, на рівні директора відділення це може бути.

Інтерв'ю з Олександром Дубілетом стало найбільш технологічним у 2010 році. З головою правління найбільшого у країні Приватбанку “Економічна правда” спілкувалася через інтернет за допомогою програми Skype.

Він запропонував вчинити саме так, пославшись на зайнятість і своє перебування у Дніпропетровську.

Дубілет — людина у банківській системі легендарна. Він не є публічним, не любить говорити з пресою і виступати з розгромними промовами — на відміну, скажімо, від Бориса Тимонькіна.

Проте у неформальному рейтингу банкірів керівник Приватбанку посідає одне з найвищих місць. Можна сказати, що він такий собі кардинал Рішельє банківської системи. За аналогією з популярним слоганом, “розмір банку — ще далеко не все”.

Професіоналізму Дубілета і його заступників віддають належне. Багато речей саме вони робили першими — євробонди, секюритизацію, вихід в інтернет, запуск кредитного бюро. Після масового приходу іноземного капіталу у банківську систему України “Приват” примудряється утримувати перше місце за розмірами.

Про цей банк і неіснуючу однойменну групу розповідають багато жахів. Про деякі з них “ЕП” розпитала Олександра Дубілета. Відповіді були украй короткими і простими.

- Скільки зараз коштує Приватбанк? Назвіть, будь ласка, п'ять параметрів, за якими він кращий за інші найбільші банки.

— Приватбанк — номер один за всіма основними параметрами: активи, кількість клієнтів, обсяг операцій, прибуток, депозити. Основний критерій, який дає нам лідерство на ринку упродовж багатьох років — правильна організація бізнесу.

- Чи надходять пропозиції про продаж? Якщо так, то з яким мультиплікатором?

— Банк такі пропозиції не розглядає.

- “Райффайзен Банк Аваль” продається. Власники Приватбанку не хочуть його купити?

— Ні.

- Стабілізація після кризи уже настала чи варто чекати другу хвилю кризи?

— Стабілізація настала. Стосовно хвиль кризи — це питання формулювань. Україна вразлива за експортними позиціями, перш за все, стосовно металургії та зерна. З іншого боку, у нас є серйозна подушка безпеки у вигляді наших заробітчан.

- Як ви оціните професійні якості українських та зарубіжних менеджерів, які працюють в українських банках? Як ті й інші показали себе під час кризи?

— Мені складно дати оцінку, у нашому банку закордонні менеджери не працюють. Та й в іноземних установах на ключових посадах працюють українські фахівці.

- Вас запрошували перейти працювати в інший банк?

— Так, але це було ще у минулому столітті.

- Криза призупинила процес створення нових доходних активів. За вашою оцінкою, як довго українські банки безпечно для свого “фінансового здоров'я” зможуть відсиджуватися, не нарощуючи активи?

— Наш банк нарощує обсяги операцій, правда, не такими темпами як у 2007-2008 роках. За перше півріччя зростання активів склало 15,8 мільярда гривень або 16,5%.

- Чим відрізняється нинішній збут банківських послуг від передкризових часів?

— Більш глибоким розумінням суті кредитної роботи. Принаймні, для нашого банку — розумінням ролі фінансової установи в організації платежів.

- Наскільки швидко населення і підприємства забудуть про кризу і відновлять довіру до банків? Коли установи почнуть ризикувати і видавати більше позик?

— Ніхто нічого не забуде, для всіх це урок, а обсяг операцій відновиться 2011 року.

- Яка бізнес-модель роботи банку буде найуспішнішою у найближчі роки?

— Думаю, наша.

- Приватбанк віддавна найбільший в Україні за активами. Наскільки це “чиста” перемога? Який внесок у цю першість роблять обороти підприємств групи “Приват” і операції із спорідненими банками, а який — суто ринкові успіхи?

— Групи “Приват” нема. Багато підприємств, які мають акціонерні зв'язки з акціонерами Приватбанку, обслуговуються та отримують позики і в інших установах.

З приводу “ринкових успіхів” наведу такі цифри: банк обслуговує 13 мільйонів фізичних осіб і 125 тисяч юридичних осіб. Саме це і є “ринковий успіх”. За кожним з таких показників — довіра людей, яка є найкращим індикатором успіху.

- Чи планує банк створити власний інвестиційний банк або придбати таку установу? Рік тому говорили, що компанія “Конкорд Капітал” має великі борги перед Приватбанком. Чи отримав Приватбанк частку у бізнесі компанії?

— Банк таких планів не має.

- Назвіть три банки, які ви вважаєте своїми конкурентами. На яких фронтах іде суперництво? Чи серйозною є конкуренція з боку російських установ?

— Усі банки першої десятки в Україні є нашими конкурентами.

- За обсягом виданих позик населенню вас потіснили Укрсиббанк, “Аваль” та Укрсоцбанк. Ви будете боротися за лідерство у цьому сегменті?

— Ми не вважаємо кредити, видані у великих містах під іпотеку, роздрібними позиками для населення. З іпотечного кредитування банк займає шосту позицію. Разом з тим, наша робота на ринку кредитування населення не зупинялася навіть під час кризи. Банк і далі видавав кредитні картки, хоча ми змушені були знизити кредитні ліміти.

Ми не вважаємо, що у роботі з населенням нас хтось потіснив. Ми і сьогодні банк номер один за кількістю клієнтів-позичальників. Найбільше кредитних договорів з фізособами на початок липня у нас — більше 9 мільйонів. Це наша стратегія.

Та ж ситуація стосовно залучення депозитів від населення: навіть під час кризи наша частка зросла на 1,5% до 18,2%. На 1 липня маємо 3 мільйони вкладників.

- У Приватбанку найбільші в Україні резерви за проблемними позиками. Які це кредити? Чи є вони проблемою для банку? Що ви з ними будете робити?

— Ми консервативні в оцінці наших позичальників і процедурах списання кредитів за рахунок страхового фонду. Думаю, якість портфелів у системних банках приблизно однакова і залежить, перш за все, від сегмента кредитування.

Оцінка залежить від того, чи потрібно рапортувати про гарну ситуацію і йти на реструктуризацію проблемного кредиту, чи треба називати речі своїми іменами.

Нам нікуди “рапортувати” не треба. Наші акціонери хочуть отримувати інформацію без прикрас. Напевно, тому під час кризи нам не потрібно було перераховувати до страхових фондів значні суми, і банк за підсумками 2008 року показав прибуток понад 1,3 мільярда гривень, а за результатами 2009 року — 1 мільярд гривень.

- Приватбанк має крихітний портфель цінних паперів. Вас не цікавлять ОВДП?

— Цікавлять, але у невеликому обсязі.

- Коли ви погасите рефінансування НБУ, видане на початку кризи?

— У нас є графік погашення, ми гасимо ці кредитні лінії щомісяця.

- У доходах Приватбанку комісійні доходи доволі незначні. З чим це пов'язано?

— Це хибне уявлення, у Приватбанку велика частка комісійних доходів — більше 16%. Для порівняння: в “Авалі” -13%, Ощадбанку -10%, Укрексімбанку і Укрсиббанку — 7%.

- Гаразд, але Приватбанк має величезні адміністративні витрати.

— Подивіться на нашу структуру: вона найбільш розгалужена в Україні. Мережа включає більше 3 100 відділень, понад 30 тисяч співробітників. Наш процесинговий центр обробляє до 3,5 мільйона запитів на добу. У банку працює 7 тисяч банкоматів, понад 50 тисяч ПОС-терміналів. Усе це не так дешево коштує.

Щодня до нас приходить для отримання послуг більше мільйона осіб. Наприклад, 1 липня лічильник унікальних контактів зафіксував цифру 1 411 638. Додайте дочірні банки у шістьох країнах: Росії, Грузії, Португалії, Латвії, Італії і на Кіпрі, а також представництва у Росії і Китаї. Загалом, витрати немаленькі.

- Приватбанк продовжує показувати великий чистий прибуток в офіційній звітності. Це домовленість з владою — податки в обмін на недоторканність?

— Ми не показуємо чистий прибуток, ми його заробляємо на дуже непростому ринку. З приводу домовленостей: думаю, такі угоди мають бути з усіма підприємствами.

Кожен повинен робити свою справу: влада — створювати нормальні умови для роботи бізнесу, бізнес — платити податки. Якихось особливих домовленостей немає, і я не дуже уявляю механізм їх виникнення та реалізації.

- Як ви оцінюєте потенційні обороти з обслуговування українських заробітчан в Італії після відкриття там філії вашого банку?

— Філія тільки почала працювати. Потрібен час, щоб зрозуміти рівень оборотів.

- Випадок з братами Клюєвими показав, що банки з українським капіталом за кордоном не вітаються. Чи були у вас проблеми з відкриттям філії?

— Ми реєструємо філію, а не купуємо банк. Втім, банківське середовище у Європі справді консервативне і закрите, це дуже непростий процес.

- Чому Приватбанк має не найкращий імідж в очах населення? У Києві його вирізняють три ознаки: неохайність приміщень, грубуватість персоналу і занадто агресивна пропозиція послуг. У Дніпропетровську кажуть, що банк забрав багато заставної нерухомості і землі.

— Я звик оперувати цифрами і аналізувати результати професійних досліджень. За даними GFK, послугами Приватбанку користується кожен третій — 33,2% — з опитаних клієнтів всіх українських банків, при цьому кожен четвертий — 28,9% — користується широким спектром послуг і вважає Приватбанк своїм основним банком.

Найбільше послугами Приватбанку користується молодь — 33%, а також економічно активна категорія клієнтів — від 30 до 50 років — 39% опитаних.

Відділення є різні. У відділеннях, націлених на масові платежі, за день проходить людей не менше, ніж на залізничному вокзалі. Звичайно, важко добитися, щоб вони виглядали, як відділення для VIP-персон, але цю роботу теж комусь потрібно робити. У наших VIP-відділеннях обстановка інша, але і тарифи там вищі.

Стосовно застав: ми їх справді відбираємо. Використовуємо у рамках закону всі методи, аби позичальник виконав добровільно взяті на себе зобов'язання. Борги треба віддавати — це аксіома у стосунках і з друзями, і з банком. Наш пріоритет — не потурати недобросовісним позичальникам, а бути гарантом інтересів вкладників.

- Приватбанк впроваджує нові технології у спілкуванні з клієнтами. Зокрема, ми з вами спілкуємося через Skype. Що це вам дає на практиці?

— Це дозволяє нам обслуговувати клієнтів, які цінують час і швидкість проведення операцій. Ринок потребує таких підходів, тому співробітники банку використовують у своїй роботі різні технологічні новинки.

- Ваш банк продовжує збирати телефони і фото людей, які приходять обслуговуватися у відділення банку. Навіщо це робиться?

— Телефони нам потрібні для того, щоб ми могли спілкуватися з клієнтом, а клієнти могли підтвердити дистанційно проведену операцію. Повірте, це дуже зручно. Фото ж необхідні для безпеки при обслуговуванні рахунка. Наші клієнти розуміють, що доступ до їх рахунків можливий тільки для них.

- Нещодавно при розрахунку мені запропонували здачу покласти на рахунок телефону. Сказали, що це нова послуга Приватбанку.

— Її суть у тому, що вам не треба носити з собою монети — здача при купівлі або оплаті комунальних послуг одразу зараховується на ваш мобільний, або ви отримуєте ваучер на цю суму, який можете використати у банкоматі чи терміналі.

Приватбанк веде переговори з іншими підприємствами, щоб наш проект запрацював у масштабах країни. Зараз виготовити монету коштує дорожче, ніж є її номінал.

- Чи існує банківське рейдерство? Коли клієнт відчуває проблеми і просить про реструктуризацію, банк висуває неприйнятні умови, щоб відібрати бізнес.

— Я рідко з цим стикався. Як на мене, банки масово не застосовують такі прийоми. Рейдерство має сенс стосовно великих об'єктів. Дорого коштують судові процедури, робота з виконавчою службою, тому щодо дрібних об'єктів воно не застосовується.

Втім, я не виключаю, що на рівні директора відділення, директора філії або керівника служби безпеки, які займається цим кредитом, це може бути. Однак це, мабуть, рейдерство не в інтересах банку, а в інтересах конкретних людей, які можуть зловживати своїм становищем. Як у масове явище я в це не дуже вірю.

У банків зараз чимало турбот, пов'язаних з проблемними кредитами, а будь-яке рейдерське захоплення — дуже складна справа. Це неможливо зробити за одним сценарієм. Це не робота з проблемними активами, де все чітко розписано.

- Приватбанк більше схожий на власників чи на вас — людину, яка створила і керує цією структурою?

— Є така приказка: у перемоги багато імен, а поразка — завжди сирота. Успішна справа не може бути результатом зусиль окремих людей або однієї людини. І це не просто слова. Я не намагаюся зараз здатися скромним. Якщо справа, якою я займаюся, успішна, то це, безумовно, результат зусиль великої кількості людей.

При цьому вплив директора невеликого відділення і мій вплив неоднаковий. Є вплив моїх численних заступників та директорів філій, це серйозні люди з досвідом роботи. Значним є внесок директорів дочірніх банків, які формують ідеологію розвитку.

І, звичайно, акціонери теж суттєво впливають на політику банку і його роботу на ринку. А ось який вийшов банк — це результат усіх наших впливів.

- Якось Приватбанк на прохання НБУ торгував валютою на міжбанку. Чи часто він звертається з делікатними проханнями, і що ви отримуєте натомість?

— Узгодженість дій банків, особливо у кризові моменти, необхідна, і банк буде працювати спільно з НБУ, якщо це продиктовано ситуацією.

- Низка великих банків об'єдналася у Фінансовий клуб — структуру, яка у пресі просуває свої інтереси. Легально і прозоро. Збираються голови правління і розповідають про ситуацію у галузі. У клубі беруть участь ВТБ, ОТП, Укрсоцбанк, Ощадбанк Росії. Чому до клубу не увійшов Приватбанк?

— Я не чув про таку організацію. Якщо це клуб, то голови правління збираються увечері і обговорюють якісь питання за чашкою кави. Я рідко беру участь у таких заходах, бо наша штаб-квартира знаходиться у Дніпропетровську.

Втім, не варто шукати підводні течії. Ми не займаємо окрему позицію. Між мною і головами правлінь великих банків нема протиріч. У нас нормальні стосунки.

Коли треба обговорити якісь питання, скажімо, наміри запровадити орган для регулювання розрахунків з використанням пластикових карток, — ми збираємося і обговорюємо цю тему. І ніякі формальні інституції нам не потрібні.

Зрештою, є інші формальні об'єднання — Асоціація українських банків, Київський банківський союз. Зараз великі установи більше тяжіють до роботи з КБС, це динамічна структура, яка стає дедалі популярнішою у банківських колах.

Сергій ЛЯМЕЦЬ

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.