Очікування українського бізнесу трохи повеселішали, але все ще негативні

Український бізнес поступово адаптується до нинішніх умов. Очікування в основному негативні, однак трохи повеселішали порівняно з попередніми періодами. Такі дані останнього щомісячного опитування підприємств України, яке проводить Національний банк. Ці опитування дають можливість не тільки зрозуміти, чим живе бізнес нині, а й трохи заглянути в майбутнє, адже економіка — це не лише формули й баланси, дуже багато в ній залежить від настроїв і очікувань підприємців. У нашому випадку навіть обережний оптимізм бізнесменів — це дуже хороший сигнал.

Та спочатку трохи термінології й арифметики. Одиницею виміру очікувань в опитуваннях НБУ є так званий дифузний індекс (ДІ). Значення індексу можуть коливатися від нуля до 100. ДІ, що дорівнює 50, показує відсутність змін порівняно з попереднім місяцем. Усе, що вище 50, — це позитив, усе, що нижче, — відповідно, негатив. І що більше відхилення індексу від 50 у той чи інший бік, то вища швидкість зміни очікувань респондентів порівняно з попереднім місяцем (див. рис.). Отже…

Індекс очікувань ділової активності зростає

Згідно з опитуванням, різко зріс індекс очікувань ділової активності — до 45 пунктів (для порівняння, у попередньому місяці індекс становив лише 37,5 пункту).

НБУ зазначає, що економічна активність підприємств поступово відновлюється в усіх секторах, крім будівництва. Головні стримуючі чинники відновлення: дефіцит електроенергії, зростання собівартості виробленої продукції внаслідок подорожчання енергії та палива й низький споживчий попит.

Перешкоди, будемо чесні, системні. Тому, попри поліпшення очікувань, більшість опитаних підприємств усе ще налаштовані на зниження обсягів виробництва товарів і послуг, нових замовлень, обсягів товарообігу та, відповідно, товарних запасів.

Найболючішим місцем опитані вважають скорочення кількості працівників. У секторі будівництва особливо. На цей момент слід звернути увагу, тому що проблеми з кадрами, найімовірніше, зростатимуть до завершення гарячої фази війни, а для бізнесу людський капітал — основа діяльності.

Промисловість — песимізму стало менше

Поступове відновлення електропостачання і закупівля альтернативних джерел енергії пом'якшили песимістичні очікування підприємств промисловості в лютому. ДІ сектору зріс до 47,2.

Уперше після жовтня 2022 року опитані очікували зростання обсягів виробленої продукції та обсягів нових експортних замовлень. ДІ — 50,7 і 50,4 відповідно. І це вже добре. Для порівняння, у січні значення індексу становило лише 34,0 і 39,6 відповідно.

Водночас суттєво поліпшилися, хоча усе ще залишаються негативними, очікування обсягів нових “внутрішніх” замовлень на продукцію. ДІ — 48,6 (у січні — 38,0). Трохи пом'якшилися песимістичні оцінки щодо обсягів незавершеного виробництва, тобто невиконаних замовлень. Поліпшилися й очікування зростання цін на сировину та матеріали, а також цін на продукцію власного виробництва. За останнім показником ДІ становив 65,2 пункту.

Будівництво — поки що все погано

Підприємства будівництва мали дуже стримані серед інших секторів економіки очікування, враховуючи сезонний чинник, низьку фінансову спроможність споживачів і перебої з поставками електроенергії. Посилилися негативні очікування щодо обсягів виконаних будівельних робіт: ДІ — 28,6 проти 30,0 у попередньому місяці.

Похмурі прогнози в будівельників і відносно обсягів нових замовлень, а також обсягів закупівлі сировини й матеріалів. Вони не очікують їхнього зростання: ДІ — 28,6 і 31,0 відповідно. Також респонденти вказали на погіршення доступності підрядників.

На тлі високих цін постачальників і вартості послуг підрядників залишаються високими очікування щодо цін на продукцію (послуги) власного виробництва. Крім того, сектор очікує подальшого значного скорочення загальної кількості працівників: ДІ — 28,6 (місяцем раніше — 37,5).

Торгівля оживає

Поступова адаптація до відключень електроенергії, налагодження ланцюгів поставок товарів, а також сезонний чинник зумовили суттєве пом'якшення підприємствами торгівлі негативних оцінок своєї діяльності в лютому: ДІ зріс до 47. Поліпшилися оцінки товарообігу та обсягів закупівлі товарів для продажу: ДІ — 47,4 і 46,8 відповідно.

Респонденти сектору очікували зниження обсягів запасів товарів для продажу, але залишалися в зоні позитиву: ДІ — 51,1. При цьому очікування зменшення торговельної маржі суттєво повеселішали, хоча все ще залишаються в негативі: ДІ — 46. Що стосується обсягів закупівель товарів для продажу, то очікування позитивні, більш того, позитив зростає: ДІ — 61,1 (місяцем раніше — 54,6). Однак торгівля, як і інші галузі, стурбована дефіцитом працівників.

Сфера послуг — очікування трохи поліпшилися

Очікування підприємств сфери послуг теж покращилися, однак песимізм в оцінці своїх економічних результатів зберігся. Тобто працюватимемо, але не зажиріємо. Причини стандартні: зниження купівельної спроможності населення, підвищення тарифів і проблеми з логістикою.

Респонденти значно пом'якшили свої негативні очікування щодо обсягів наданих послуг, обсягів нових замовлень, а також обсягів послуг у процесі виконання: ДІ — 43,8, 42,6 і 46,9 відповідно. На тлі ослаблення оцінок закупівельних цін послабилися очікування підвищення цін (тарифів) на власні послуги. Що ж, для компаній — це не найліпший показник, а от для загальної інфляції це може стати стримуючим чинником, враховуючи її двозначне значення, їхній мінус нам у плюс.

Безумовно, у загальному підсумку поки ще не виходить говорити про відновлення, а тим більше про зростання економіки України. Але те, що песимізму в очікуваннях бізнесу стає менше, дуже хороший сигнал. Наш реальний сектор напрочуд адаптивний і, здається, пристосовується до жахливої реальності, окрилений завершенням періоду проблем з електропостачанням. Позитивом є також стримані інфляційні очікування, тобто шанс, що зростання цін удасться зупинити вже цього року, є. Але що справді тривожить — дефіцит персоналу, на який указували всі учасники опитування. Адже якщо навіть усунути решту проблем (з логістикою, енергопостачанням, попитом), але працювати буде нікому, то й очікування, і реальні результати бізнесу опиняться в глибокому мінусі. 

Віктор КОНЕВ, академічний філолог, журналіст