Le Doyen знову озвучує українською

Після подій 5 квітня, коли представниками податкової міліції було зухвало обшукано офіс звукозаписуючої студії LeDoyen, з якого потому з сумнівною аргументацією вилучили бухгалтерські документи і цифрові носії інформації, двері офісу почали закривати, що раніше було не завжди. Більше очевидних ознак наруги в студії не видно, та й не може бути. На відміну від офісу компанії B&H, в LeDoyen“маскі-шоу” не було. Та й чемності не було, як каже директор з дубляжу Ольга Фокіна, яка того дня як раз займалася озвучкою третьої частини “Людей в чорному”. “Робота” правоохоронних органів тоді продовжувалася цілий день, а відповідно роботи над фільмом не було. “Два дні ми не могли працювати фізично, — каже пані Ольга, — бо не було апаратури. А коли її повернули, ми не могли працювати психологічно”. Молодий актор Роман Чорний, що озвучує роль Вілла Сміта, перебував у шоці кілька днів: в четвер, коли прийшли “панове” і заборонили виходити всім штатним працівникам, він відмовився іти, бажаючи підтримати колектив студії. У п’ятницю частково повернули забране, принаймні хард-диск з “Піратами…” був, аби продовжувати працювати. Але в суботу налаштуватися на роботу після пережитого в попередні дні не вдалося. А термін здачі — до кінця цього тижня — нікуди не посунувся.

Те, що апаратуру почали повертати, ніби означає певний поступ влади. Та ключовим словом у цьому реченні є “ніби”: за деякою інформацією, апаратуру “не повернули”, а “дали покористуватися”. З емоційною точки зору це сприймається як цинізм, але практично все набагато гірше. Як-то кажуть, немає нічого більш постійного ніж тимчасовість. Тож і “користування” може означати лише одне — продовження справи не за горами. Та яка ціль у цій справі?

Як уже писав Тиждень, є три можливих пояснення “наїзду” на компанію B&H, у власності якої знаходиться студія LeDoyen. Їх можна назвати умовно “юридичний”, “бізнесовий” та “ідеологічний”, втім останній з них легко перероблюється на “політичний”, таким чином набираючи вагу в наш час майже абсолютну. “Наїзд” на мову, як ми писали минулого тижня, цілком очевидний, і до цього схиляються багато хто. Левова частина дистриб’юторів ратує за російськомовну озвучку.

І їх зрозуміти можна. Більшість українських дистриб’юторів є субдистриб’юторами, тобто вони не напряму заключають контракти з правовласниками фільмів, а через своїх російських колег, які й купують фільми на фестивалях і кіноринках по типу канського чи берлінського. Звісно, росіяни озвучують фільми російською і саме російськомовну мастер-копію отримують наші субдистриб’ютори, таким чином відразу маючи безкоштовне озвучання.

Щоб переозвучити фільм українською нашим прокатникам доводиться викладати гроші з власної кишені, причому сума вимірюється кількома десяткам тисяч доларів. Питання ставлення і загалом мовних симпатій в цій ситуації стоїть як мінімум на другому місці, хоча треба все ж таки сказати, що ніхто з дистриб’юторів, окрім директора компанії B&H, Богдана Батруха, ніколи принципово не виступав за українську мову. Проте, як це не дивно, за українську мову часом виступають навіть люди російськомовні. На тій самій студії LeDoyen чутно лише російську мову.

Російськомовний в житті співак і лідер гурту ТНМК Олег “Фагот” Михайлюта і поготів називає себе українським патріотом. Озвучуючи на LeDoyen мультфільм “Пірати…”, він говорить нам, що для нього “немає проблем в тому аби озвучувати фільм російською для Росії, головне, щоб для України було українською”. “Я — космополіт, — додає Олег, — тому я не проти російської мови, просто я — за українську”. Але найцікавіше, що сказав Олег, так це його власний варіант ситуації з “наїздом” на B&H. “У нас все іде поруч, і політика ніколи далеко не відходить від бізнесу, — наголошує він. — Тому все, що часом має “подопльоку” політичну, насправді є виявом бізнес-інтересів. І я певен: хтось поклав око на LeDoyen і на всю українську дистрибуцію”.

Поєднання двох варіантів, наведених нами в попередньому матеріалі про ситуацію навколо судових і силових переслідувань компанії B&H, примушує погодитися з вірогідністю цього. Особливо у світлі останній двох років, коли ледве чи не будь-який бізнесовий скандал мав корені політичні, і навпаки. Перерозподіл власності, який масово відбувається в країні, вже певний час як торкнувся кінематографу з усім його багатством — кінотеатрами, кіностудіями, землею під ними, держбюджетом тощо.

Ярослав ПІДГОРА-ҐВЯЗДОВСЬКИЙ