Играют они — платите вы. Как Рада “продала” бюджет страны за семь поправок

Найбільша частка викрадень машин припадає на третю-шосту години ранку. Вважається, що в цей проміжок часу людина дуже міцно спить і шанси зустріти на вулиці небажаних свідків мінімальні.

Бюджет країни ухвалюється приблизно в той самий час.

Так звана бюджетна ніч насправді мало чим відрізняється від викрадення автівки. Єдина відмінність у тому, що класичні крадії ховаються.

Повернімося трохи назад, у ніч з 22 на 23 листопада 2018 року, коли ухвалювався бюджет.

На годиннику четверта ранку. Депутати розглядають законопроект з так званого бюджетного пакету — зміни до Податкового кодексу. Саме від цього документа залежить, як буде наповнюватися бюджет, у яких сферах зростуть податки, у яких — ні, хто отримає податкові пільги.

“Колеги, у нас не проходить ні з правками, ні без правок не проходить. Колеги, увага! Принципова правка для частини 577-а. Увага! Якщо вона не дуже для вас конфліктна, я поставлю з 384-ю і 577-ю. Колеги, мені непросто зараз, помагайте...”.

“Отже, я ставлю на рейтингове голосування зміни до Податкового кодексу України з поправками... Кожен голос. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Прошу голосувати. Три правки, лишень три правки…”.

“Я бачу єдиний шанс… Отже, колеги, зараз я ще раз поставлю з правками... Колеги, я прошу за це проголосувати. Неголосування за цей варіант унеможливлює голосування за Податковий кодекс. Подумайте добре. Подумайте, колеги…”.

 

ЕП цитує голову Верховної Ради Андрія Парубія, який тієї ночі разом з головою податкового комітету Ніною Южаніною протягом двох годин десятки разів безуспішно ставив на голосування незрозумілий набір правок.

Рада тоді нагадувала біржовий майданчик перед закриттям сесії, на якому торгували виграшними правками.

Усе, що зазвичай обговорюється за зачиненими дверима в комітетських залах і кулуарах, тепер обговорювалося перед об'єктивами телекамер. Однак робилося це мовою номерів правок, зрозумілою тільки присутнім у залі, та й то не усім.

У підсумку, після двохгодинних примірювань підтримку зали отримала комбінація із семи врахованих правок: 151-а, 152-а, 301-а, 303-я, 541-а, 550-а і 577-а.

Лише після цього документ із змінами до Податкового кодексу ухвалили, а прийняття самого бюджету стало простою формальністю.

Відтоді минуло багато часу, українці на три тижні провалилися у святковий анабіоз, країна почала жити за новим бюджетом, а згадані правки стали частиною чинного законодавства.

Зараз, коли країна повернулася до ділової активності, ЕП пояснює, що вони передбачають і чому так билися за них окремі політичні сили.

Додатковий ”податок” на продаж майна

Ухваливши ці правки, депутати зацементували схему з посередниками у сфері оцінки майна, яка буде приносити її бенефіціарам мільярди гривень щороку. У фокусі — угоди з купівлі-продажу майна, які не обходяться без оцінки.

Історія виникнення цієї схеми бере свій початок з ухвалення бюджету 2018 року. Тоді “сірий кардинал” традиційних “парламентських бюджетних балів”, депутат БПП Максим Курячий вніс до Податкового кодексу правки, які “вмонтували” посередників у процес внесення звіту оцінки нерухомості від професійного оцінювача до єдиної центральної бази даних.

Так, з липня 2018 року всі продавці або покупці нерухомості зобов'язані звіряти ціни на квартири, приміщення, будинки і землю з базою Фонду державного майна. Мета — унеможливити заниження оціночної вартості об'єктів.

Тоді ж з'явилися перші компанії-посередники, які забезпечували доступ до бази. Їх назвали “авторизованими електронними майданчиками”. Завдання у посередників прозаїчне: вони просто “пересилали дані” й отримували за це з кожної оцінки по кілька сотень гривень, зараз — уже більше тисячі.

За такі послуги начебто платить сам оцінювач, але насправді викладає додаткові гроші з кишені той, хто цю оцінку замовляє — продавець нерухомості. Тобто це своєрідний додатковий податок на продаж майна.

Недавно журналісти програми “Наші гроші” з’ясували, що всі ці посередники, ймовірно, мають одного бенефіціара і пов’язані з автором знаменитої “тендерної палати” Антоном Яценком, який є членом депутатської групи “Відродження”.

Видання Liga.net, посилаючись на своїх співрозмовників на ринку, повідомляє, що зміни на ринку оцінки пов’язані з інтересами колеги Яценка — лідера “Відродження” Віталія Хомутинніка. Сам депутат це уже спростовував.   

Правки 151 і 152, які під тиском “Відродження” були ухвалені в “бюджетну ніч”, остаточно закріпили зухвалу схему і навіть розширили її можливості.

По-перше, відтепер порядок визначення вартості нерухомості, що продається або обмінюється, буде визначити Фонд держмайна, а не Кабмін, як раніше.

За даними “Наших грошей”, у Яценка в фонді є своя людина — Євген Асташев, заступник голови відомства. Саме Асташев, як зазначає ЗМІ, опікується роботою “авторизованих електронних майданчиків” (АЕМ).

По-друге, закріплюється монополія нинішніх посередників. У Податковий кодекс були внесені зміни, які трансформують поняття “авторизований електронний майданчик”.

Відтепер будь-який новий АЕМ повинен отримати згоду нинішніх авторизованих електронних майданчиків на використання інформації та документів у вигляді підписаного протокол обміну між усіма майданчиками. Тобто якщо хтось захоче створити такий “стартап”, йому доведеться отримати дозвіл від нинішніх “гравців ринку”.

 

Йдеться про чотири фірми: ПП “Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ” (майданчик “Реєстр оцінки”), ТОВ “Ві ай пі департамент” (”Оценка.online”), ТОВ “Акцепт онлайн” (”Експрес оцінка”) та ТОВ “Про закупівлі” (”Професійна оцінка”).

 

З останніх новин — перед Новим роком електронні майданчики, які курують згадані фірми, одномоментно підвищили ціни на свої послуги.

Наприклад, оператору “Реєстр оцінки” приватні нотаріуси тепер платитимуть 1,2 грн, а оцінювачі — не менше 1 150 грн. 1 356 грн — коли оціночна вартість об'єкта перевищує 200 тис грн, 1 152 грн — коли об'єкт оцінюється 20-200 тис грн.

Раніше майданчики збирали по 510 грн за одноразовий доступ.

“Уранові” інвестори з високих кабінетів

Правка 301 звільняє підприємства від сплати ренти на видобуток урановмісних корисних копалин на стадії розвідки. Норма поширюється на дозволи, що були отримані після 1 січня 2018 року.

Її автор, депутат з президентської фракції Максим Курячий, під час обговорення в залі запевняв, що відсутність правки може розлякати потенційних інвесторів.

“Йдеться не про звільнення від оподаткування уранових руд, а про звільнення від оподаткування на стадії розвідки, це логічно. Пропонується сплачувати рентні платежі лише на стадії промислового видобутку”, — заявив з трибуни парламенту Курячий.

“Не будемо лякати інвесторів, нехай заходять. З 91-го року жодних нових родовищ в Україні не знайдено”, — додав він.

Під час обговорення цієї правки лідер “радикалів” Олег Ляшко не відставав від Южаніної і крутився біля трибуни: “Ніно Петрівно, поясніть, а хто ті інвестори, де нам їх шукати... Що це за лобізм?”.

“Підійдіть, будь ласка, до Курячого, нехай назве вам інвестора. Я не знаю...”, — парирувала Южаніна.

Дивіться на відео, як це відбувалось.

“Чому це раптом на урановмісні корисні копалини не має сплачуватися рента? Цікава поправка, олігархічна. Можливо, тому що тут Кононенко, Грановський замішані і отримають від цього сотні мільйонів?” — обурювався позафракційний депутат Юрій Левченко.

Проте Курячий не став пояснювати незадоволеним колегам, про яких інвесторів йдеться.

Як відомо, уран використовується як основна сировина для виробництва ядерного палива, з якого на атомних електростанціях виробляється електроенергія. Частка атомної енергетики у структурі генерації України історично перевищує 50%.

Цією галуззю цікавляться як люди з оточення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, так і люди, близькі до президента Петра Порошенка. Компанія “Атомні енергетичні системи України” (АЕСУ), яку пов’язують з оточенням міністра, вперше отримала ліцензії на геологічне вивчення та розробку чотирьох родовищ уранових руд в березні 2017 року.

Після цього почався тривалий судовий процес, який на початку листопада 2018 року завершився повторним наданням цих ліцензій компанії з оточення Авакова.

Одразу після завершення судових суперечок майже 85% АЕСУ викупили структури співвласника торговельної мережі “АТБ” Геннадія Буткевича.

Своєю чергою близький до президентської команди бізнесмен Леонід Крючков недавно засвітився в проекті спільного виробництва ядерного палива з Росією та Казахстаном.

За даними ЗМІ, частка у спільному підприємстві була придбана для продажу. Про інтерес до будівництва заводу з виробництва ядерного палива в Україні заявляла китайська China Nuclear Fuel Corporation, яка у червні запросила українську сторону на переговори з цього питання.

Можливо, саме тому за пакет правок, включно з 301-ю, активно голосували як представники БПП — 109, так і “Народного фронту” — 73.

Врятувати рядового Ахметова

Без подарунків у бюджетну ніч не залишилися і найбільші металургійні холдинги країни. У першу чергу — “Метінвест” Ріната Ахметова та Ferrexpo Костянтина Жеваго.

Змінами до Податкового кодексу рента на видобуток залізної руди була підвищена лише на 0,8% до 8,8%.

За словами співрозмовника ЕП в парламенті, міжнародні партнери наполягали на більш суттєвому підвищенні ренти, що було необхідно для збільшення доходів бюджету. Втім, депутати погодилися лише на скромні 0,8%.

Більше того, стараннями депутата від “Опозиційного блоку” Олександра Долженкова, який вніс правку 301, термін підняття ренти було обмежено лише одним роком. Таким чином, підвищення діятиме тільки у 2019 році.

На це під час засідання звернула увагу депутат Ольга Бєлькова, але безуспішно. Вигідна олігархам правка була ухвалена.

Це не перший випадок, коли у процес підвищення ренти втручаються “треті сили”.

У серпні 2014 року Верховна Рада проголосувала за підвищення ставки з 5% до 8%, але згодом виявилося, що у закон був “зашитий” коефіцієнт, який залишив ефективну ставку на рівні 5%. Помилку виправили аж у березні 2015 року після чергового внесення змін до Податкового кодексу.

Куди ж без агрохолдингів

Якщо бюджет 2018 року найбільше “дивідендів” приніс аграрному мільярдеру Юрію Косюку, то бюджетний процес-2019 може записати собі в актив один з власників аграрного холдингу “Кернел”, екс-депутат Андрій Веревський.

Правка 541 депутата від БПП Олексія Мушака, який є родичем Веревського, суттєво полегшила життя одній з найбільших аграрних компаній країни та іншим представникам галузі, які розширюють виробничі потужності і будують нові об'єкти — від елеваторів до заводів з виробництва морозива.

Ухвалена правка скасовує сплату так званої пайової участі у місцеві бюджети, яка може сягати 10% від загальної кошторисної вартості будівництва. Для агрохолдингів і виробників, які розширюють свої потужності, це суттєва економія.

Особливо — для компанії “Кернел”, яка активно розвивається. Зараз компанія будує завод з переробки олійних у Хмельницькій області, два елеватори, термінал з переробки і зберігання зерна в Чорноморському порту. Європейський інвестиційний банк оцінює вартість цих об'єктів 519 млн дол.

Мушак в коментарі ЕП наголосив, що зробив велику послугу всім аграрним підприємствам і виробникам.

“Сплата пайової участі є податком на інвестиції і фактично корупційною схемою. Це нонсенс для більшості розвинених країн. Інвестори в регіонах створюють робочі місця, вкладають гроші в розвиток місцевої промисловості, а за це треба зразу заплатити до 10% вартості об'єкта”, — зазначив Мушак.

За його словами, відсутність фіксованої ставки пайової участі у формулюванні “до 10%” — це поле для зловживань.

Законодавство не визначає, якою повинна бути ставка. Місцева влада сама вирішує, буде це 1% чи 10%. Зазвичай бізнес сплачує 1% у місцевий бюджет і додатково “віддячує” місцевій владі за малий відсоток.

Єдине, що тут не в'яжеться, — чому апріорі корупційна схема не була скасована для усіх забудовників, а лише для аграріїв. На цьому під час розгляду правок, зокрема, наголошувала депутат від “Самопомочі” Тетяна Острікова.

“Це створює дискримінацію одного виду бізнесу перед іншим. Ми або взагалі повинні скасувати цей пайовий внесок, надавши компенсатори місцевим радам, або не створювати пільг тим чи іншим галузям економіки і видам будівель”, — підкреслювала вона.

Зрештою, компанія “Кернел” має в парламенті потужне лобі. Її ключовий “союзник” — депутатська група “Відродження”, голоси депутатів якої зіграли одну з ключових ролей в ухваленні бюджету. Як відомо, лідер “Відродження” Віталій Хомутиннік володіє часткою у “Кернелі”.

“За” пластик

Правкою 550 депутат БПП Михайло Кобцев фактично пролобіював скасування імпортного мита на гранули, з яких виробляють пластикові пляшки. Раніше їх ввозили з митною ставкою 1%, тепер вона буде нульовою.

У коментарі він пояснив, що такі зміни важливі для підтримки вітчизняних виробників пет-пляшок, оскільки вони не можуть конкурувати з європейськими, які купують гранули без сплати мита.

Кобцев родом з Харкова. У парламент він потрапив за списками. Місцевий харківський ресурс Mediaport пише, що Кобцев “працював у приватному бізнесі від створення лінз для окулярів до пластикових пляшок”.

Близько двох років він очолював ТОВ “ТНС”, яке спеціалізується на виготовленні тари з пластмаси. Тобто автор правки знайомий з цією галуззю. Чи має він досі свій бізнес у цій сфері, невідомо.

Загалом це суперечливе рішення, враховуючи, що цивілізований світ, навпаки, намагається позбутися пластику. 

“Проти” контрафактного віскі

Схоже, ця правка технічна, хоча вона й захищає певну бізнес-групу із західної частини країни.

Поправка передбачає, що так званий зерновий дистилят повинні виробляти лише спиртові заводи державної форми власності. Власне, спиртзаводів інших форм власності в Україні нема через монополію ДП “Укрспирт”.

Чим важливий зерновий дистилят для парламентарів?

У 2018 році Верховна Рада на законодавчому рівні визначила поняття “віскі”. Це алкогольний напій міцністю від 35% до 45% об'ємних одиниць з характерним ароматом, виготовлений за коньячною технологією з витриманого в обвуглених всередині дубових бочках зернового дистиляту.

Проте в законі “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” не було чітко передбачено, кому саме дозволено виробляти зерновий дистилят.

 

Тепер завдяки поправці 577 депутата з БПП Миколи Люшняка “Укрспирт” отримав монополію на виробництво спиртових дистилятів.

За словами Люшняка, у першому читанні було допущено помилку, що дозволяло підприємствам усіх форм власності виробляти зерновий дистилят. Це, мовляв, могло спричинити колапс на ринку і призвести до його засилля контрафактним продуктом. 

“Ця правка потрібна для того, щоб унеможливити виробництво контрафакту та неякісного алкоголю“, — наголосив він ЕП.

Чому це питання лобіював Люшняк?

Він обирався за виборчим округом на Тернопільщині, яка за останні роки вийшла в передовики з модернізації спиртових заводів. У мережі можна знайти багато інформації про візити Люшняка на місцеві спиртзаводи та його часті контакти з керівництвом “Укрспирту“.

Водночас більшість підприємств ДП контролює не держава, а різні напівкримінальні клани. За даними джерел ЕП, спиртзаводи на Західній Україні курує колишній депутат-”свободівець”, бізнесмен Ігор Кривецький, більш відомий за прізвиськом “Пупс”.

Дмитрий ДЕНКОВ, Оксана ПИРОЖОК, Николай ТОПАЛОВ, Александр МОИСЕЕНКО