Fitch: “Метінвест” може заявити про банкрутство після 27 травня

Така дія зроблена в очікуванні результатів переговорів між компанією та її кредиторами щодо “всеосяжного плану” реструктуризації зобов’язань. Поточний план, який був затверджений у січні, передбачає мораторій на примусове стягнення боргів до 27 травня. Як зауважили в Fitch, посилаючись на дані менеджменту компанії, хоча “магістральні” параметри угоди були погоджені з кредиторами, наразі немає впевненості в тому, що кінцева домовленість буде досягнута до вказаного дедлайну.

В агентстві також констатували, що результати “Метінвесту” за грудень 2015 року та січень 2016 року вказують на відсутність стабілізації в оперативній діяльності — загальний дохід продовжував падати, а EBITDA залишалась негативною. Наразі “Метінвест” не має доступу на міжнародні ринки для рефінансування майбутніх платежів і може розраховувати тільки на внутрішні грошові потоки.

На 31 грудня заборгованість “Метінвесту” становила 2,9 млрд дол. (передекспортне фінансування — 1,09 млрд дол., — ред.). Ліквідність складала 121 млн дол. при потребі 300 млн дол. для звичайної діяльності. На 11 січня група мала дефолтні зобов’язання по передекспортному фінансуванню на 637 млн дол., причому були зобов’язання до травня сплатити ще 140 млн дол.

Як і раніше, на активи компанії серйозно впливають військові дії. Так, ММК ім. Ілліча та “Азовсталь” (77% від загального виробництва сирої сталі за 9 місяців-2015) розташовані близько до зони конфлікту; торік за три квартали вони зменшили виробництво на 30% і 8%. А Єнакіївський метзавод (23% виробництва за 9 місяців-2015) — на 22%. Авдіївський коксохімічний завод з серпня 2014 року був кілька разів пошкоджений, за 9 місяців-2015 виробництво на ньому впало на 33%. Поставки ж коксівного вугілля з Краснодону зменшилися через пошкодження залізничної інфраструктури. Водночас, як зауважується, підприємства з видобутку залізної руди працюють в штатному режимі.

Як зазначили в агентстві Fitch, за відсутності до 27 травня успішного плану реструктуризації боргів або продовження мораторію на примусове стягнення “Метінвест”, не виключено, що буде змушений подати заяву про банкрутство.

Ще одна точка зору

Експерти ІК Adamant Capital констатують, що відповідно до місячного звіту “Метінвеста”, скоригована EBITDA компанії в січні склала -15 млн. дол. (включаючи EBITDA спільних підприємств). Чистий грошовий потік від операційної діяльності склав 26 млн. дол. (перевищивши EBITDA в основному за рахунок зниження запасів на 65 млн. дол.). Вільний грошовий потік виявився на рівні 20 млн дол.

“Хоча компанія продовжує демонструвати збитки в січні, ми очікуємо зміни поточної тенденції в лютому і березні, враховуючи позитивну динаміку цін на сталь і залізну руду. Згідно з нашими підрахунками, Метінвест повинен вийти в точку беззбитковості вже в наступному місяці, а скоригована EBITDA компанії в 1кв16 складе близько 51 млн. дол.”, — зауважили в Adamant Capital.

Водночас звернемо увагу, що в першій половині березня аналітики Adamant Capital не виключали, що в найближчі кілька кварталів боргове навантаження на “Метінвест” буде стрімко зростати за рахунок падіння доходів.

За оцінками експертів компанії, скоригована EBITDA “Метінвесту” за 2015 рік становила 776 млн дол., виходячи, зокрема, з даних трьох місячних звітів, випущених у рамках нещодавно прийнятої угоди між компанією і власниками єврооблігацій (відповідно до яких сукупна EBITDA “Метінвесту” в 4кв15 склала -37 млн дол.; грошовий потік від операційної діяльності 120 млн дол.; вільний грошовий потік — 48 млн дол.).

“Хоча прогнозне значення співвідношення чистого боргу до EBITDA на кінець 2015 року не виглядає дуже високим (близько 3.5х), ми очікуємо, що рівень боргового навантаження в найближчі кілька кварталів буде стрімко рости, в основному за рахунок падіння доходів. Згідно з нашими підрахунками, скоригована EBITDA в 1кв16 залишиться негативною, оскільки поточні ціни на сталь залишилися приблизно на рівні жовтня 2015 року, а ціна на залізну руду виглядають лише трохи краще, ніж у грудні”, — констатували тоді фахівці.

Довідка

Після придбання торік 5% в Metinvest B.V. (Нідерланди) у компанії Clarendale Limited частка СКМ Ріната Ахметова в Metinvest B.V. має скласти 75%-1 акція, а “Смарт-холдингу” Вадими Новинського — 25%+1 акція (обидва бізнесмени — на фото forbes).

Вперше про технічний дефолт “Метінвест” заявив в квітні 2015 року.

Як писав Finbalance, компанія “Метінвест Холдинг” подала кілька позовів до компаній з групи ІСД щодо стягнення 23,6 млрд грн. У рамках одного з них Госпсуд м. Києва накладав арешт на рахунки “Алчевського меткомбінату” на 5,82 млрд грн. Водночас 22 березня Київський апеляційний суд його скасував.

За даними ЗМІ, в групі ІСД заявляли, що позови “Метінвеста” є нічим іншим, як спектаклем для кредиторів “Метінвесту”. Мовляв, холдинг Ахметова-Новинського намагається демонструвати активність у питанні стягнення заборгованості з контрагентів, — ред.). І зверталася увага, що “Метінвест” не припиняв постачання ЗРС на “Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського” (контролює група ІСД).

Державні Укрексімбанк та Ощадбанк намагаються відсудити в компанії Р. Ахметова борги на суму близько 850 млн грн. Обсяг боргових претензій російського Сбербанку та його української “дочки” до структур Р. Ахметова наближається до 1 млрд грн. Крім того, 55 млн грн хоче стягнути Промінвестбанк з Corum Group (до грудня 2013 року називалася “Гірничі машини”) — машинобудівного підрозділу холдингу СКМ.

До речі, банк ПУМБ (який контролює Р. Ахметов) намагається стягнути 1,15 млрд грн. з торгової мережі “Амстор” (основний контролер — В. Новинський). У переліку її кредиторів-заставодержателів фігурував і банк “Форум” (до ліквідації його контролював В. Новинський). При цьому ліквідатор банку “Форум” судиться з агрокомпанією, що входить у холдинг HarvEast, який група СКМ Р. Ахметова та “Смарт-Холдинг” В. Новинського створили в 2011 році на базі сільськогосподарських активів “ММК ім. Ілліча”.

08 квітня “ДТЕК Енерго” (контролює Р. Ахметов) повідомив про ініціативу отримання stand still від власників єврооблігаційна 910 млн дол. (з погашенням у 2018 році) на період до 6 місяців. “Підписання аналогічного документа узгоджується з іншими кредиторами”, — констатується в повідомленні енергокомпанії.

Йдеться фактично про мораторій на примусове стягнення боргових виплат до жовтня.

Як зазначили в ДТЕК, компанія запропонувала іноземним кредиторам і утримувачам євробондів план довгострокової реструктуризації. “На підставі отриманих пропозицій від усіх зацікавлених сторін буде розроблений документ, який врахує інтереси компанії і партнерів”, — констатували компанії.

“Ми продовжуємо роботу і діалог з іноземними кредиторами, спрямовані на збалансування фінансових можливостей компанії з обслуговування кредитів. Ми сподіваємося протягом 6 місяців дійти згоди щодо умов довгострокової реструктуризації кредитного портфеля, яке буде прийнятним для всіх сторін ”, — зазначив керівник департаменту з корпоративних фінансів ДТЕК Дмитро Федотов.

29 березня компанія ДТЕК мала здійснити купонний платіж на 8,3 млн дол. по євробондам на 160 млн дол. з погашенням 29.03.2018, а 4 квітня — 29,5 млн дол. по бондам на 750 млн дол. з погашенням 04.04.2018. Умови випуску паперів допускають сплату в першому випадку до 26 квітня, а в другому — до 03 травня.

Порушення термінів призведе до дефолту, що дасть право кредиторам вимагати дострокового погашення заборгованості. У випадку дефолту компанія добровільно чи примусово буде ініціювати процедуру банкрутства.

Прострочена заборгованість ДТЕК по євробондам і банківським кредитам сягає 759 млн дол.

Сукупний борг на 01 квітня — 2,54 млрд дол.

Нещодавно агентство Fitch інформувало, що компанія ДТЕК допустила дефолт за декількома банківськими кредитами (оскільки пільговий період по частині банківського боргу закінчився без проведення необхідних виплат).

Як констатували в агентстві Fitch, згідно з інформацією від компанії, пільговий період по більшості банківських кредитів (із загальною сумою основного боргу 14,3 млрд. грн. (528 млн. дол.) і погашенням в лютому 2016 р.) закінчився. DTEK не провела виплати по основній сумі боргу в кінці лютого 2016 року і згодом ряд банківських кредиторів вручили компанії лист про збереження прав.

Fitch відзначало, що дефолт по остаточних термінах погашення банківських кредитів досить близький до порогового рівня в 50 млн. дол. в положенні про крос-дефолт з документації по єврооблігаціях. Агентство Fitch очікує, що цей тригер може бути порушений в наступні місяці.

За даними Fitch, на 1 лютого 2016 року грошова позиція компанії в розмірі 937 млн. грн. (37 млн. дол.) була помітно меншою від заборгованості з термінами в 2016 році в розмірі 25 млрд. грн. (997 млн. дол.). DTEK має намір протягом декількох місяців провести переговори про перенесення термінів погашення банківських кредитів і єврооблігацій.

За даними агентства, на позицію ліквідності DTEK чинять тиск високі ризики, пов`язані з місцевими банками (40% грошових коштів і еквівалентів на лютий 2016 р.). Крім того, значна частка коштів знаходиться в ПУМБ, який належить СКМ, материнській компанії DTEK.

Як писав Finbalance, наразі “Нафтогаз” намагається відсудити в ПАТ “ДТЕК Західенерго” 213,8 млн грн., а “Вугілля України” — 569,6 млн грн у “ДТЕК Трейдінг”.

У першому півріччі 2015 року ДТЕК здійснив обмін єврооблігацій у розмірі 200 млн дол. на нові папери на суму 160 млн дол. з терміном погашення в березні 2018 року.

Як звертав увагу Finbalance, за даними холдингу “ДТЕК” Р. Ахметова, його чистий збиток в 2015 році збільшився на 90,3% — до 37,4 млрд грн. Причому компанії, що входять в цей енергохолдинг, декларували збитки не тільки на Донбасі, але й на Галичині, Дніпропетровщині та в Києві. До слова, державне “Центренерго” (яке уряд планує виставити на приватизацію) торік отримало прибуток 69,96 млн грн. (у 2014 році — 70,6 млн грн).

До до речі, підконтрольні Р. Ахметову та В. Новинському “ММК ім. Ілліча” та “Азовсталь” теж декларували мільярдні збитки за підсумками 2015 року, тоді як, наприклад, “АрселорМіттал Кривий Ріг” отримало прибуток 1,38 млрд грн.

Це ж саме стосується “Північного ГЗК” та “Інгулецького ГЗК” на контрасті з якими швейцарська Ferrexpо К. Жеваго (яка володіє в Україні Полтавським ГЗК, а ще Єристівським ГЗК) в 2015 році декларувала прибуток 31,5 млн дол.

ФК “Шахтар” декларував збиток за минулий рік на рівні 867,6 млн грн, а банк ПУМБ — 1,75 млрд грн (до речі, як заявляв глава правління фінустанови, вона потребує докапіталізацію на 1,28 млрд грн).