Дохідність гривневих депозитів наближається до нуля не тільки через долар по 41 гривні

Показник у 41 грн/дол. знову було перевищено. Схоже, ці події можуть остаточно знизити в українців привабливість депозитів у гривні, довівши їхню реальну дохідність із урахуванням інфляції та девальвації національної валюти до символічних значень. Чи так це?

Депозитні ставки буде знижено?

Правління НБУ прийняло рішення з 14 червня знизити облікову ставку з 13,5 до 13%. Тобто тепер центральний банк країни позичатиме вітчизняним банкам гроші під 13%, а свої депозитні сертифікати розміщатиме, як показує нинішня практика НБУ, під максимум 16%. Вкладення в депозитні сертифікати залишаються для банків одним із найважливіших джерел доходів. Тому 16% стане стелею дохідності депозитів у банківській системі та змусить банкірів знижувати депозитні ставки.

Нагадаємо, що попереднє рішення знизити облікову ставку з 14,5 до 13,5% НБУ прийняв нещодавно — 25 квітня. І цей крок призвів до досить серйозного зниження середніх депозитних ставок. Наприклад, ставки найпопулярніших серед населення шестимісячних депозитів у гривні тільки за ці півтора місяця впали приблизно на 0,63 відсоткових пункту, з 13,4 до 12,77% річних. І це в середньому по ринку.

Банки першої десятки поспішили знизити дохідність депозитів практично на той самий відсоток, що й НБУ. Ситуація дала змогу банкірам зробити це досить безболісно, без серйозних втрат клієнтської бази, оскільки, за даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, станом на 1 травня 2024 року українці тримали в банках 1,244 трлн грн. При цьому дана цифра на 15,8 млрд грн вища, ніж на 1 квітня. Традиційно більша частина зростання припала на вклади в національній валюті (плюс 12,5 млрд грн — до 801,6 млрд грн). Словом, українці до травня продовжували активно нести гроші до банків, і браку гривневих коштів у більшості вітчизняних фінансових установ сьогодні не спостерігається.

Наші громадяни усе ще довіряють банкам і поки що не поспішають знімати гроші з депозитів. Хоча вже в травні реальна дохідність гривневих депозитів практично скотилася до нуля, а за деякими пропозиціями банків навіть пішла в мінус. Приміром, якби на початку травня український вкладник розмістив 100 тис. грн терміном на місяць навіть під 13% річних (що для місячного депозиту є дуже привабливою пропозицією), то через місяць банк нарахував би йому 1,1%, або 1,1 тис. грн., а з урахуванням податків (ПДФО і військовий збір) клієнт отримав би на руки 889 грн (тобто менш як 0,9%). Оскільки девальвація гривні в травні становила 2,2%, то вкладник банку опинився б у мінусі навіть без урахування інфляції, яка в травні теж прискорилася.

Станом на 17 червня 2024 року, за даними Мінфіну, середні ставки в банках України становлять: 3 місяці — 12,41%, 6 місяців — 12,77%, 9 місяців — 12,57%, 12 місяців — 12,52%. На перший погляд, зниження ставок не можна назвати катастрофічним, за останні три місяці вони втратили в цілому по ринку приблизно 1%. Однак вони і надалі знижуються практично щодня, а девальвація гривні та інфляція, яка після різкого підвищення тарифів на електроенергію прогнозовано прискорюється, з'їдають дохідність вкладів, яка й без того звужується.

За прогнозами, останнє зниження облікової ставки НБУ знизить депозитні ставки українських банків ще на 0,5—1% річних. Щоправда, банкіри усе ще сподіваються, що й при таких ставках популярність депозитів збережеться завдяки їхній безальтернативності. Гривневі вклади залишаються практично єдиною доступною можливістю отримати пасивний дохід для більшості громадян України.

Збитки замість прибутку

Чи справдяться надії банкірів на стабільність і вірність їхніх вкладників, покаже час. Однак ситуація не виглядає надто райдужною. Ні для банкірів, ні для їхніх клієнтів. І, можливо, закони ринку внесуть корективи в їхні плани. Тільки за травень офіційний курс гривні знизився на 2,2%, а за 5 місяців 2024 року долар подорожчав до гривні приблизно на 10%. Це означає, що всі імпортні товари за цей час подорожчали також мінімум на 10%, а в більшості випадків — значно більше.

Деякі експерти прогнозують, що через подвійний дефіцит бюджету та торговельного балансу України до третього кварталу долар США може подорожчати ще на 7—8% — до 42—42,7 грн. З урахуванням цього гривневий вклад на пів року взагалі може принести збитки у 5,5—6,5% порівняно з простим зберіганням іноземної валюти.

Сюрприз вкладникам банків може піднести й рівень інфляції. Торік інфляція знижувалася рекордними темпами з 26,6 до 5,1%. Цього року тенденція змінилася — НБУ прогнозував до кінця року прискорення зростання цін із поточних 3,2 до 8,6% (правда, нещодавно він поліпшив свій прогноз до 8,2%). Водночас у НБУ зазначають, що зростання низки адміністративно регульованих тарифів, зокрема на комунальні послуги та електрику, подорожчання палива й дефіцит в енергосистемі можуть призвести до подорожчання товарів і послуг та підсилити інфляційний тиск.

За середньої ставки за річним гривневим депозитом у 12,52% річних його реальна річна прибутковість при прогнозованій НБУ інфляції в 8,2% уже буде лише на рівні 4,3%. З них приблизно 1% піде на сплату податків і збору. Отже, в результаті від ставки депозиту залишиться в середньому 3,3% реального річного прибутку. Тобто в найкращому разі депозит зможе лише зберегти гроші вкладника.

Про часи, коли 2023 року гривневі депозити приносили більшості вкладників реальний дохід від 10 до 20%, схоже, доведеться забути. І це ми розглянули ідеально сприятливу для вкладників ситуацію, коли прогноз НБУ щодо інфляції виявиться абсолютно точним, а девальвацію тому самому НБУ вдасться втримати під контролем завдяки фінансовій допомозі закордонних партнерів. Реально ж агресія РФ проти України вносить у фінансову ситуацію стільки невизначеності та ризиків, що прогнозувати щось конкретніше практично немає сенсу.

Переманювання клієнтів

Утім, і сам процес зниження відсоткових ставок за гривневими депозитами для фізичних осіб прогнозувати не так уже й просто. Далеко не все тут під контролем НБУ. Не варто скидати з рахунків ринкові закони і зростання конкуренції в банківській системі. Особливо між державними банками, найбільшими банками з іноземним капіталом та їхніми дрібнішими вітчизняними колегами. Уже в травні, коли великі фінустанови активно знижували ставки, деякі банки, навпаки, підвищили відсоткові ставки за окремими позиціями своєї депозитної лінійки, маючи намір переманити клієнтів у конкурентів. Тому подальше зниження ставок наразі під сумнівом.

І все-таки слід визнати, що навіть у період надзвичайної невизначеності воєнного часу, попри об'єктивне зростання інфляції, девальвацію та зниження ставок, інтерес громадян до гривневих вкладів в Україні повністю не зникне. Як і раніше, такі депозити залишатимуться найпопулярнішим інструментом для збереження заощаджень і для отримання хоча й невеликого, але стабільного пасивного прибутку.

До того ж НБУ з метою втримувати привабливість саме гривневих депозитів здійснює дуже цілеспрямовану політику. Тому у разі відпливу гривні населення з банків він прогнозовано внесе в неї корективи та намагатиметься зберегти привабливість банківських строкових вкладів. Найшвидше, через девальвацію гривні збільшення кількості нових вкладів у банківській системі може на якийсь час зупинитися до “з'ясування всіх обставин”. Але якщо так і станеться, це матиме короткочасний ефект. 

Артур ФЕДОРЧУК, науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського