До чого призведуть ліцензування та заборона реклами пива

Вже кілька днів український сегмент Facebook'у рясніє розповідями про гірку долю виробників пива.

З 1 липня 2015 року цей напій прирівняно до інших алкогольних напоїв.

Як зазначає ДФС, з 1 липня діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та роздрібної торгівлі пивом підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Такі зміни були внесені в закон “Про державне регулювання виробництва та обороту спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”.

Відтепер виробники пива не мають права рекламувати свою продукцію на ТБ та радіо вдень, а також розміщувати зовнішню рекламу.

Не можна використовувати брендоване обладнання: меблі, келихи, парасольки. Також заборонено спонсорувати спортивні команди. Це означає, що виробників пива позбавили багатьох комунікаційних можливостей, якими вони користувалися багато років, на відміну від виробників горілки чи вина.

Запроваджені ліцензування виробництва, оптового та роздрібного продажу пива, сертифікат відповідності продукції, ліцензія на імпорт та експорт пива.

Це додасть паперового клопоту виробникам та продавцям напою і законсервує ринок для нових гравців. У зв'язку з відсутністю експортних ліцензій, компанія Carlsberg уже припинила експорт продукції з України.

Однак галас в інтернеті почався через вартість дозволів. Щоб здійснювати оптову торгівлю пивом, треба придбати ліцензію вартістю 500 тис грн. Щоб продавати пиво в роздріб, треба буде купити ліцензію за 8 тис грн на рік на один касовий апарат в містах і за 500 грн — у селах та селищах. Через це, прогнозують критики, зачиняться малі пивоварні.

Втім, схоже, повернення назад не буде. Зацікавленість автора законопроекту збіглася із зацікавленістю Мінфіну з наповнення бюджету. Цей документ підтримали міністр фінансів Наталія Яресько та прем'єр Арсеній Яценюк.

Насправді платити пивоварів змусили ще півроку тому. “Я не розумію, через що цей галас. Це все було з грудня 2014 року! Зараз ми намагаємося відіграти назад деякі норми з регуляції. Але платити будуть”, — сказав співрозмовник ЕП у Кабміні.

Кому вигідне подорожчання ліцензій

Найцікавіше питання — як зміниться баланс споживання в розрізі горілка — пиво — інше. За цими змінами і криється головний вигодонабувач нововведень.

Є ймовірність, що частка горілки у споживанні збільшиться. Споживання пива в Україні в останні роки знижувалося саме через зростання ціни на цей продукт, який дорожчав у зв'язку з постійним підвищенням акцизів.

Якщо виробники горілки знайшли порятунок у випуску неякісного товару, то пивовари стверджують, що “ліве” пиво виробляти майже неможливо. Вони трималися на плаву за рахунок рекламних можливостей. Тепер на виробників пива поширюються ті ж обмеження, що й на інших виробників алкоголю.

Не зрозуміло, що робити з рекламним крамом у магазинах і на їх фасадах. Зазвичай такі законодавчі рішення вигідні крупним компаніям, бренди яких мають сильніші позиції на ринку. Сам же ринок стає більш закритим для нових марок.

“Це неприємний момент. Пивні виробники десятками років інвестували в цей напрям. У нашій компанії мова йшла на сотні мільйонів доларів”, — повідомив президент бізнес-підрозділу “АВ InBev Україна і Росія” Дмитро Шпаков.

Це і можна вважати найбільш лобістським аспектом закону. Він може бути вигідним виробникам інших алкогольних напоїв, позбавлених таких можливостей. Раніше ці обмеження на виробників пива не поширювалися, і пивовари користувалися такими можливостями з часів активності депутата Миколи Томенка.

Коли аналогічні зміни відбувалися стосовно ринку вина, було багато схожих розмов. Галузі так само пророкували швидкий кінець. Проте вино не зникло, і повстань сомельє теж ніхто не бачив.

Нововведення також вигідне великим пивним компаніям. Головна причина — вартість ліцензії на оптову торгівлю, яка становить 500 тис грн. Загалом така новація також вигідна великим існуючим гравцям ринку.

“Міні-пивоварня з обсягом виробництва 0,1 млн л та річним прибутком не більше 1 млн грн муситиме придбати ліцензію на оптову торгівлю вартістю 500 тис грн, як і пивний гігант з обсягом виробництва 500 млн л та з прибутками, що сягають сотень мільйонів гривень”, — заявили у Гільдї крафтових пивоварів.

“Така сума для міні-виробників часто перевищує річну виручку. Вартість ліцензії, яка доступна до сплати лише великим підприємствам, шкодить конкуренції, закриває шлях новим починанням у цій галузі, нищить малий бізнес та інвестиційний клімат”, — додали у цій організації.

Це буде вигідно великим компаніям ще й тому, що невеликі пивоварні, хоч і займають незначну частку ринку, але “відтягують” до себе більш платоспроможних клієнтів, які споживають преміальні імпортні торговельні марки.

За оцінками гільдії, малі пивоварні, яких є 160, мають незначну частку ринку — 0,4%. Витіснення їх з ринку навряд чи стане великою радістю для великих фірм.

Роль Ганни Гопко

Нові норми одразу охрестили “законами Гопко”. Депутатка від “Самопомочі” є автором документа. Сама вона заперечує свою причетність до “пивних” актів. Вважає, що виробники алкоголю фінансують кампанію цькування проти неї.

У неформальних бесідах експерти розповідають, що колись Гопко працювала у сфері залучення грантів на соціальні проекти. Зокрема, мова йшла про боротьбу з палінням. Начебто були ідеї і щодо роботи в антиалкогольному напрямку.

Зокрема, у 2013 році стало відомо про ініціативу представника Віктора Януковича у парламенті Юрія Мірошниченка щодо добудови дитячої лікарні “Охматдит” за рахунок грошей виробників пива. Кажуть, що саме цей проект просувала Гопко.

Як відомо, цей об'єкт зводила компанія, яку асоціювали з Олександром Януковичем. Тоді в рамках цього проекту був створений рух за здоровий спосіб життя, у якому, зокрема, брали участь тодішні депутати Тетяна Бахтєєва та Андрій Пишний. Незважаючи на таку потужну підтримку, ідея не мала успіху.

“Якби у 2013 році не було таке сильне пивне лобі, не велася кампанія з дискредитації, нам би вдалося підвищити ставки акцизів, отримати кошти, і вже зараз діти лікувалися б у сучасній першій дитячій лікарні”, — заявила Гопко.

“Пивні та алкогольні компанії прекрасно розуміють, що тоді я була активістом, а тепер я — народний депутат. Зараз у мене більше можливостей для підвищення акцизів, тому вони й організували тролінг та платні коментарі”, — додала вона.

Гопко запевнила, що “пивний” закон не пов'язаний з грантами і її попередньою роботою. Вона вважає недоліком відсутність державної підтримки інформаційних програм, які б пропагували шкоду надмірного споживання алкоголю.

Діяльність Гопко також пов'язували з появою іншого законопроекту, який вирівнював акцизи на сигарети з фільтром та без фільтру. Його прийняття послабило позиції компанії “Рєємтсма Україна” на користь колишньої “Філіп Моріс”.

Удавана “соціальність”

Щоразу, коли держава хоче підвищити акцизи чи податки на алкогольні вироби, вона розповідає, що керується державним інтересом та бореться за здоровий спосіб життя. Проте це вдавана “соціальність” заради наповнення бюджету.

Роздрібна торгівля — “передній фронт” боротьби з пияцтвом. Багато хто в дискусіях, підтримуючи нововведення, скаржиться на МАФи чи кафе, які продають пиво, транслюють гучну музику і збільшують кількість людей напідпитку на квадратний метр. Однак нові вимоги закону не є драконівськими.

Учасники ринку не розкривають інформацію про питому вагу МАФів у каналах збуту продукції, посилаючись на комерційну таємницю. Однак 8 тис грн на рік для міст та 500 грн для сіл — не надто велика сума. Тому очікувати швидкого звільнення спальних районів від точок продажу пива не варто.

Більше того, ці норми не вирішують жодних соціальних проблем, пов'язаних з вживанням пива неповнолітніми. Кількість дозволів і ліцензій ніколи не була синонімом підвищення контролю. Тому переймання депутатів здоров'ям виборців і їх дітей залишаються красивою ширмою для лобіювання.

Данило НЕСТЕРОВ