Чому зривають візит місії МАГАТЕ на Запорізьку АЕС: відповідаємо на головні питання

 Місія має дати відповіді на питання, в якому стані станція зараз і яке втручання потрібно, щоб унеможливити витік радіації. 

Одночасно в РФ чинять провокації, щоб переконати світ, що загрози для безпечної роботи АЕС створює саме Україна. 

Чи піддадуться експерти МАГАТЕ на ці провокації? Що може бути, а чого не має бути в їхньому звіті? А головне, чи здатна міжнародна місія вплинути на РФ та сприяти демілітаризації ЗАЕС?

Про це все ЄвроПравда поспілкувалася з дослідницею ядерної політики з Гарвардського університету Мар'яною Буджерин.

Нижче — найцікавіші моменти нашої розмови. А її повну версію можна подивитися на YouYube-каналі ЄвроПравди. 

Чим важлива для України місія МАГАТЕ?

Сам факт, що є надія на те, що місія відбудеться, є дуже позитивним фактором.

Але не все так просто. Рішення, які приймаються цією організацією, це фактично рішення міжурядові. Росія є членом цієї організації як правонаступниця Радянського Союзу, вона є однією з засновниць та має постійне місце в її раді директорів.

Тобто мандат місії та її повноваження обмежені цим форматом.

Сама місія, яка прибула до України на чолі з генеральним директором Рафаелем Гроссі, складається в першу чергу з ядерних експертів та інженерів, які спеціалізуються на безпечній експлуатації цивільних атомних об’єктів.

Ці спеціалісти, якщо вони все-таки прибудуть на ЗАЕС, в першу чергу зможуть оцінити рівень фізичної шкоди, яка завдана приміщенням атомної станції та різним її системам. Вони можуть оцінити стан безпеки, дати незалежну оцінку.

Важливий момент:

у місії немає військових експертів, а тому вони не зможуть виявити, що і звідки прилетіло і який снаряд і де розірвався.

Це не означає, що цього не буде у звіті — але в міжнародному колі ці висновки будуть сприйматися на рівні особистої думки.

Можливі провокації РФ на ЗАЕС

Є певний ризик, що експерти місії піддадуться на провокації РФ, яка буде готувати “докази”, що обстріли веде українська сторона.

Це зворотний бік того факту, що у місії немає військових спеціалістів. Там працюють експерти, які оцінять, наскільки дотримуються протоколи безпеки на ЗАЕС, чи безпечна її експлуатація, що пошкоджено з ключових систем, які повинні забезпечувати експлуатацію станції.

А також оцінити, можливо, яку технічну допомогу потрібно направити на АЕС.

Проте, звичайно, є ризик того, що працівники АЕС будуть залякані. Ми вже також чуємо про те, що їх піддають тортурам. Цілком можливо, що частина персоналу станції чи її керівний склад залякані.

Відповідно, місія повинна бути дуже свідома цього і не дати маніпулювати собою.

Крім того, ми не знаємо, які умови Росія поставила в обмін на те, щоб погодитися пропустити цю місію через територію України. Адже спочатку РФ наполягала, що місія повинна увійти на територію ЗАЕС саме через російську територію.

Чому важливо, яким шляхом місія МАГАТЕ прибуде на ЗАЕС?

Це питання непрямого визнання того, що окупаційна влада має права на цю станцію.

І українці дуже правильно, як я вважаю, заявили, що такий маршрут є неприпустимим.

Українська місія при міжнародних організаціях у Відні, а також МЗС категорично відповіли: “Ні, в жодному разі. Якщо буде така місія, вона повинна зайти на станцію через територію України”.

Так і сталося.

Проте ми не знаємо, чому Путін на це погодився.

Також ми не знаємо, наскільки ця місія насправді відбудеться. Ми бачимо, що продовжуються обстріли, можливо, готується якась велика провокаційна акція.

Власне, це характерне для РФ — використовувати міжнародну місію як метод дезінформації, залякування та спроб покласти провину на українців.

Прецеденти місії на ЗАЕС

Щоб АЕС знаходилася в епіцентрі військових дій — такого ще не було в історії. Це абсолютно безпрецедентно.

Натомість були місії МАГАТЕ після першої війни в Іраку в 1991 році. Тоді інспектори мали оцінити іракську програму, а також ризики того, що, можливо, деякі ядерні матеріали таємно використовуються у збройній програмі.

Тоді був випадок, що інспектори намагалися поспілкуватися з іранськими вченими, які брали участь у цій програмі, проте без присутності військових. І цього їм не вдалося добитися.

Тобто іракські військові були присутні на цих зустрічах, а відповідно, всю інформацію, яку отримали інспектори, треба було сприймати з припущенням на те, що вона була подана викривлено через тиск.

Це прецедент, дуже важливий за нинішніх обставин.

Можливі наслідки місії МАГАТЕ

Наскільки висновки місії можуть стати обов’язковими для Росії? За документами це буде обов’язково, проте як на практиці можна примусити РФ дотримуватися якихось міжнародних законів та норм?

Єдине, на що можна було б сподіватися, то це те, що згідно зі статутом МАГАТЕ можна призупинити членство країни, яка грубо порушує цей статут.

Це буде ударом по репутації Росії як постачальника атомних реакторів, а на цьому ринку РФ є великим гравцем.

Якщо РФ не має відповідного мандата чи статусу в рамках МАГАТЕ, то це, цілком можливо, негативно подіє на її можливості торгувати реакторами і будувати АЕС.

Йдеться про ринки країн, що розвиваються. Наразі ці країни не відреагували на факт нападу на Україну та порушення норм ООН.  

Але можливо, що критика МАГАТЕ якось подіє на їхню позицію. Принаймні, на це можна сподіватися.

Ядерний шантаж РФ

Якщо можна якось зрозуміти мотивацію російської сторони, то мотивація створення кризи навколо ЗАЕС полягає саме в шантажу.

Мета — розколоти та залякати місцеве населення та якось зрушити незламну волю українців чинити спротив російській окупації.

А з другого боку, мета полягає у прагненні залякати Захід. Мовляв, невідомо, хто обстрілює, але якщо припинити бойові дії, то обстріли припиняться. А відповідно, краще піти на мирні переговори.

Важко повірити, щоб російська сторона справді цілеспрямовано вирішила влаштувати повномасштабний інцидент на ЗАЕС.

Схоже, що у РФ більш обмежені цілі — ввести в оману людей.

Наразі, як ми бачимо, цей план РФ не спрацьовує.

Я не бачу, щоб на Заході хтось серйозно сприймав звинувачення на адресу України. Принаймні, в США всю відповідальність за все, що відбувається зараз на ЗАЕС, покладають на РФ.

Але ми також розуміємо, що спроможність міжнародних інституцій якось вплинути на ситуацію та демілітаризувати цю зону є дуже обмеженою.

Навіть якщо буде погодження на політичному рівні вивести війська, його ще треба буде якось втілювати. А для цього потрібно вводити якийсь миротворчий контингент, наприклад ООН. А хто дає погодження на введення миротворчого контингенту? Рада безпеки ООН. А хто сидить на Раді безпеки ООН? Росія зі своїм правом вето. Тобто цей шлях заблокований.

Тож наразі не видно очевидних методів якось вплинути на Росію, щоб вона вивела війська з ЗАЕС.

Юрій ПАНЧЕНКО