Чому Україна не вводить санкції проти російських олігархів, за якими полює пів світу

1 вересня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) конфіскував українські активи російського олігарха Євгена Євтушенкова. Сімнадцять об'єктів нерухомості загальною площею майже 100 тис кв м відійдуть державі.

Євтушенкова називають одним з найбагатших людей Росії. Він голова ради директорів і власник 64% акцій фінансово-промислової групи АФК “Система”. Російський Forbes оцінює його статки 3,4 млрд дол.

За даними Національного агентства з питань запобігання корупції України, концерн “РТІ системи” Євтушенкова виробляє і постачає Міноборони РФ стаціонарні радіолокаційні станції “Воронеж”. Їх використовують для виявлення та супроводження балістичних і крилатих ракет, інших аеродинамічних об'єктів.

У 2021 році компанія “Крондштадт”, яка теж входить у АФК “Система”, почала серійне виробництво військових безпілотників.

“Таким чином, суб'єкт несе відповідальність за матеріальну чи фінансову підтримку дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України”, —пояснили в НАЗК.

Новина про арешт активів Євтушенкова наробила чимало галасу. Виявилося, що це перше таке рішення українського суду з 24 лютого. Чому майно російських олігархів в Україні залишається недоторканим? Щоб з'ясувати це, автор проаналізував дані, які збирає НАЗК у проєкті ”Війна і санкції”.

Хто під санкціями України

На початку вересня 2022 року в санкційних списках десяти країн, у тому числі США, Великобританії та Канади, перебував майже кожен четвертий олігарх РФ. Ідеться про пів сотні учасників російської версії рейтингу Forbrs “Топ-200 найбагатших”. З цього списку під санкціями в Україні була лише 21 особа.

Майже всі олігархи з “українського” списку потрапили туди до 24 лютого, до ухвалення в травні закону про спеціальну конфіскацію. Він дозволяє забирати активи російського походження на користь України за простою процедурою.

Це новий вид санкцій, який передбачає стягнення активів. Санкції до особи застосовуються за рішенням Вищого антикорупційного суду після подання відповідного позову Міністерством юстиції. Перед цим на відповідну особу або компанію повинна накласти санкції Рада нацбезпеки і оборони (РНБО).

У цій історії є важливий нюанс: стягнути можна лише ті активи, які РНБО заблокувала після набуття чинності згаданим законом. Утім, як тільки з’явилася можливість це зробити, санкційна політика влади зійшла нанівець.

Не лише Forbes

Схожа ситуація з іншими багатими росіянами. Впливовими бізнесменами є не лише учасники рейтингів Forbes, НАЗК нарахувало загалом 284 такі особи. Однак майже всі фігуранти цього списку потрапили туди до 24 лютого. Інших росіян, які не належать до категорії “бізнес”, Україна карає завзятіше.

Загалом у санкційних списках десяти країн-партнерів перебувають майже 5 тис осіб з російським слідом. З даних НАЗК випливає, що Україна здебільшого накладає санкції на російських науковців, політиків та колаборантів (категорія “інші”). Російськими бізнесменами та олігархами в Україні цікавляться менше.

Чому так

Частково відповідь на це питання дає свіжа публікація американських ЗМІ.

“Українські чиновники розглядають можливість створення фонду, до якого росіяни, які перебувають під санкціями, могли б вносити гроші. Ці гроші потім використовуватимуться на благо України, хоча незрозуміло, чи призведе це до зняття санкцій”, — пише американська The Wall Street Journal.

Сказати, що російські бізнесмени зовсім обділені увагою української сторони, не можна. Утім, в основному на приціл беруть середню за розміром рибу. Щоб її схопити, інші гілки влади в останні кілька місяців “вигадують велосипед”.

Так, 8 вересня з податковою фабулою справи були арештовані активи мережі магазинів парфумерії Brocard, яка належить росіянці Тетяні Володіній.

Інший приклад — 6 вересня БЕБ заявило про арешт активів колишнього депутата Держдуми РФ Володимира Крупчка включно з його Київським картонно-паперовим комбінатом. Причина арешту — не війна з Росією і не російське коріння згаданих бізнесменів, а ухилення від сплати податків.

Є, правда, ще одна категорія справ: арешти активів за виведення російськими власниками з бізнесу в Україні дивідендів в РФ. Часто це класифікується як “фінансування тероризму”. Через це в серпні були арештовані 24% в капіталі великого фармдистрибутора “Вента.ЛТД” росіянина Леоніда Конобеєва.