Бюджет як бюджет... Що там обговорювати?

Урядовці кажуть, що цей бюджет передбачає підвищення соціальних стандартів, і, водночас, згортання політики “соціального популізму”, що провадив попередній уряд. Опозиція, яка вирішила не брати участі у розгляді бюджету, звертає увагу на збільшення видатків на утримання органів влади. Експерти ж називають бюджет 2011 року принаймні не гіршим за попередні, але звертають увагу на деякі ризики, а також на порушення норм Бюджетного та Податкового кодексів.

Вся процедура ухвалення бюджету у другому читанні та в цілому, яка раніше забирала години і дні, тривала близько 30 хвилин. Із звичайної процедури розгляду бюджету “випали” і виступ голови бюджетного комітету парламенту, і постатейний розгляд головного фінансового документу країни, і поправки депутатів.

Чи не єдина річ, що збереглася від попередньої бюджетної процедури, це виступ міністра фінансів. Федір Ярошенко заявив, що, попри сувору економію, уряд все одно збереже курс на підвищення соціальних стандартів, але виключно за рахунок кращої роботи економіки:

“Ми зовсім не відмовляємося від підвищення соціальних стандартів вже у наступному році, але робитись це буде не за рахунок виснаження економіки, а за рахунок наполегливої праці всіх гілок влади, спрямованої на забезпечення випереджаючого прогнози економічного розвитку.”

Держава подорожчала, народ подешевшав

Водночас, як заявив депутат від Партії регіонів, заступник голови бюджетного комітету Владислав Лук’янов, нинішня влада вирішила відмовитися від “соціального популізму” попередньої влади.

“Ми не пішли на популізм, — вважає він. — Ми зберегли ті видатки, які забезпечують макроекономічну стабільність. Вони забезпечують на наступний рік стабільний курс гривні, невисокі темпи інфляції і поступальний розвиток економіки. Я вважаю, що цей бюджет є бюджетом відновлення і економічного зростання держави”.

Опозиційні депутати — від фракцій БЮТ та НУНС — залишили сесійну залу під час 30-хвилинного розгляду бюджету, критикувати який залишився колишній член фракції БЮТ, і також заступник голови бюджетного комітету Олег Ляшко. Він заявив, що, попри запевнення уряду у запровадженні режиму суворої бюджетної економії, витрати на утримання державного апарату невпинно зростають:

“Уряд нам розказує, що бюджет має бути економним, бо, бачите, всі попередники там щось розікрали. Але на собі вони не економлять. Витрати на адміністрацію президента — 1.5 мільярди, у порівнянні із нинішнім роком добавили 400 мільйонів, до видатків на Верховну Раду між першим і другим читанням додали 140 мільйонів, видатки на Генеральну прокуратуру — “плюс” 1 мільярд у порівнянні із нинішнім роком, на Міністерство внутрішніх справ — “плюс” 2 мільярди, на Службу безпеки — додали 500 мільйонів, на лікування чиновників — 200 мільйонів, на чорнобильців — 30 мільйонів для порівняння.”

“Не гірший”

Експерт Центру економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій називає бюджет 2011 року “не гіршим” за попередні. Вона твердить, що головні показники — зростання економіки, інфляції, дефіциту бюджету (із того, що про нього відомо із самого документу) — близькі до реалістичних. Доходи та витрати бюджету, каже вона, в цілому збалансовані.

Серед негативів експерт називає не просто великі зовнішні запозичення, а те, що значна частка їх ітиме на покриття попередніх боргів. Крім того, багато чинників, які впливатимуть на економіку та виконання бюджету, залишаються невідомими. Вони відкривають можливості для “ручного” керування. Це, наприклад, невизначеність обсягів випуску державних облігацій на покриття дефіциту Нафтогазу, рекапіталізацію банків чи фінансування Аграрного фонду.

Водночас, як каже Олександра Бетлій, уряд справді пішов на обмеження соціальних видатків, підвищуючи їх тільки з огляду на інфляцію. Проте чи підуть зекономлені кошти на розвиток економіки, неясно, адже структура капітальних видатків також залишається непрозорою. Експерт вважає, що цьому у певній мірі посприяла і непрозора процедура ухвалення бюджету:

“Існують оці ризики, коли ми не знаємо, що в бюджеті. Перший бюджет, коли Кабміну надавали дуже великі повноваження, це був бюджет, також підготовлений Азаровим у 2002 році. І зараз це повторюється. Тобто, коли уряд точно не каже, який буде борг, які запозичення, який дефіцит — це великий ризик. А щодо процедури ухвалення — то так, вона була досить дивною. І ще зверніть увагу на закон, який також було ухвалено в цей день, якими було внесено зміни до Бюджетного і Податкового кодексу, який, власне, щойно ухвалили”.

“Консенсус”

Головний редактор українського ділового часопису “Експерт” Андрій Блінов також каже, що бюджет 2011 року є цілком прийнятним у порівнянні із попередніми бюджетами. Пан Блінов не вважає, що детальне обговорення бюджету у парламенті якось впливає на його якість, а “скорочена” процедура його ухвалення, за словами експерта, просто зафіксувала чинні політичні реалії, коли переговори, торги і пошук компромісів, який раніше трохи виносився у сесійну залу при розгляді бюджету, зараз відбувається у інших місцях:

“Звичайно, кожного року бюджет приймається з огляду на політичну ситуацію, можливість компромісу чи просто необхідність домовлятися. Сьогодні компроміс шукається точно за межами сесійної зали. Він шукається, у першу чергу, між окремими групами урядовців, адміністрації президента, міністерства фінансів, і, я би ще сказав, мерії Києва. Розумієте, у нас взагалі прийняття бюджету так, як воно відбувалося, сам Бюджетний кодекс порушує. Взагалі, тут можна дійти до дуже серйозної нелегітимності, починаючи від внесення змін до Конституції. Але це вже питання більше до юристів. Водночас ми розуміємо, що через консенсус влади ті рішення, що сьогодні ухвалюються, будуть де-факто діяти. Чи є вони легітимними, чи ні — влада їх ухвалила, і, так чи інакше, їх сприймає (може, без особливого задоволення) абсолютна більшість суспільства”.

До ризиків бюджету Андрій Блінов відносить початок дії нового Податкового кодексу, який передбачає зменшення ставок податку на прибуток, адже зазвичай у таких ситуаціях між скороченням доходів бюджету від зменшення податків та розширенням бази оподаткування, яка дозволяє відновити ці доходи, минає якийсь час.

Порушення

Серед недоліків бюджету 2011 року Андрій Блінов називає відсутність ясності щодо того, як адміністративна реформа відбилася на кошторисі країни. Крім того, невизначеності додає рішення депутатів про те, аби половина податків на доходи фізичних осіб, що сплачуються у Києві, надходила до державного бюджету, а не залишалася у столиці, як цього вимагає низка законів, а також Бюджетний та Податковий кодекси.

Обидва експерти погоджуються, що і у самому бюджеті, і у процедурі його ухвалення є багато порушень. Наприклад, те, що нові податки із ухваленого лише у грудні нового Податкового кодексу набувають чинності з 1 січня, прямо порушує Бюджетний кодекс, згідно із яким новий податок може бути закладено у бюджет на новий рік лише тоді, як про нього було відомо до 15 липня попереднього року.

Політолог Кость Матвієнко каже, що парламент, ухваливши бюджет без обговорення і без внесення жодних поправок, по суті дискредитував одну із головних своїх функцій — складання державного кошторису. Пан Матвієнко на прикладі процедури ухвалення бюджету робить ширші політичні висновки:

“Опозиція абсолютно неспроможна і нездатна захистити в бюджетному процесі інтереси громадян. От даруйте за такий неполітичний термін — “нікчемність”. Нікчемність опозиції говорить про те, що в Україні фактично не те, що парламентаризм зникає, в Україні зникає політичний процес як такий. Тобто, в Україні фактично нема політики на сьогодні”.

Але, як кажуть оглядачі, бюджет 2011 року — далеко не перший законодавчий акт, який впродовж останнього року ухвалюється із відвертим порушенням процедури та інших законодавчих актів, проте, зважаючи на те, що експерти назвали “консенсусом владної вертикалі,” очікувати якогось перегляду чи скасування цих законів у найближчому майбутньому не варто.

Анастасія ЗАНУДА