Байден и Ко. Зачем США давят на Киев

Ми очікуємо, що це буде новий поштовх до реформ і підтримка України щодо протидії російській агресії як у Донбасі, так і в Криму. Зустріч Байдена з громадськими активістами та молодими політиками, яка відбулася перед зустріччю з президентом та прем’єром, вже є сильним сигналом. Очевидно, що активісти піднімали проблеми боротьби з корупцією та прискорювання реформ, і що саме ці тему будуть обговорюватися Байденом та керівництвом країни.

В даному випадку тиск, який іде з боку наших західних партнерів (не тільки США, але і Євросоюзу) щодо пришвидшення реформ, є добрим знаком. Думаю, Сполучені Штати, як і решта наших західних партнерів, не зацікавлені у тому, щоб у Україні зараз настав період політичної нестабільності. Попри критику Яценюка, попри незадоволення діями уряду, попри повільний темп реформ, наші партнери не зацікавлені в розпаді коаліції. Тому я очікую безпосереднього тиску на Яценюка; очевидно, буде підтримано переформатування уряду. Але мені здається, що просувати Захід буде не лише реформи, але й збереження коаліції, здатної проводити ці реформи.

Також пролунали слова про підтримку України у протистоянні з Росією, але тут, як на мене, є дуже серйозні питання до наших західних партнерів. За повідомленням Світлани Заліщук, яка була присутня на зустрічі Байдена з активістами, йдеться про необхідність прийняття змін до Конституції і ухвалення закону про вибори на окупованих територіях Донбасу.

Думаю, тут тиск Заходу на Україну є невиправданим, оскільки не можна ставити віз попереду коня. В той час, коли супротивник не дотримується перемир’я, не можна проводити конституційні зміни і, тим більше, проводити вибори на окупованих територіях, доки там присутні російські війська.

Тут, звертаючись до наших американських партнерів, я можу зауважити, що, приміром, присутність Вікторії Нуланд на голосуванні конституційних змін в першому читанні була розцінена як негативне явище та відвертий тиск на Україну. Нас змусили приймати ці зміни навіть тоді, коли реально не було перемир’я. Потім перемир’я трималося два місяці, але зараз ми знову бачимо порушення. А від нас продовжують вимагати прийняття конституційних змін і закону про вибори на окупованій території.

Мені здається, що тут було б варто пояснити нашим партнерам, у тому числі і віце-президенту США, що це призведе до несприйняття з боку українського суспільства. Байден, напевно, знає, що американський президент не завжди може провести через Конгрес те, що хоче — а ми теж демократична країна.  Вони мають зрозуміти, що, тиснучи на Україну з метою прийняття таких змін і законів, послабляють базу підтримки Порошенка, адже суспільство такого тиску не розуміє. Я хотів би, щоб наші західні партнери звернули на це увагу.

Для мене незрозуміла послідовність. Якби перемир’я дотримувались, якби виводилося озброєння — інша справа. Але ми бачимо, що усе повертається на круги своя. А Україна, тим не менше, змушена приймати конституційні зміни, які їй нав’язуються ззовні — я вже не згадую про вибори на окупованих територіях. Які можуть бути вибори в умовах присутності російських військ і повної мілітаризації регіону?

Алексей ГАРАНЬ, профессор политологии Киево-Могилянской академии, научный директор Фонда Демократические инициативы