З таким результатом завершилася дворічна війна акціонерів ВАТ “КСЗ”, коли дві групи — ТАС та “Приват” — спочатку безуспішно ділили вплив на підприємство з групою “Форум” Леоніда Юрушева та System Capital Management (SCM) Рината Ахметова. Що було потім — невідомо. Акціонери обставин домовленостей не розголошують, але достеменно відомо одне — “Форум” та SCM продали акції кременчуцького заводу ТАСу та “Привату”. Тож тепер підприємством керуватимуть представники двох дніпропетровських фінансово-промислових груп. Від ТАСу — голова правління підприємства Дмитро Черненко, від “Привату” — голова спостережної ради Ігор Воловий.

“Усяка війна завершується миром”, — головний лейтмотив промови Сергія Тигіпка перед керівниками підрозділів КСЗ. Відомий олігарх у неділю 11 травня зустрівся з працівниками підприємства та журналістами, аби сказати: наступив мир, і нікого за любов чи нелюбов до акціонерів, як це було раніше, переслідувати не будуть.

При такому мирі є лише одне “але” — колишніх менеджерів підприємства, включно з його колишнім головою правління Олександром Холошиним, назад на завод запрошувати не будуть. Навпаки, кримінал, якщо такий знайдуть за результатами спеціальної перевірки, проведеної “вздовж і впоперек”, не простять. А для управління підприємством знайдуть нових менеджерів. Двері Кременчуцького сталеливарного заводу відкрито для тих, хто пішов під тиском колишнього правління...

То що від змін отримає завод?

Підприємству пан Тигіпко обіцяє три речі. Перше — фінансову прозорість та повну зміну схеми продажу готової продукції (відхід від посередників при збуту готової продукції російським покупцям). “Прозорість більше сьогодні цінується, а при непрозорій роботі вартість заводу зменшується”, — зазначив у своїй доповіді Тигіпко. Друге, що отримає завод — міжнародний фінансовий аудит, проведення якого протягом трьох років дасть можливість вийти з акціями заводу на Лондонську фондову біржу. Третє — КСЗ отримає середньострокову перспективу. За твердженням Сергія Леонідовича, напруженість на ринку залізничного литва не буде дуже тривалою, і тому Кременчуцькому сталеливарному заводу вже за кілька років доведеться виготовляти нову продукцію. Яку саме — потрібно поміркувати.

Все інше — похідне від головних завдань. Акціонери обіцяють думати про майбутні кадри для заводу (профінансують одне з ПТУ міста), а також про умови праці та відпочинку робітників. Тобто базу відпочинку КСЗ “Металург”, може, продадуть, а може — і залишать... Але спочатку Сергій Тигіпко пропонує взяти за приклад інший завод його групи — Крюківський вагонобудівний — і зайнятися енергозбереженням та впровадженням нових технологій.

Заробітну плату робітникам зменшувати не будуть, а от про її підвищення головний акціонер підприємства нічого не сказав. Єдине, що обіцяє власник групи ТАС — перспективу росту для кадрів заводу та надання гарантій працівникам ВАТ у банках двох фінансових груп для отримання кредитів на житло.

Що від заводу отримають акціонери?

Сергій Тигіпко на цей рахунок має амбітні плани, які стосуються вагонобудівних заводів, один з яких Сергій Леонідович контролює — “Дніпровагонмаш”, а в іншому — Крюківському вагонобудівному — володіє 26% акцій.

Точка зору фінансового олігарха: три заводи вкупі, включно з Кременчуцьким сталеливарним, дають можливість створити вагонобудівний холдинг. Якщо об’єднати вагонобудівні активи, то вони “потягнуть” на Лондонську фондову біржу — твердження Сергія Леонідовича.

Інше — це стабільна робота підприємств. Раніше “Дніпровагонмаш” отримував лише половину необхідних вагонокомплектів від КСЗ. Але далі все зміниться. “По Дніпродзержинську й Крюківському вагонобудівному ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” має гарні ринки збуту”, — зазначає Тигіпко й одразу, з огляду на присутність у президії представника “Привата”, додає, мовляв, заводи купуватимуть вагонне литво Кременчуцького сталеливарного заводу за ринковими цінами.

Щодо можливого продажу КСЗ, то це — чутки, які запускають недобросовісні конкуренти, про продаж поки що мови немає, заспокоює Сергій Тигіпко менеджерів ВАТ. Коли саме піде мова про продаж заводу і чи буде це одночасний продаж акцій одразу трьох підприємств — акціонер Тигіпко промовчав.

Інше, про що сказав — йому все-таки більше до душі робота у фінансовій сфері.

Або мрії, або реалії

Розквітне чи ні майбутній холдинг Сергія Тигіпка, який він через три роки виводитиме на ІРО? Відповідь на це питання залежить в тому числі й від Міністерства транспорту та “Укрзалізниці”, про що під час свого перебування на Кременчуцькому сталеливарному заводі Сергій Леонідович згадував неодноразово. Спочатку — коли говорив про труднощі Крюківського вагонобудівного заводу, у якого “Укрзалізниця” в минулому році фактично не купувала пасажирські вагони. Вдруге — коли згадав про вагоноремонтні заводи “Укрзалізниці”, яким Кременчуцький сталеливарний завод вже постачає вагонне литво. Резюме згадувань таке — поставки із КСЗ для цих заводів будуть. Але за умови, якщо буде відповідна співпраця.

І тут справа стосується багатьох речей — включно з купівлею пасажирських вагонів, які виробляє Крюківський вагонобудівний завод. А ще підприємства Сергія Тигіпка спеціалізуються на виробництві вагонів вантажних...

Правильний крок у цьому напрямку акціонер кременчуцьких заводів вже зробив. Сьогодні Сергій Тигіпко є радником прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, для якої готує відповідні економічні пропозиції. Обгрунтування цих пропозицій у його викладі таке. Погано, коли зростають ціни, але ще гірше буде для всіх, коли зменшиться обсяг ВВП і зупиниться обсяг інвестицій. Скільки саме інвестицій планується вкласти в розвиток Кременчуцького сталеливарного заводу, радник прем’єра не уточнив.