Є питання

У Кременчуці, що на Полтавщині, окрім стальзаводу, є ще завод технічного вуглецю. З нього у Білій Церкві та Дніпропетровську виробляють шини для авто, більшу ж частину продукції з Кременчука відгружають на експорт.

На ВАТ “КЗТВ” — два власники. У першого, голови спостережної ради, мільйонера Мирослава Балдіса, який полюбляє опікуватися художниками та письменниками, є пакет з 50,26% акцій підприємства.

У другого власника, представника наглядової ради Люби Михайлової — акцій 49,74%. Її перевага — громадянство Греції, місце проживання в Австрії і нове ім’я — Ліумпов Іоаніс Михаїловна.

Питання наступне. Кому дістанеться вищезгадане кременчуцьке підприємство й кого з ворогуючих акціонерів арештує “Беркут”? Підказка: батько Люби — Іоаніс — свого часу займав серйозний пост у Донецьку і є співвласником хімічного заводу у Горлівці...

Ви правильно подумали, а точна відповідь на загадку — ось вона.

Хто не впав — у того стріляють

ВАТ “КЗТВ” стало другим за тиждень промисловим підприємством Полтавської області, на якому силовим шляхом “викинуто” частину акціонерів. Спочатку, як писав “УкрРудПром”, був Кременчуцький сталеливарний завод.

На захоплення ж заводу, де виробляють технічний вуглець, батальон бандитів до Кременчука не завозили. Усе було простіше: минулого четверга (31 серпня) на ВАТ “КЗТВ” за півгодини до початку акціонерних зборів завітала капітан Людмила Ратушна з транспортної міліції Дніпропетровська та її колеги — два відділення здоровенних міліціонерів Полтавського “Беркуту” з автоматами Калашникова у руках.

Правила поведінки при появі “Беркуту” у громадських місцях дуже прості: хто не впав обличчям на підлогу з розставленими руками, або не розплющив ніс об стіну — в того стрілятимуть. Тож з виконанням правил проблем не було.

Заводська охорона, на відміну від відділу збуту та бухгалтерії, міліціянтів не цікавила. Їх справа — обшук, санкцію на який видав виконуючий обов’язки прокурора Дніпропетровської області пан Орос. У прокуратурі сусідньої області знають, що “ ...у Кременчуці пішли на злочинний задум”. На ВАТ “КЗТВ” уклали контракт з чеською фірмою на 11,5 млн. євро, за яким технічний вуглець продали дешевше від вартості. А ще — вже у Лондоні — приховали від повернення в Україну 200 тис. євро… Довгий процес перегляду документів переривали, аби вивезти у невідомому напрямку спочатку одного учасника зборів, потім іншого. Юриста-мільйонера Петра Сухом’яткіна, який так і не відповів на запитання, чому у нього одразу здають нерви при появі його донецьких колег, першим потягли з викрученими руками до міліцейського “Мерседеса”. Інший, що у позі паралізованого індійського йога під охороною “вирушив” у далеку путь — головний акціонер Мирослав Балдис.

Донецьких гостей з адвокатської фірми “Правіс”, чий офіс на вул. Університетський 10, і які на зборах мали голосувати акціями за дорученням від імені фірми Іоаніс (Любові) Михайлової, правоохоронці не турбували... Звісно, ні про яке зібрання акціонерів після появи “Беркуту” вже не йшлося.

Київ не мириться з Донецьком через Кременчук

До появи міліції претензії акціонерів щодо заводської діяльності лунали з обох сторін. Юристи зі Сходу розповіли журналістам, що їхні суперники уклали угоду на постачання технічного вуглецю за кордон на суму понад 10 млн. гривень, хоча й не мали права цього робити.

“Такі речі повинна затверджувати наглядова рада, але голова спостережної ради пан Балдіс, власник чеського підприємства “Хімопол”, підприємства, що зареєстровано в Чехії, її не скликає. З цього приводу ми подали до суду, але на жодне його засідання Балдіс не з’явився. Ми не сперечаємося, хоч у нас лише 49,74% акцій підприємства”, — говорить адвокат донецького “Правісу” Ігор Головань.

У відповідь мільйонер ще до свого арешту встиг розповісти все, що думає з приводу появи дніпропетровських міліціянтів.

“Не бачу нічого хорошого. Був поділ обов’язків. ВАТ “Хімекс”, Любов Михайлова торгувала продукцією та займалася постачанням сировини. Ми фінансували реконструкцією підприємства. Поступово ціни на сировину з ВАТ “Горлівський смолопереробний завод” зросли на 40%, вартість готової продукції майже не зазнала змін. Завод через фінансові втрати, принесені “Хімексом” почав працювати три дні на тиждень”, — за твердженням головного власника акцій, його колегу по спільному бізнесу, котра й замовила “Беркут”, не цікавить існування кременчуцького підприємства. “У Любові Михайлової є нові бізнес-проекти в Австрії, втілення яких вимагає швидких і немалих грошей”, — це все, що встиг сказати акціонер...

Маски-шоу з “нейтралізацією” конкурентів тривало вісім годин поспіль. До речі, хлопці з “Беркуту” — люди непогані. Цікавляться, що саме відбувається й кому вони допомогають з автоматами в руках? Коли дізнаються, то ставляться з розумінням. Вони на роботі. Але у глядачів — працівників заводоуправління — нервовий шок від побаченого. Тож спочатку “швидку допомогу” викликають директору ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” В’ячеславу Яворському. Наступним до лікарнї потрапляє його заступник Олег Скляренко…

Коментарі при появі медиків у заводоуправлінні ВАТ “КЗТВ” різні. “Вони обрали собі “швидку” замість міліцейського автомобіля”, — говорить один з юристів донецького “Правісу”.

“Вперше в житті бачу, що транспортна міліція Дніпропетровщини займається питанням іноземних контрактів у Полтавській області”, — не погоджується зі сказаним кременчуцький адвокат Олександр Пшеничний…

Багаті ще багатшим заводи задарма не віддають

На фінал з’ясування стосунків між мільйонерами на ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” можна було поглянути наступного дня. До міста приїхав новий директор підприємства, команда якого швидко узгоджувала всі формальності...

Новий договір на охорону міліцянтами ВАТ “КЗТВ” юристи “Правісу” переглядали посеред шосе, що веде до заводу. Папери для узгодження особисто привіз один з керівників відділу державної служби охорони Кременчука.

Охоронці ВАТ вже оголосили, що здадуться на милість переможців без мордобою та ОМОНУ. “Ми пропустимо будь-кого, якщо нам покажуть відповідні документи на право власності”, — повідомив охоронник підприємства донецьким товаришам, котрі у п’ятницю зранку приїхали подивитися на “трофейний” завод.

Однак час ішов, а порожні кабінети директора заводу та його заступника такими й лишалися. Нова команда лише здалеку дивилася на адмінбудинок підприємства, але до заводоуправління ніхто не поспішав.

Знаєте чому? Бо одна справа за допомогою міліції та прокурора засадити свого ворога в СІЗО Дніпропетровська, а інша — тримати в кишені більшість акцій. Першого досягти легко. Як бути з другим?..

Сталося таке собі “маски-шоу” з “Беркутом” та двома головними особами: слідчим з особливо важливих справ та затриманим — колишнім директором ЗАТ “Укртатнафта”. Місце їх побачень — теж дніпропетровське СІЗО. З колишнього керівника найбільшого українського нафтопереробного заводу за допомогою слідчого вибивали акції... Організаторам тоді не пощастило — папери “Укртатнафти” потрапили до дружніх бізнесмену людей з Татарстану. Нинішнє питання — схоже майже на 100%...

P.S. “Мені особисто все одно, хто у нас буде директором й кому належатиме підприємство”, — говорить журналісту один з працівників ВАТ. Розмова відбувається поруч з заводоуправлінням під час мітингу. Оратори захищають старих керівників та вимагають у когось законності... “В Росії, на такому ж виробництві технічного вуглецю робітники отримують по 600-800 доларів США щомісяця. Ви не знаєте, чому у нас зарплата вчетверо менша?”, — запитує співрозмовник...

Учора, 4 вересня, акціонер ОАО “КЗТВ” Мирослав Балдіс, затриманий 31 серпня співробітниками міліції, був звільнений під заставу. Заставу у розмірі 1,3 млн. грн. було внесено з особистого рахунку пана Балдіса.