Опитування КМІС показало, що з-поміж дев′яти політичних партій найбільш позитивно українці ставляться до партії, очоленої Сергієм Притулою. Українці симпатизують гіпотетичній політсилі більше, ніж “Європейській солідарності” П. Порошенка (23%), “Удару” В.Кличка, “Розумній політиці” Д.Разумкова (по 18%), “Голосу” К.Рудик та “Слузі народу” О.Шуляк (по 13%), “Українській стратегії Гройсмана” (12%), ВО “Батьківщині” Ю.Тимошенко (9%), ОПЗЖ Ю.Бойка (4%).
Дослідження проводилося КМІС 8-25 травня шляхом телефонного опитування. Всього було проведено 2,508 інтерв’ю. При цьому з вибірки були виключені тимчасово окуповані станом на 23 лютого 2022 року території, а респонденти, які проживають в населених пунктах, тимчасово окупованих після широкомасштабного вторгнення,, брали участь в опитуванні.
Цікаво, що засновник благодійного фонду до великої війни заявляв про намір створити власну партію. Проте як такої досі немає.
Із вар’ята у політику
Сергій Притула довгий час був відомий українцям як ведучий розважальних шоу. Творчий шлях хлопця зі Збаража почався з роботи на “Радіо Тернопіль 106.1 FM”, йому тоді було 18. До столиці переїхав у 2005-му, отримавши запрошення від радіостанції “Music-радіо”. У 2006 році Притула почав працювати на Новому каналі, зокрема, був ведучим таких проектів, як “Страсті за Ревізором”, “СуперІнтуіція”, “Підйом”, “Вар’яти-шоу”.
Його політична кар’єра почалася у червні 2019 року з приєднання до партії “Голос”, створеної і очолюваної до 11 березня 2020-го фронтменом гурту “Океан Ельзи” Святославом Вакарчуком. Під №30 у виборчому списку партії балотувався у народні депутати,однак до Верховної Ради не пройшов. На з’їзді партії у серпні 2020-го Притулу обрали кандидатом на посаду мера Києва. Проте зазнав поразки, набравши 7,87% виборців, поступившись Віталієві Кличку та Олександрові Попову.
У червні 2021-го Притула заявив про вихід із “Голосу”. “Я йду з партії, яка, не в останню чергу завдяки діям нового керівництва, віддалилась від наших початкових засад настільки далеко, що можна констатувати точку неповернення”, - написав він у соцмережі. У партії пояснили рішення Притули “особистими амбіціями” та “бажанням отримати керівні посади”. Останнє небезпідставно — в інтерв’ю за менш ніж два місяці до виходу з “Голосу” Притула сказав, що бачить себе новим керівником партії. Пізніше колишній шоумен заявив про плани створити власну політсилу.
5 лютого 2022-го відбулася зустріч ініціативних груп по збору підписів за створення партії “24 серпня” Сергія Притули. Очевидно, політичним планам завадило широкомасштабне вторгнення РФ в Україну. Притула почав більше уваги приділяти заснованому ще у 2020-му “Благодійному фонду Сергія Притули”. Фонд займається посиленням Сил Оборони України, а також допомогою цивільному населенню, яке постраждало від російської агресії. Нині Притулу більше асоціюють з волонтерством. За словами колишнього шоумена, з донатів не бере собі ані копійки, а живе на гроші, зароблені раніше, та на дивіденди.
Разом з тим нещодавно стало відомо, що наприкінці квітня 2024 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань новим керівником маловідомої партії “Платформа справедливості” став Максим Костецький, який до 2023 року очолював транспортний напрямок у Фонді Притули.
У чому секрет популярності Притули
Висока довіра до гіпотетичної партії Сергія Притули пов’язана з позитивним ставленням українців до волонтерства.
“Зараз супротив ворогу є завданням номер один для нашої країни. Тому довіра до армії з-поміж різних соціальних інституцій — на першому місці, волонтери — на другому. Раніше була церква, але вже спустилася донизу. Якби була партія якогось Залужного, вона мала б ще більшу довіру, ніж партія Притули”, — пояснив “Апострофу” генеральний директор КМІС Володимир Паніотто.
Разом з тим, фактична відсутність політичного бекграунду та амплуа коміка грають на його користь. “Не був у політиці, є волонтером, відомий усій Україні ще за часів, коли був, як і наш президент, у минулому, коміком. Усі ці фактори так чи так роблять людину популярною, підвищують прихильність до неї”, — каже “Апострофу” політолог Сергій Гайдай.
На думку політолога Андрія Золотарьова, саме волонтерство підвищило популярність Притули — його фонду вдається швидко закривати великі збори. Так, лише за три дні українці перерахували на його фонд 600 мільйонів гривень на “Байрактари”.
Утім ототожнювати рівень довіри з рейтингом партії не варто, наголошують у КМІС. “Зараз ніхто з політичних лідерів не закликає до виборів і більшість населення проти виборів. Навіть не знаю, нащо NDI (замовник дослідження — ред.) ставить таке питання. Ми намагаємося такі питання у свої дослідження не вставляти, бо стільки невизначеності! Довіру можна міряти окремо до кожної партії, тому там є довіра, а не рейтинг. Усі люди, які роблять найбільше для досягнення перемоги, мають найбільшу довіру”, — сказав Паніотто.
Сергій Гайдай прогнозує, що Притула таки представить свою партію. Досі це не зробив, бо “не хоче робити фальстарт, не хоче заявляти, що йде в політику, бо це накладає на людину велику відповідальність і створює низку проблем”.
Якби вибори були завтра, або чому не варто вірити соціології
Робити прогнози стосовно виборів, і не тільки в Україні, сьогодні ніхто не береться. “Ще пів року тому більшість експертів, оглядачів казали, що Камала Гарріс — дуже слабка фігура, яка не впоралася із проблемою міграції, а зараз це суперзірка, яка випереджає Трампа”, — каже Золотарьов.
Водночас експерти критикують результати соціології в Україні. “Не може бути репрезентативних досліджень, коли 12 мільйонів покинуло Україну”, — каже соціолог Віктор Небоженко. До того ж більшість біженців — вихідці із Сходу та Півдня України, які завжди мали специфічні електоральні вподобання.
“Я дуже скептично зараз ставлюся до результатів опитувань, - ділиться думками Золотарьов. — Як проводити соціологічне опитування, якщо у нас 20 років не робилося перепису населення (востаннє — у 2001-му — ред.)? У Дніпрі 200 тисяч людей з Херсонської, Запорізької, Донецької, Харківської областей. Це не позначиться на громадській думці? Позначиться. Але це навряд чи враховується, бо у чиновників немає демографічних даних, яким можна 100% довіряти, не кажучи вже про соціологів. По-друге, зараз у політиці грошей катма. А нормальне дослідження — це хоча б 3 тисячі анкет по 5 — 7 баксів за анкету — рахуйте — досить дорога річ. По-третє, є певний коефіцієнт брехні при опитуваннях”.
Проте вже зараз з певністю можна сказати: політичне майбутнє Притули залежатиме від того, хто з ним змагатиметься. “Коли є реальні вибори, якщо, крім Притули, ще хтось з відомих волонтерів створив би свою партію, то вони розділити б рейтинг між собою. Те ж саме і з військовими. Наприклад, одна партія, яка залучила до себе, скажімо Залужного, якби не було іншої партії, виграла б, а якби ще була партія Сирського чи Буданова, то вона б отримала менше. Тобто все залежить від розстановки”, — зауважив Паніотто.