“А ви думаєте, Бушеві легко?!”

Учора Володимир Путін давав останню за свою президентську кар’єру прес—конференцію, на яку зійшлося 1364 журналіста. Але ж “пісня не розлучиться з тобою”: екс—президент планує лишитися при владі, стати за спиною свого “спадкоємця” Медведєва. Цікава навіть така обставина: днями було заявлено, що він, уже пішовши з президентської посади, має намір взяти участь у бухарестському саміті НАТО, запланованому на квітень.

Пліч—о—пліч зі “спадкоємцем”

“Усі поставлені (на два президентські теміни) задачі досягнуті. Я не бачу серйозних невдач”, — так Володимир Путін підсумував роки свого кермування Росією. Окрім інфляції, він задоволений усім: “Ми (Росія) упевнено перетворюємося на одного з економічних лідерів світу”. Досягати карколомних успіхів було нелегко, а кому легко, відгукується на запитання журналістів Путін. “А ви думаєте, Бушу легко?!” Вочевидь, не легше за Буша буде й Медведєву, якого ВВП незаперечно бачить наступним президентом Росії. “Певен, це буде хороший президент, гідний та ефективний керівник. Та існує, окрім іншого, ще й особистісна хімія. Я йому довіряю. Просто я йому довіряю”. На питання, чи можуть плани Путіна, які вже стали “планами народу”, вступити в суперечність із планами Медведєва, сьогоднішній президент лише посміхається: “Будуть спроби знайти якісь відмінності в наших із ним підходах... Але за 15 років ми звикли слухати одне одного, чути”. На якій же посаді чутиме Путін Медведєва? Можливо, на посаді голови уряду РФ? ВВП відповідає на це таємниче, мовляв, повноважень є багато і різних, тож “ми розподілимо їх із Дмитром Анатолійовичем... якщо виборець дозволить нам це зробити”.
“Ось керівництво України взяло й підписало папірчик”

“За даними, які в мене є, переважна більшість громадян України проти вступу в НАТО. Однак керівництво України взяло й підписало папірчик. Це що, демократія? А хто спитав у громадян, чи хочуть вони цього?” — так Путін відповів на питання про можливість перенацілити ракети в бік України, якщо вона стане членом НАТО. Така сама доля, принаймні на рівні вчорашніх кремлівських погроз, чекає й Чехію та Польщу, які погодилися на встановлення на своїх територіях елементів американської протиракетної системи.

Загалом щодо України, то “ми ж найближчі сусіди”, хоч “проблеми були, є і будуть”. Утім, на думку пана Путіна, “за останні 8 років ми могли би досягнути більшого”. Якби ж не “політична піна”, зокрема у вигляді небажання Києва передавати в концесію росіянам газотранспортну систему. “Це настільки заполітизована тема в Україні, аж дивуєшся, — бідкається президент РФ. — Чого там ці “залізяки” політизувати? Труби лежать у землі й гниють... А ми хочемо, щоб вона (ГТС. — Авт.) функціонувала нормально... Сісти треба просто, подивитися, розібратися”.

Тарас ЗАКУСИЛО