Вага бюджету

Наступного тижня уряд, за словами прем’єр- міністра Юлії Тимошенко, має намір відновити роботу ради підприємців при Кабміні. Відчувається, що міністри починають турбуватися про формування середнього класу і, зокрема, про його основу — підприємництво. Прем’єр звернулася до всіх міністрів з проханням залучити відомі їм ефективні асоціації підприємців до участі в цій раді. Тимошенко наголосила, що рада мала зосередитися на ліквідації непотрібних дозволів і нормативних актів, які заважають розвитку середнього та малого бізнесу.

Та підприємці не поспішають тішитися цією новиною, бо не покладають надій на те, що “реінкарнований” громадський орган зможе вирішити всі проблеми малого та середнього бізнесу. Окрім того, бізнес сьогодні сильно непокоїть закон про держбюджет на 2008 рік, який, на їхню думку, гальмує розвиток підприємництва. Про це, зокрема, заявляє президент Українського союзу промисловців і підприємців, народний депутат Анатолій Кінах. За його словами, в держбюджеті на 2008 рік міститься ряд норм, які погіршують умови розвитку малого та середнього бізнесу. Наприклад, закон про бюджет не поширює дію Закону України “Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на органи ДПА України. “Це свідчить, що й без того несприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу в країні далі погіршуються. Підприємництво піддається шаленому тиску — в тому числі й у вигляді чисельних тривалих перевірок, з яких 50% здійснюють податкові органи”, — зазначає Кінах.

За даними УСПП, торік в Україні було перевірено близько 97% підприємств, в той час, як у сусідній Білорусі — 66%, в Узбекистані — 20%, країнах ЄС — 2—3%. Різниця в умовах існування та діяльності бізнесу видно й на прикладі проходження процедур сплати податків. Українське підприємство витрачає на це 2085 годин на рік, в той час, як в тій же Росії — 448 годин. “Таким чином зростають надходження до бюджету — з суб’єкта господарської діяльності вичавлюється все можливе, зазначає Кінах і продовжує: — УСПП також відомі випадки, коли повноваження контролюючих органів використовуються для перерозподілу власності, рейдерства, корупційних дій. Основа для цього одна — вільне трактування законодавства як творцями бюджету, так і місцевими податковими органами через підзаконні акти”. Кінах зазначає, що сьогодні в Україні налічується близько 30 організацій, які мають законодавче право перевірки суб’єктів підприємництва. “Повноваження контролюючих органів, як правило, використовуються для виконання плану надходжень до бюджету, — вказує президент УСПП. — Нерідко перевірки спрямовані на те, щоб організувати рейдерську атаку, змінити менеджмент підприємства, довести його до банкрутства, тобто на те, щоб здійснити перерозподіл власності”.

Кінах повідомив, що закон “Про основні засади нагляду у сфері господарської діяльності”, який підтримали 25 громадських об’єднань підприємців, містить ряд принципових норм. Так, згідно закону, всі перевірки підприємств мають бути сплановані та упорядковані, їхня чисельність значно скорочена. Більше того, передбачено відповідальність держслужбовця, якщо він своїми діями або бездіяльністю завдасть шкоди підприємству.

Крім того, за словами Кінаха, в бюджеті на цей рік на розвиток підприємництва видатки складають недостатню суму. Так, на Національну програму розвитку підприємництва виділено лише два мільйони гривень і це при тому, що мінімальна потреба складає 200 мільйонів. “Незважаючи на те, що в програмі уряду заявлено стимулювання розвитку малого підприємництва, норми держбюджету сформовані зовсім інакше. Цю помилку необхідно виправити в ході доопрацювання головного фінансового закону країни, — вказує Кінах і додає: — Розвиток малого і середнього бізнесу в Українї є і залишається одним з найголовніших пріоритетів. Це потужне джерело формування середнього класу — гаранту демократії, високого рівня політичної стабільності. Крім того, це ще й збільшення кількості самодостатніх людей, які створюють робочі місця”.

“Сьогодні залишається цілий ряд системних проблем, які негативно і суттєво впливають на реалізацію цієї мети (розвитку підприємництва), — вважає Кінах і відмічає, що одним з потужних джерел проблем для бізнесу є недосконала система опадаткування.

Складнощі викликає відшкодування ПДВ. За неофіційними даними, які наводить УСПП, прострочена заборгованість з відшкодування цього податку складає близько чотирьох мільярдів гривень. У законі про держбюджет на 2008 рік урядовці підготували підприємцям ще один цікавий сюрприз.

Як зазначив голова Державного комітету України з питань регуляторної політики Костянтин Ващенко, “в прийнятому законі і в додатках до закону про бюджет на 2008 рік міститься норма щодо підприємств, які створені менше ніж рік тому. Для них відшкодування ПДВ відбувається тільки за рішенням Кабінету Міністрів. Тобто в практичній площині це повинно виглядати так, що для кожного підприємтсва має бути підготовлено відповідну постанову, тобто її треба, по- перше, написати, по-друге, погодити з міністерствами фінансів, економіки, юстиції і винести на розгляд уряду”. Ващенко дивується: “Я собі не до кінця уявляю, по-перше, як це буде виглядати з огляду на кількість таких підприємств, а по-друге, я не до кінця розумію, чому уряд, власне кажучи, повинен всім цим займатися. Для цього є Державна податкова адміністрація, яка адмініструє цей податок. Крім того, закон про ПДВ повинен бути один для всіх, незалежно від того, підприємство створено рік тому чи десять”.

Заступник голови КМДА Людмила Денисюк, вважає, що поза столицею підприємцям виживати важче, ніж у Києві. Аргументуючи таке твердження, вона наводить статистику, яка свідчить про позитивні зрушення в бізнесовій сфері столиці: “За 2007 рік зареєстровано близько 40 тисяч субєктів господарювання, це найвищий показник за попередні шість років, тобто умови є сприятливими”, — вважає вона. Проте Анатолій Кінах не розділяє її оптимізму. За його даними, багато зареєстрованих підприємств навіть не приступають до роботи. Наприклад, у 2006 році 22% нових підприємств не працювала ні дня. Тобто “прослідковувалася тенденція зменшення в порівнянні з 2004-м”.

Марія СЕМЕНЧЕНКО