Коли зникнуть суперечки навколо шлакових відвалів?

Мене дуже здивувала нещодавня телевізійна передача, де йшлося про право власності підприємств металургійного комплексу на полігон шлакових відвалів у балці Середній. Учасники її розповідали глядачам як “ощасливили” запоріжців власники “Запоріжсталі”, “Дніпроспецсталі” та Запорізького феросплавного заводу, які витратили кілька мільйонів гривень на нейтралізацію негативного впливу своїх виробничих відходів на довкілля. Але при цьому телеоператор чомусь фіксував камеру на водоймі, де вже плаває піна, а з-під відвалів тече струмочок з каламутною водичкою...

Ризикну висловити свою думку, що навряд чи аргументи учасників передачі переконали запоріжців, адже ми щомиті відчуваємо на собі результати діяльності металургійних підприємств. І це, незважаючи на виконання ними робіт з очистки викидів у повітря та воду. Ті, хто прилітає до нас у гості, бачать над містом червоно-синьо-чорні хмари і дивуються, як ми можемо дихати таким повітрям? А куди поділися наші рибні ресурси, якими раніше славився Дніпро? І чому минулого літа від Запоріжжя до самого Чорного моря спостерігався масовий мор риби?

Водночас українські ЗМІ нещодавно повідомили, що вітчизняні представники великого бізнесу упродовж останнього року збільшили свій капітал майже вдвічі. Не секрет, що в усьому світі вважається удачею його зростання на 10 відсотків за рік, адже у всіх цивілізованих країнах існують закони з охорони навколишнього середовища, і олігархи змушені витрачати чимало коштів, аби створити нормальні умови для життєдіяльності людей.

У нашій країні тривалий час увесь промисловий потенціал належав державі, а суспільство тоді було налаштовано “наздогнати і перегнати” увесь світ, аби довести перевагу існуючого порядку, тому на екологію не звертали особливої уваги. Так й складно державі-власнику запитувати у себе про збереження екології. Нині ж з'явилися інші власники, вони також переймаються, у першу чергу, отриманням рекордних прибутків, а не екологічними проблемами, які виникли через виробничу діяльність їхніх підприємств. До того ж в Україні, на жаль, відсутня належна законодавча база та недостатньо активно працюють структури, які мають контролювати забруднення довкілля. А хіба може бути інакше при існуючій системі, коли Верховна Рада, що встановлює “правила гри” для суспільства, обирається за так званий “партійними списками”? їх складають керівники партій, які, і це не є секретом, залежать від олігархів. Тому громадянам України, на жаль, навряд варто очікувати прийняття законів, посилять норми екологічної безпеки природного середовища.

У “Запорізькій правді” від 4 вересня минулого року я розповідав, що шлакові відвали накопичувалися десятками років і тепер займають великі площі, на яких могла б вирощуватися сільгосппродукція. Раніше власники заводів усіма силами намагалися позбутися відвалів, хоча й скидали у балку відходи від своєї виробничої діяльності. А потім, завдяки приватним “старателям”, зрозуміли, що відвали є золотою жилою і з них можна отримувати солідний прибуток. І тоді вони стали їм дуже потрібні. Учасники згаданої мною телевізійної передачі навіть заявили, якщо право власності на відвали не буде узаконено за металургійними заводами, то ті зупиняться.

Чому ж вони не зупинялися раніше? А тому, що аргументи виступаючих у цій передачі є надуманими. Я радий, що керівництво металургійних комбінатів нарешті зрозуміло, що із шлакових відвалів можна одержувати не тільки металевий скрап, а й шлак, який додається у залізобетонні вироби або ним підсипають дороги. Засмучує лише те, що заводи перероблятимуть шлаки тільки частково, а це означає, що й надалі збільшуватиметься площа під відвали.

Що я, як депутат обласної ради, думаю про вирішення проблеми власності шлакових відвалів? Як і раніше, я наполягаю на тому, що їх треба визнати корисними копалинами і прийняти у власність обласної ради, саме вона видаватиме ліцензію на їхню переробку тій структурі, яка приноситиме максимальну користь суспільству. На мою думку, прибуток від переробки шлакових відвалів повинен розподілятися між виконавцем робіт та екологічним фондом області. Площа відвалів має постійно зменшуватися — за рахунок того, що перероблений шлак відвантажуватиметься безкоштовно, за рахунок переробника, у сільські райони, де ще є дуже багато ґрунтових доріг. Якщо таке рішення буде прийняте, то й суперечці навколо шлакових відвалів у балці Середній настане край, а громада, без сумніву, тільки виграє.