Прощавай, мартен...

У середу в Донецьку на металургійному заводі на мартенівській печі №4 відбулася остання, а відтепер історична плавка. Опісля цього сталеплавильний агрегат вивели з експлуатації. Аби надати події ще більшої урочистості, закрити мартен доручили одному з ветеранів виробництва — сталевару—орденоносцю, заслуженому металургу, лауреату державної премії України, 78—річному Івану Папаценку. Адже ця подія має глибоке символічне значення — на підприємстві поступово відмовляються від застарілих агрегатів(мартен №4 став до ладу ще в 1912 році) на користь нового обладнання, бо на місці прапрапечі буде збудовано сучасну високопродуктивну дугову електроплавильну піч виробництва фірми Simens—VAI.

Наша газета вже розповідала про наміри міської влади та керівників металургійного підприємства вдатися до своєрідної технічної революції, що передбачена програмою розвитку Донецька до 2020 року та комплексною програмою розвитку і технічного переозброєння заводу. Під час планової реконструкції заводу з експлуатації будуть виведені шість морально та технічно застарілих мартенівських печей, на зміну яким прийдуть сучасні агрегати. Окрім мартенівської печі №4, у нинішньому році зупинять ще одну, а ще чотири припинять роботу до 2010 року.

Не секрет, що на згадані зміни на одному з металургійних гігантів покладають чималі надії стосовно поліпшення екологічної ситуації в місті. Нині Донецьк стабільно входить у п’ятірку найзабрудненіших міст України, проте тут сподіваються змінити ситуацію на краще. Адже заміна застарілих мартенів на нове обладнання дозволить зменшити викиди пилу в 4,5 раза, оксиду сірки — в 2, 2 раза, а окислів азоту — в 10,5 раза!

Перший етап реалізації програми технічного переозброєння сподіваються завершити до 2011 року. За цей час, окрім виведення з експлуатації мартенів та встановлення екологічно чистої дугової електросталеплавильної печі, будуть збудовані брикетна фабрика та реконструйовані дільниці й цехи сталеплавильного виробництва. А в ході другого етапу — до 2017 року — на заводі планують перейти на виробництво у відповідності зі світовими екологічними стандартами, завдяки чому продукція донецьких металургів зможе конкурувати за якістю з европейськими аналогами.

Павло КУЩ