Нафтові перлини Тимошенко

Щоправда вони розраховували, що прем'єр-міністр Юлія Тимошенко зробить висновки за підсумками попереднього перебування на цій посаді. Але, тим не менш, схоже, очікування гравців ринку не виправдалися, і пані Тимошенко вирішила повернутися до старої і доброї практики “їжакових рукавиць”. Якщо проаналізувати перші висловлення нового глави уряду (дякувати Богу, до конкретних серйозних кроків поки не дійшло), то можна припустити, що для нафтового ринку в новому році наступлять веселі часи.

Перлина № 1 або Слон у посудній крамниці

Сюрпризом для нафтовиків призначення Юрія Продана на посаду міністра палива й енергетики України, м'яко говорячи, не стало. Новоспечений міністр є визнаним фахівцем і професіоналом, але з невеликим застереженням — тільки в електроенергетиці. У принципі, нічого нового в цьому немає, адже при минулому “царюванні” Юлії Володимирівни паливне відомство також очолював енергетик — Іван Васильович Плачков, якого називають вчителем Продана.

Саме при Плачкові в країні сталася одна із самих масштабних криз нафтопродуктів. Тоді, стало зрозуміло, що на цьому фронті робіт роль профільного міністра зводиться суто до технічних функцій відпрацьовування рішень вищого керівництва. Саме цей період часу ознаменувався в нафтовиків появою нового терміна — “тимошенковщина”.

Нафтовики асоціювали ручний режим керування ринком нафтопродуктів пані Тимошенко і її особисті візити на АЗС ні з чим іншим, як з опричниною, що існувала при Іванові Грозному. Більше того, новий уряд Тимошенко ознаменувався відсутністю посади віце-прем'єра по ПЕК, як і в перший раз. Все це свідчить про те, що Юлія Володимирівна знову вирішила зайнятися питаннями ринку самостійно. Підтвердженням цьому є наступні “перлини” глави уряду.

Перлина № 2 або Все для народу

Перше звернення нового прем'єра до народу принесло ринку багато поживи для розуму. “В Україні склалася погана традиція. Щоб виправдати свою бездарність і неробство, кожний новий уряд звинувачує своїх попередників у гріхах. Коли в рості цін уряд обвинувачує світові тенденції й арабських шейхів, у підвищенні тарифів — керівництво ЖЕКів, а в подорожчанні яєць або молока — корів і курей, — це ганьба для країни”, — заявила вона.

Виходячи з цих слів, можна зробити висновок, що пані Тимошенко ставить під сумнів залежність українського ринку нафтопродуктів від світових тенденцій, що з кожним днем зростає.

Вартість нафтопродуктів у всіх цивілізованих країнах миру базується на вартості сировини на світових торговельних площадках. Більше того, навіть великі розвинені країни, добувачі нафти, не можуть дозволити собі продавати паливо усередині країни за заниженими цінами. Яскравим прикладам є наш сусід Росія, споживачі якої через світове подорожчання чорного золота, зштовхнулися зі значним ростом цін на нафтопродукти усередині країни.

Виходячи з чого Юлія Володимирівна збирається будувати ціноутворення усередині України поки незрозуміло, але учасники ринку побоюються повернення методів 2005 року.

Перлина № 3 або Як задушити видобувні компанії

Більшим подивом для нафтовидобувних компаній стала ініціатива нового уряду про закріплення в законі “Про Державний бюджет України на 2008 рік” збільшення рентної плати за видобуток нафти на 25% — з нинішніх 1600 грн/т (з урахуванням коригувального коефіцієнта) до 2000 грн/т. Подібна ініціатива аж ніяк не збігається з постулатами коаліційної угоди між БЮТ і НУ-НС.

Так, відповідно до документа учасники Коаліції демократичних сил погодилися, що одним із завдань нового Кабінету міністрів України буде розробка й затвердження концепції стимулювання розвитку нафтогазового комплексу, що міститиме визначення постійних й економічно обґрунтованих рентних платежів і тарифів на транспортування й продаж нафти і газу. Як не сумно звучить, але цей крок може повністю поставити на коліна видобувну галузь, де й без того знижуються показники.

Насамперед , постраждають НАК “Нафтогаз України” й “Укрнафта”. Представники останньої вже піддали критиці намір уряду. Компанія заявила, що змушена буде знизити обсяги видобутку і скоротити інвестиції в геологорозвідку, буравлення й модернізацію основних фондів. Більше того, не варто забувати близькість “Укрнафти” до Ігоря Коломойського, котрий на останніх виборах підтримував НУНС. У цьому плані, політика уряду Тимошенко для експертів наразі не є зрозумілою. Втім, парламент може й не підтримати вказану ініціативу КМУ.

Перлина №4 — весела

Для учасників ринку й експертів найбільш незрозумілим залишається одна з останніх заяв пані Тимошенко. Зокрема, про те, що Кабмін має намір знизити мито на імпортовану нафту з метою зниження її вартості на українському ринку. За її словами, у країні склалася ситуація, коли ціни на внутрішньому ринку диктують три структури, “а на границі поставлене мито, щоб нафтопродукти не надходили усередину країни”. “Ми хочемо забрати це мито, щоб сюди зайшла дешева нафта й знизила ціну монополістів”, — сказала Юлія Тимошенко.

Запитаєте, що дивує? Просто в Україні не існує мита на імпорт нафти в країну. Якщо ж Юлія Володимирівна переплутала нафту й нафтопродукти, то заява здається також нелогічною. Здається, прем'єрка забула, що під час свого минулого прем'єрства сама й скасувала імпортні мита на нафтопродукти.

І найбільш неймовірне: якщо пані прем'єр мала на увазі російське експортне мито, то вплинути на зниження його ставки вона зможе, тільки якщо стане главою уряду РФ.

Втім, що саме мала на увазі Юлія Володимирівна, залишається загадкою. Принаймні наразі

Олексій ДОРОШЕНКО