“Таланти” і спільники

Нещодавно в пресі з'явилася інформація, що на столичному заводі “Електроприлад” здобуто велику перемогу над рейдерами, їх з ганьбою вигнано, а колишнього директора Юрія Кисляковського відновлено в правах. Усе це так і видається, якщо не звертати уваги на таємницю історії, не раз описану в пресі: рейдерів “запросив” на підприємство сам директор, щоб приховати наслідки масового розпродажу майна.

Із самого початку дивує формулювання питання, яке озвучив пан Кисляковський у інтерв’ю газеті “Дело”. “Встановити осіб загарбників досі не вдається”,— із сумом констатує він. Проте, якщо звернутися до цього ж таки видання за 24 квітня 2008 року, можна дістати вичерпні відповіді на запитання, звідки узялися рейдери й хто за ними стоїть. Там опубліковано відкритий лист акціонерів підприємства до Президента України Віктора Ющенка. У ньому сказано, що вже після придбання в грудні 2006 року акцій заводу, вони дізналися багато “цікавого”. Зокрема, з’ясувалося, що протягом 2002 — 2007 років керівництво повністю розпродало всі приміщення (у тому числі й адміністративний корпус за адресою вул. Глибочицька, 17) загальною площею понад 50 тис. кв. м. Причому середня ціна продажу нерухомості, за цими договорами, становила менше 200 грн за кв. м. “І це в центрі Києва, на Подолі!”, — обурювалися акціонери. Далі — більше. Головними покупцями стали два товариства з обмеженою відповідальністю: ТОВ “Релтіінвестгруп” і ТОВ “Бізнес-стандарт”. Засновниками першого є онука Юрія Кисляковського — 19-річна Юлія Ясковець (на момент створення фірми вона ледве досягла повноліття) і члени колишнього правління заводу. Що стосується ТОВ “Бізнес-стандарт”, то його директором є колишній персональний водій Кисляковського — Олександр Ковальчук.

“За нашими оцінками, внаслідок розпродажу колишнім правлінням “Електроприладу” на чолі з Ю. Кисляковським за неринковими цінами приміщень заводу в акціонерів фактично вкрадено майно вартістю в 470 млн грн”,— сказано в листі.

Зрозуміло, що, дізнавшись про реальну ситуацію, нові власники спробували провести збори акціонерів і змістити колишнє керівництво, що так свавільно розпорядилося майном, яке не належало йому. 7 лютого 2008 року збори відбулися. І на ньому було обрано новий склад правління на чолі з Михайлом Єфіменком, який пообіцяв акціонерам повернути активи заводу у встановленому законом порядку.

Незабаром до суду було подано позов від імені нового правління ВАТ “Електроприлад”. Ще через кілька днів — 24 березня 2008 року — відділ державної виконавчої служби Шевченківського району Києва на майно фірм “Бізнес-стандарт” і “Релтіінвестгруп” наклав арешт. Це було зроблено на підставі рішень Господарського суду Києва від 20 березня в рамках зазначених вище судових процесів.

Для декого “запахло смаженим”. І 31 березня 2008 року група невідомих зробила спробу захопити підприємство. Припинити беззаконня вдалося лише завдяки своєчасному прибуттю міліції. Проте під час спроби захоплення було травмовано нового голову правління Михайла Єфіменка: його госпіталізували. Але, як мовиться, не буває біди, щоб не вийшли гаразди: завдяки зйомці тележурналістів каналу ICTV нападників на Михайла Єфименка впізнали й декого з них затримала міліція. Серед них — екс-чемпіон України з вільної боротьби В’ячеслав Глуменков.

І тут доречно процитувати ще один фрагмент із звернення акціонерів до Президента: “За інформацією ЗМІ, затримані учасники угруповання, що брало участь у рейдерській атаці, зізналися, що захоплення “Електроприладу” і напад на голову правління інспіровані Юрієм Кисляковським. Усвідомлюючи, що доведеться відповідати за господарські злочини, всіляко цьому перешкоджаючи, він найняв злочинне угруповання Юрія Короля, відоме своїм рейдерством у Києві й області, для атаки на завод”.

Нестандартна схема, погодьтеся. Але в цьому разі цілком виправдана, оскільки на рейдерів можна списати і збиток, і збитки, й продане на сторону майно. При всьому цьому виникає запитання: як панові Кисляковському вдалося повернутися в директорське крісло? Хто допоміг (не в юридичному плані), як мовиться, склав протекцію?

Схоже, вся справа — в родинних зв’язках. Серед засновників фірм, на які “списувалося” майно підприємства, і міноритарних акціонерів “Електроприладу” фігурують Володимир Ясковець (чоловік онуки Юлії) і Олег Харченко. Обидва знані завдяки будівельним проектам, передусім — як власники майбутнього житлового комплексу “Парк Пушкіна” — Cosmopolitan, центр продажів якого розташований за адресою: вул. Глибочицька, 17, у офісі заводу. А серед їхніх сусідів по парку називають засновників “Індустріального союзу Донбасу”, котрим, як писали раніше, Ясковець і Харченко допомагали купувати нерухомість в Іспанії, у зв’язку з чим мали великі неприємності з місцевою поліцією. Отже, впливові знайомства вони мають. Коментарі, думаю, зайві.

Василь НАБІН