Олійна пляма на репутації Кабміну Януковича

Кульмінацією виступу прем’єр-міністра Віктора Януковича стала накачка, яку він у вельми негречному тоні дав міністру економіки Анатолію Кінаху і вітчизняним виробникам соняшникової олії. Незважаючи на те, що минулого тижня уряд вирішив не створювати додаткових проблем на ринку, цього разу прем'єр запропонував закрити експорт олії “наглухо”. Проте ані перший, ані нинішній варіант проблему не розв’язує.

Як все починалося

До початку чергових зборів Кабміну бурі ніщо не передвіщало. Міністри, як завжди, підходили один за одним до зали засідань, вітаючись одне з одним.

Більшість з них була у доброму гуморі. Але у найпіднесенішому настрої з’явився міністр закордонних справ Арсеній Яценюк, який стрімко зайшов до залу, досить гучно вітаючись по черзі з присутніми українською. Проте, коли черга дійшла до міністра палива та енергетики Юрія Бойка Арсеній Петрович чомусь раптово змінив своє “вітаю” на російське “добрий дєнь”, але все з тією ж привітністю. А ось із шефом пана Бойка віце-прем’єром з питань ПЕК Клюєвим “помаранчевий міністр” привітався поцілунком.

Дивну слабкість Яценюка до чільного в біло-блакитному таборі Клюєва посилили подальші заяви прем’єра. За словами Януковича, нинішній уряд має “почати працювати з прагматичними політичними силами, що налаштовані на виконання обіцянок перед виборцями” та внесення до ВР пропозицій, що мають стати продовженням вже діючих держпрограм. Але от з якими саме політичними силами збирається працювати прем’єр, і що за пропозиції мають бути внесені до нового парламенту, нажаль, так і залишилось за кадром.

Водночас Янукович спробував дати сигнал і політичним опонентам, сказавши, що не дасть їм хазяйнувати як заманеться. Проте, як це з ним часто трапляється, забув ключове слово: “Якщо комусь хочеться, як кажуть, гострих відчути… питань, їх можна пошукати в іншому місці, не тут в уряді і владі”, — сказав прем’єр.

І знову дежа вю?

Далі Янукович вирішив оголосити черговий раунд боротьби уряду за зниження цін на харчі і, зокрема, на олію. Голова уряду несподівано дав прочуханку міністру економіки Анатолію Кінаху, віце-прем’єру з питань АПК Віктору Слауті та аграрному міністру Юрію Мельнику за несумлінне виконання своїх обов’язків.

“Анатолію Кириловичу, в цьому напрямку (щодо зниження цін на продовольчі товари) я не бачу активності. Ви були на виїзді, але я не бачив, щоб ваші заступники працювали активно в цьому напрямку”, — поскаржився зовсім не дружнім тоном прем’єр. І додав, вже звертаючись до Слаути та Мельника: “Я також не бачив, щоб ви набирали швидкість в цих питаннях чи додавали енергії для гальмування зростання цін”.

До якої швидкості повинні розігнатися згадані високопосадовці, а також скільки джоулів вони мають випрацювати аби вирішити “цінове” питання так, як потрібно голові уряду, Янукович знову ж таки не уточнив. Замість цього він вже у зовсім нелюб’язному тоні висловився щодо дій виробників соняшникової олії, незважаючи на те, що тиждень тому майже всі вони зголосилися знизити відпускні ціни на цю продукцію, і з огляду на це уряд вирішив не вводити квотування експорту олії.

“Та ж соняшникова олія, що це за проблема? Що сором втратили наші так звані експортери чи совість? Якщо вони оголосили війну нашим споживачам, нашим громадянам, давайте закриємо експорт наглухо і все, якщо вони не розуміють цього”, — розійшовся Янукович.

Після цієї тиради Анатолій Кінах спробував виправдатися з місця і сказати, що стан справ дещо інший, проте висловитися йому так і не дали.

Самі ж виробники олії поки що не дуже охоче коментують таку палку промову Януковича, проте гендиректор асоціації “Укроліяпром” Степан Копшук, який невдовзі після початку засідання з’явився в кулуарах Будинку уряду, вважає, що втілення прем’єрської експортної ініціативи може обернутися катастрофою для олійної промисловості, а саме — зупинкою вітчизняних олійних заводів.

“За один місяць ми виробляємо близько 180 тисяч тонн масла, а ніша внутрішнього ринку складає біля 30-35 тисяч тонн. Якщо за таких умов зупинити експорт, то ми автоматично зупинимо заводи і це спровокує масовий вивіз соняшника з України, — сказав він. — І ми знову повернемося до кризи 1998 року, коли майже весь врожай соняшника було вивезено, а наші заводи працювали лише по 2-3 місяці на рік і для того аби підтримувати виробництво”.

Схожої думки дотримуються і в компанії “Кернел”. Як повідомили  в її прес-службі, там вважають, що обмеження експорту може призвести до дефіциту і ще більшого подорожчання олії та зупинки олійних заводів, оскільки в такому разі замість кінцевого продукта на експорт піде насіння соняшника, яке в цьому разі дійсно можуть вивезти майже все.

Не виграють при цьому і сільгоспвиробники, що вирощують соняшники. Адже, наприклад, за словами директора консалтингової компанії “ПроАгро” Миколи Верницького, традиційно на українському ринку склалася ситуація, за якої внутрішні закупівельні ціни олійних заводів на соняшник дещо вищі, ніж закупівельні ціни експортерів.

І знов азаровщина

Не надто здивував і перший віце-прем’єр Микола Азаров. Після засідання він оголосив, що незважаючи на певні зрушення щодо зниження цін, уряд не задоволений цими результатами. Знову ж таки на олію, яка сьогодні, за інформацією Азарова, коштує трохи більше 9 гривень, уряд хотів би мати ціну на 1 грн. нижчу. Також він повідомив, що до кінця року уряд зобов’язується не підвищувати контрольовані державою тарифи на товари та послуги, до яких входять, зокрема, розцінки на транспорт, електроенергію тощо.

За переконанням першого заступника голови уряду, це має змусити виробників не рівнятися на світові ринкові ціни, і не підвищувати свої розцінки з огляду на світову кон’юнктуру, адже завдяки незмінності контрольованих державою цін собівартість продукції має залишатися нижчою за ту, що існує в світі.

Проте і експерти, і виробники не вважають, що у таких заявах більше політики ніж економіки і зауважують, що скрізь ціни формуються під впливом загальних світових ринкових тенденцій.

“Наприклад сьогодні в Польщі теж є проблема із подорожчанням продовольчих товарів, проте там влада вирішує ці проблеми не через примушення виробників зменшувати відпускну ціну, а через грошові компенсації цього подорожчання населенню”, — говорить економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Втім, цей шлях Україна теж проходила. Він не розв’язує проблем, а затягує пасок на бюджеті проїдання. Кабміну слід принаймні створити вигляд, що він намагається розв’язати проблему без силового втручання. Замість тиску на товаровиробників оптимальне рішення — сідати урядовцям за круглий стіл із товаровиробниками, аналізувати структуру собівартості і домовлятися, домовлятися, домовлятися.

Економічна ПРАВДА