Ціни, як у цунамі?

Куди почимчикувати з нашими зарплатами... Так стисло можна означити тему вже другого такого засідання за круглим столом в облдержадміністрації. Головував заступник губернатора Віктор Сергеев, а спільну мову шукали представники профспілок регіону та обласного союзу промисловців і підприємців.

ХОТІЛИ більше зосередитися на ситуації з цінами, які продовжують невпинно втікати від наших можливостей. І тільки подив викликає тут офіційна статистика. Бо якщо вірити їй, то ціни й тарифи торік зросли на 14,4 процента, а середньомісячна зарплата — на 27,7. І чого б нам журитися? Більше, ніж ми, заробляють хіба що кияни та донеччани. Хоча були місяці в 2007-му, коли донеччан ми обходили. А ще в чотири рази поменшало підприємств, де платню начисляли нижче мінімального розміру.

На засіданні й цього разу відзначалося, що від кінця жовтня минулого року, коли влада і профспілки розпочали діалог про некеровані ціни на харчі та про загальмовану платню, вдалося вплинути на роботодавців. Хоча непросто це дається на фоні нинішнього законодавства, але знаходили потрібні аргументи. Ще не на всіх підприємствах в однаковій мірі, але зросли заробітки в металургів і гірників, переробників та в агросекторі. Є кого поставити у приклад, як, скажімо, Північний ГЗК, Міттал Стіл Кривий Ріг, Інтерпайп, ДМК. Там стали більше цінувати свої кадри, думати про соціальні програми.

Правда, одне бажання закріпити працівників на виробництві не може втішати. На прикрі аспекти звернув увагу під час візиту до Дніпропетровська разом з Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко міністр економіки Віктор Пинзеник. Зростання зарплат у нашому регіоні не підкріплюється відповідним зростанням продуктивності праці. Тут слід прислухатися й до голови облдержадміністрації Віктора Бондаря, який ще раніше вказував: про людей гідно дбати можна тільки на ефективно працюючих підприємствах, де знижують енергозатрати, не забувають про реконструкцію та модернізацію. У цей бік також треба підштовхувати роботодавців. Для цього він узяв під особистий контроль кілька підприємств. А ось перед нахабниніторингом, численними перевірками вплинути на ситуацію не вдається. Тут програємо сусіднім областям, скочуючись на останні місця і в офіційній статистиці, і навіть візуально.

При цьому характерно, що ціни диктуються не ринком, а окремими його учасниками. Маються на увазі не виробники тих же продуктів харчування, а надлишок посередників. І сьогодні не знаходиться важелів, щоб останніх викоренити. Багато хто з них працює на єдиному податку, не вдаючись до різних форм звітності. І як їх можна вхопити за загребущу руку?..

Питання повисло в повітрі. В облдержадміністрації напрацьовуються проекти відповідних розпоряджень, але гаятись уже ніколи. Тож різкішими в оцінках стають профспілки, їх представники від нашого регіону 31 січня взяли участь у зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком. З огляду на поставлені там завдання ситуація не лишиться самоплинною.

Василь ЧУБ