“Платіжки в нас, Путіну — вітання!”

Позавчора ввечері офіційний голос “Газпрому” вкотре назвав для України “годину Ч”: рівно о десятій годині ранку в понеділок, 3 березня, нам можуть перекрити газову трубу. Щоправда, не повністю, а лише на четвертину. Мовляв, фінансових проблем у нас громаддя, Москва знову не отримує гроші за спожитий газ, а українська сторона споживає його без жодних документів, і на нинішній день спожила уже майже два мільярди кубів. За словами представника холдингу Сергія Купріянова, до Києва ще 14 лютого надіслали повний комплект документів для вивчення і підписання, але відповіді “газпромівці” не одержали. А тому дуже хвилюються і прагнуть захистити власні інтереси. Київ почав реагувати негайно.
Весна, авітаміноз, віруси...

“Розборки” серед високих державних посадовців призначили на середу. Після погрозливої ноти із білокам’яної Президент Віктор Ющенко направив офіційну телеграму Прем’єру Юлії Тимошенко, в якій висловив своє обурення: уряд не виконує домовленостей, досягнутих українським та російським президентами. На бланку “блискавки” йшлося, що Кабінет Міністрів має негайно розрахуватися за пальне і надалі обходитися без самодіяльності. А найголовніше — до дев’ятої години ранку в середу Юлія Володимирівна була змушена особисто подати главі держави звіт про погашення українських газових боргів.

Письмовий звіт у зазначений час таки перетнув поріг президентського секретаріату, а Юлія Тимошенко, на жаль, ні. Замість шефині на ясні очі глави держави потрапив перший віце—прем’єр Олександр Турчинов, який потім пояснив відсутність свого шефа так: “Ви знаєте, вона під час загострення грипу змушена була очолювати делегацію до Російської Федерації, проводити переговори. На жаль, після цього у неї серйозні загострення хвороби відбулися, вона зараз на лікарняному”.

Звіт від Тимошенко і цифри в ньому, за словами працівників секретаріату Президента, особливих занепокоєнь не викликають. Навіть більше, свідчать, що ситуація зовсім не така загрозлива, як здається російським візаві. Щоправда, деталей повідомлено не було.
Буде день, буде й газ

У коридорах Кабміну нервова атмосфера відчувалася з самого ранку. Бажання журналістів усе ж таки довідатися істину било через край. Та найбільш поінформовані міністри чомусь не квапилися сходитися до зали засідань, де рівно о десятій мало початися чергове засідання уряду. Можливо, тому, що Юлія Тимошенко за останню годину, яка минула від її неявки на зустріч із Віктором Ющенком, не відчула себе здоровішою. Кулуарами поповзла інформація, що Прем’єра на засіданні не буде. Міністра палива та енергетики Юрія Продана, який з’явився за лічені хвилини до десятої, кореспонденти взяли у щільне кільце.

— Питання щодо “Укргазенерго” у плані розрахунків за минулий рік має бути закрито. Сьогодні. Хоча існують ще й сумнівні борги, які ми оскаржуємо — приблизно 400 мільйонів гривень. Є відповідні дивіденди, які також треба передбачити, — Юрій Васильович відповідав щиро, хоча й плутано, але при цьому старанно протискувався до дверей.

— А газ буде? — журналісти не здавалися, знову й знову перегороджуючи йому дорогу.

— А пройти можна?!! — елегантно ухилився від відповіді керівник “паливного” відомства.

Міністр фінансів Віктор Пинзеник, на відміну від свого малодосвідченого колеги, аж випромінював упевненість і охоче коментував проблему. “Закон про бюджет давно передбачив виділення коштів на ліквідацію газового боргу. Ми перерахували Міністерству палива та енергетики на початку минулого (!) тижня два мільярди двісті мільйонів гривень. Я бачив учора казначейський рахунок, ці гроші справді було перераховано з Мінпаливенерго на рахунок “Нафтогазу України”. Тобто вони вже на рахунку НАКу”.
“Маю документ з печаткою. Хочете — покажу!..”

Подальший шлях грошей за газ, які невідомо з чиєї вини тиждень блукали з рахунку на рахунок, взявся дослідити Олександр Турчинов. “Ми з вами отримали спадщину, тобто борг у зв’язку з діяльністю посередників, яких фактично патронувала влада і дала їм можливість узурпувати не тільки зовнішній, а й внутрішній газовий ринок України. Це борг 5,2 мільярда гривень, — при цих словах пан Турчинов навіть не сів у прем’єрське крісло, а звертався до міністрів та преси стоячи — долоні на стіл, плечі вперед, підборіддя догори. Точнісінько так, як це через свою тендітну фігуру полюбляє робити Юлія Тимошенко. — Втім нині не існує боргу української сторони перед посередниками на перше січня 2008 року. Для того, щоб не було жодних інсинуацій, брехливої інформації, я мушу показати — у мене є всі платіжні доручення, проштамповані банком. Вони свідчать про перерахування живих коштів на рахунки “Укргаз—Енерго”. І сподіваємося, що вони все ж таки дійдуть до “Газпрому”.

Олександр Валентинович урочисто відкрив елегантну білу папку, вийняв з неї і розвернув у бік телекамер декілька папірців, на яких і справді можна було розгледіти круглі печатки.

“На цей час у цьому боргу є сума, яку не визнала українська сторона — ні Кабінет Міністрів, ні “Нафтогаз України”. Це 414 мільйонів, які були шахрайським шляхом нараховані за газ, спожитий у 2006 році за цінами 2007 року, — перший віце—прем’єр окреслив ще одну проблему. — Документи на цей “борг” знаходяться у судах, і ми сподіваємося, що силові структури усе ж таки поставлять крапку у цьому питанні. І шахраї, які пробували ґвалтувати державу, будуть відповідати”.

Олександр Турчинов не пояснив, чому борг, який Україна визнала на найвищому рівні, виконавча влада не квапилася погасити, провокуючи тим самим нові конфлікти. Скажімо, присутні так і не почули, що цілий тиждень робили гроші для погашення газового боргу на рахунку Мінпаливенерго (якщо, звичайно, Віктор Пинзеник не плутає дати). На погляд пана Турчинова, загострення провокують не вітчизняні урядовці, а неназвані злі сили, які прагнуть “понагнітати ситуацію”. “Як тільки Україна почала розраховуватися, з’явилися охочі поспекулювати навколо цієї проблеми і робити якісь заяви”, — рішуче промовив перший віце—прем’єр.
Як не вертись, а посередник все одно згори

Згодом месидж, що проблему владнали, країна почула від Президента. Втім хоча загроза №1 — борг України за спожитий газ — нібито зникла (щоправда, залишився ще борг за нинішній рік),
Віктор Ющенко не співав дифірамби уряду, а заявив дещо протилежне: “Мене не влаштовує ситуація, коли виконання домовленостей двох президентів практично стоїть під загрозою”. Подібна заява пролунала й від блискавичного офіційного представника “Газпрому” Сергія Купріянова. “Заплатити те, що винен за минулий рік, — не великий подвиг, пишатися тут немає чим”, — іронічно повідомив “голос російського газу”. На його думку, проблеми нашої країни у цій сфері тільки починаються. “По середньоазіатському і по російському газу досі не підписані всі необхідні контракти й акти. Виходить, обсяг неоформленого споживання газу в Україні зростає”, — піддав жару Купріянов, підвівши наших державних мужів до загрози №2.

Перший віце—прем’єр Турчинов вважає, що винними є самі посередники. “Щоби залишитися на ринку, вони продовжували саботаж і не надали для розрахунків відповідних документів”, — заявив Олександр Турчинов. Втім, оформлення споживання імпортного газу — це насправді велика проблема двосторонніх відносин. І зводиться вона не до питання “Чому досі не підписали документи?”, а “Чи будуть на ринку посередники? І якщо будуть, то хто?”. Оскільки Юлія Тимошенко твердо виступає за придбання газу без жодних посередницьких структур, а російська сторона відстоює їх право на існування, домовитися тут буде нелегко.

Існує навіть версія, що суть проблеми між “газопостачальною” Росією та “газоспоживальною” Україною зовсім не у тому, що хтось комусь щось заборгував. Мовляв, тиждень—другий несплати — для росіян не проблема, а ультиматум “Газпрому” з’явився після того, як уряд Юлії Тимошенко знову відмовився від спільного підприємства з цим газовим монополістом. Відповідну заяву зробив Олександр Турчинов, “Газпром” одразу ж почав вимагати поясненнь. І, на свою голову, отримав — йому сказали, що Україна проти такого підприємства.

“Ми вважаємо, що немає необхідності створювати спільне підприємство, щоб допомагати працювати на внутрішньому газовому ринку. “Нафтогаз” здатен самостійно усе зробити”, — сказав Олександр Турчинов. НАКу вирішили подарувати царський привілей — продавати до 30 мільярдів “кубів” газу промисловим споживачам. Тобто за найвищими цінами. Відтак від ласого шматка відрізали би посередників: як нинішнього — “Укргазенерго”, так і майбутнього, створеного разом із “Газпромом”. Причому останній, навіть якби й був створений, не отримував би таких шалених прибутків, на які розраховували його “батьки”. Експерти підрахували, що битва між Прем’єром Тимошенко і “Газпромом” точиться за шматок газового пирога вартістю 150—200 мільйонів доларів чистого прибутку на рік.

На два фронти

Найбільша проблема за такої ситуації в тому, що Прем’єр фактично виступає проти домовленостей Ющенка—Путіна. І Юлії Тимошенко не виконати їх буде важко. А тому спільне підприємство, скоріше за все, таки буде створено. Незважаючи навіть на вчорашню заяву Олександра Турчинова: “Ми будемо і надалі “детінізувати” український енергетичний ринок, аби позбавити посередників паразитувати на економіці України і наших бюджетних фінансах. Це наша послідовна позиція”.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ