“УКРРОСМЕТАЛ”: стратегія лідера

Нещодавно з ділової поїздки на Піренейський півострів повернувся почесний президент концерну і його засновник Григорій Дашутін.

— Григорію Петровичу, це вже ваша третя поїздка до Іспанії в поточному році. Чим це викликано?

— Коли “Укрросметал” сьогодні висловлює бажання співпрацювати з Заходом — з Іспанією, Німеччиною чи Великою Британією тощо, це не означає, що ми прагнемо знайти там когось з великими грошима, хто скаже: “Ось вам інвестиції, купуйте заводи-пароходи та заробляйте для себе і для мене”.

Концерн працює успішно, він знаходиться чи не в першій десятці промислових груп України за своєю ефективністю, має відмінну кредитну історію. Ми завжди можемо за потреби запозичити кошти, з цим нема проблем. Але під що брати? Знову виробляти такі ж самі компресори, як нині? Так, ми виробляємо і нашу продукцію купують в багатьох країнах. Це забезпечує той мінімум, при якому компанія розвивається, всі наші працівники (а це понад три тисячі осіб) регулярно, без затримок отримують пристойну, за українськими мірками, зарплату, але далі інвестувати, навіть маючи свої кошти, просто збільшуючи виробництво — нераціонально. Ми шукаємо партнерів, в тому числі — на Піренейському півострові, бо хочемо запровадити тут, у себе, європейські технології ведення виробничого й інших бізнесів, аби виробляти продукцію з

тими ж енерговитратами, які існують там, зі значно меншими витратами фізичної праці. На жаль, наша держава — лідер в Європі з витрачання енергоносіїв. На одиницю ВВП використовуємо їх в 4-5 разів більше, ніж західноєвропейці. Навіть Росію за цим показником випередили, хоча там, маючи величезні запаси газу, нафти, вугілля, могли б і не так вже й перейматися економією своїх дешевих енергоносіїв. Проте північні сусіди за останні роки результативно займалися даною проблемою. Вдумайтеся: Європа нині спалює газу лише в два з лишком рази більше за Україну! Додайте до цього 75-80 мільйонів тонн вугілля, яке ми споживаємо. А ще нафтопродукти! Так надалі тривати не може. Та потрібні зрушення неможливо зробити механічно, відкинувши наші бізнесові технології, не враховуючи наш менталітет. Треба, я б сказав, “схрещувати” ці реалії із західними технологіями ведення бізнесу. Останнє слово я тут використовую у найширшому розумінні. Ми не йдемо до західних партнерів, як жебраки з простягнутою рукою. Маємо що пред'явити. Насамперед — наш інженерно-технічний склад. Він кращий, ніж у деяких країнах Європи, і в той же час в Україні дешевша робоча сила. У нас й інфраструктура більш дешева. І, що не кажи, дешевші енергоносії. Скаржимося, що літр бензину до позначки 5 гривень піднімається, а в Європі — є по 2 євро та й вище в деяких країнах.

Нині європейські компанії мають прибуток 2-3, максимум 5 відсотків. За невеличким винятком. Це, як на городі -посадили томати, а на одному кущі значно більші виросли виняток. Та в цілому на бізнесовому городі європейському росте сьогодні, повторюю, 2-5 відсотків прибутку. Ми ж в Україні працюємо при 20-ти — 30-ти.

Поєднаємо їхні й наші плюси — випускатимемо продукцію не просто середнього європейського рівня, а найвищого європейського рівня. Забезпечимо західним партнерам прибутки, про які вони в себе й не мріяли, значно підвищимо заробіток нашим працівникам, тому що я ніколи не веду мову про те, що, мовляв, давайте ми знайдемо за сто доларів Івана Івановича чи Петра, який буде за верстатом по 12 годин стояти. Я проти цього і завжди кажу, що, створюючи тут СП з іспанською, німецькою чи англійською стороною, ми повинні сплачувати зарплатню вище за середньоарифметичну в концерні, а вона в нас, до речі, вища за ту, котра є на машинобудівних підприємствах в Сумах, Полтаві, де знаходяться основні виробництва “Укрросметалу”. В нас мінімальна зарплата становить десь 1000 гривень.

— Ви сказали про мету: випускати продукцію за рівнем, вищим

західноєвропейського. Це реально?

— Реально. Завдання — не повторювати те, що виготовляється в Європі, а зробити краще й отримати продукт, який може бути, за моїми розрахунками, на 25-30 відсотків дешевший за той, що продукується нині в Європі. Обопільна зацікавленість в цьому заради успіху на тамтешніх ринках плюс синтез того, що знають, можуть, вміють партнери — запорука можливості досягнення саме такого результату. Та й взагалі результат у житті багато в чому залежить від того, яку ставиш мету. Ми хочемо зробити підприємства кращі за ті, що існують в Європі. І це не утопічна програма.

— Розкажіть, будь ласка, з ким ви зустрічалися під час останньої поїздки до

Іспанії.

— Буду розповідати, так би мовити, у хронологічній послідовності. Група “Betіco” — провідний іспанський виробник компресорів. Вона існує з 1925 року, має широку мережу дистрибуції у світі і розгалужену систему сервісного обслуговування. “Betіco” — світовий лідер з виробництва компресорних установок для розвантаження суден, котрі перевозять сипучі вантажі. Таких агрегатів нині експлуатується понад 20 тисяч. Ми зустрічалися з генеральним директором групи “Betіco” сеньйором Хосе Алехандро Карера Арисага та комерційним директором сеньйором Мар'яно Куеста Санчо і невдовзі вони мають приїхати до нас. “USІN” — фірма, котра вже 30 років виготовляє зварні труби, прокат з алюмінію. В “USІN” діє дуже жорстка система перевірки якості продукції.

Президент компанії сеньйор Хосе Антоніо Арраньяга Усін висловив зацікавленість у створенні в Україні свого невеликого металургійного підприємства. “Fagor” — достатньо широко відомий в світі, й зокрема — в Україні виробник побутової техніки. Займається ця фірма й випуском промислового обладнання, зокрема приводів систем і двигунів. Найближчим часом чекаємо у себе сеньйора Роберто Фернандеса Вільяра — менеджера з продажу виробів “Fagor”.

“Cіe Automotіve” — промислова група, на підприємствах якої працює близько дев'яти тисяч осіб. Вона є постачальником автомобільного ринку. Активно займається інноваційною діяльністю, вважається успішною при тому, що рентабельність там лише 0,3 — 0,5 — один відсоток. Ви уявляєте, скільки в автомобілі частин, і коли він складається, вартість кожної деталі обраховується з точністю до десятих, а часом — й до сотих цента.

Припустимо, якийсь кронштейн має коштувати 3,5 цента. Все. Компанія робить їх кілька мільйонів штук на рік, і вихід за прийнятну ціну на десяту цента перетворюється на фінансову проблему. “Cіe Automotіve” займається також виготовленням обладнання для виробництва біодизеля і управляючий менеджер цього напрямку сеньйор Альфонсо Аусин, з котрим ми зустрічалися в Іспанії, невдовзі приїде до нас. Ми мали зустріч з топ-менеджерами компанії “Sіter”, бізнес якої — телекомунікаційні технології, і узгодили візит до нас представника компанії. Дуже цікавим було відвідання фірми “ONІC”, яка виготовляє будівельні платформи. Це величезні підйомники і водночас -пересувні (в тому числі — донизу чи вгору) будівельні майданчики, які замінюють традиційні “ліси”.

Нас приймав генеральний директор сеньйор Андоні Перес Арієта. Компанія “Comansa”. ЇЇ величезні крани фірмового синього кольору служать будівельникам у 36-ти країнах світу. Нині найбільші крани “Comansa” мають стріли довжиною 60 метрів. Я подивився завод, де виробляють ці крани, познайомилися з генеральним директором сеньйором Альберто Муньярис. “ІDOM” — компанія, профіль якої важко визначити кількома словами. Вона займається професійними інженерними послугами, розвиває різні індустріальні проекти. Господарі розповіли, що останнім часом серед напрямків, якими займалася компанія, були і аеронавтика, і сільське господарство, і енергетика, і виробництво будівельних матеріалів, і електронна промисловість. Нам цікаво, аби “ІDOM” за допомогою своїх методик, базуючись на своєму досвіді, проаналізував деякі напрямки роботи концерну, зокрема — зі створення компресорного енергозберігаючого обладнання для вугільної промисловості.

Отримані результати та висновки, сподіваємося, допоможуть у просуванні

нашої продукції, вдосконаленні її.

Нещодавно ми розпочали новий бізнес — надання в оренду компресорної техніки. Це не така проста справа, як може здатися на перший погляд. Іспанське підприємство “Guіsa” вже багато років надає в оренду різну будівельну техніку, накопичило в цьому великий досвід. Ми цей досвід хочемо використати. Холдингова компанія “Dragados Іndustrіal, S. A.” має кілька напрямків діяльності. Основний — проектування і зведення промислових об'єктів, використовуючи найсучасніші технології. Компанія працює у сорока країнах світу. Серед її споруд — численні офшорні платформи, за допомогою яких здійснюється видобуток рідкого і газоподібного палива з покладів під океанським чи морським дном. Компанія “Guіvіsa”. Вона спеціалізується на виготовленні сталевого литва, у тому числі — багатотоннажного. Тут відливають високоточні деталі вагою до 8 тонн! Керівник компанії, а водночас президент асоціації ливарників Іспанії і Країни Басків сеньйор Рафаель де ла Пенья Бенгоечеа на власні очі бачив наше ливарне виробництво в Полтаві й вважає його рівень цілком європейським, аби поруч налагодити спільний випуск багатотоннажних відливок (”Guіvіsta” має великий портфель замовлень на них аж до 2010 року включно). Як бачите, тиждень у Іспанії був насиченим.

— Цікаво, що ви були не тільки у виробників, котрі за профілем близькі до того, чим займається “Укрросметал”. Чи не випливає з цього, що концерн збирається розширювати напрямки своєї діяльності?

— Широка гама підприємств, на яких довелося побувати, не означає, що завтра “Укрросметал” планує з ними усіма створити СП. Ми не збираємося працювати у діапазоні від космічних замовлень до виготовлення цвяхів і посівів рапсу чи зайнятися виробництвом підводних човнів. Мета поїздки, про що я вже казав, — пошук шляхів об'єднання наявних технічних і людських потенціалів, пошуків того, як інтегрувати бізнесові філософії.

Ми, до речі, починали контакти з тамтешніми фірмами, близькими нам за профілем, та ці контакти справили на іспанців досить велике враження, бо вони (абсолютна більшість) дуже мало знали про Україну і, відкриваючи її для себе, вже виводили на діалог з нами інші фірми.

За останній рік до нас приїжджали представники майже трьох десятків іспанських компаній. Їхні традиційні ринки -Західна Європа, а далі — Мексика, Венесуела, Бразилія, тобто іспано- і португальськомовний світ. Але при цьому вони добре усвідомлюють перспективність і необхідність рухатися в інших напрямках. Тому і їдуть до нас, торуючи собі таким чином бізнес-шлях до України. І ми охоче будемо приймати всіх, розуміючи, що далеко не всі ці відвідини проростуть потім якимись спільними бізнес-проектами. Але такі зустрічі допомагатимуть нашим менеджерам краще зрозуміти, засвоїти європейську бізнесову філософію, допомагають розуміти європейських партнерів. І ми таким чином стаємо зрозумілими, тобто прийнятними партнерами для них.

На завершення цієї розмови хотів би підкреслити: ми не країна, що вмирає, ми живемо і будемо жити, але як?.. Хочемо, як європейці? Тоді питання полягає в тому, щоб поєднати свій та європейський потенціал й отримати рушійний імпульс. Знаєте, кажуть, що схрещування організмів з наборами генів, які сильно різняться, дає в результаті дуже життєстійкий і потужний організм. Отже, якщо ми схрестимо дві філософії бізнесу, дві ментальності, то отримаємо “бізнесове потомство”, фінансова якість якого буде дуже високою. І саме в цьому я, як ідеолог ведення бізнесу в концерні

“Укрросметал” на найближчі 5-10 років, бачу своє основне завдання.

Олександр МАКАРСЬКИЙ