Якщо свідок, то... мрець

Цього разу куля дістала 24—річного Сашу 29 серпня близько 10—ї години ранку. До лікарні його доправили з діагнозом “проникаюче вогнепальне поранення”. У Павлоградському міськвідділі міліції повідомили про порушення кримінальної справи за статтями Кримінального кодексу України “Замах на життя” та “Навмисне вбивство”. Підозрюваного поки що не затримано. Лікарі знову борються за життя молодої людини. Західний Донбас журналісти все наполегливіше порівнюють із Чикаго.

Щодо причин зухвалого зазіхання на життя молодої людини, здається, ні в кого сумнівів не виникає: намагаються прибрати небажаного свідка. Проте Олександр Зубенко водночас є і потерпілим внаслідок кривавих подій на шахті імені Сташкова холдингової компанії “Павлоградвугілля”, які сталися 11 квітня цього року (про їхні подробиці наша газета писала). Нагадаємо, тоді серед білого дня на очах численних свідків сталася стрілянина на ґрунті перерозподілу впливу у сфері незаконного видобутку та реалізації вугілля. У підсумку було вбито спортсмена з Павлограда Богдана Брусенцова. Не змогли медики обласної клінічної лікарні імені Мечникова врятувати життя й Олегові Зубенку. Його братові Олександру поталанило більше — після тяжкого поранення він вижив. Їхньому приятелеві Руслану Куксенку вдалося сховатися. Відтак чутки, що їх можуть “прибрати”, гуляли по Павлограду весь час. Тепер же вони справдилися.

Варто також нагадати, що нелегальний відбір вугілля з відвалів породи шахт Західного Донбасу тривав уже добрих півтора десятка років. Для людей, яких у краї все більше залишається без роботи, це хоч і скромний, але стабільний заробіток. Проте до приходу на шахти холдингової компанії “Павлоградвугілля” “донецьких”, себто, структури “Кепітел Сістем Менеджмент”, що пов’язується з ім’ям Ріната Ахметова, конфліктів на цьому грунті не виникало. Почалися вони трохи більше року тому, коли до териконщиків (так називають людей, які відбирають вугілля з породи) стали заходити молодики спортивної статури з вимогою здавати продукцію їм, але за вдвічі нижчою ціною. Люди ж почали протестувати.

Як вихід пропонувалося легалізувати діяльність териконщиків. Себто, ввести їх до штату шахт. Проте керівництво вугільних підприємств на таку пропозицію не пристало. Найпоширеніша чутка щодо причин цього — відбирання вугілля териконщиками є додатковим джерелом доходів, адже його за бажанням можна викинути на поверхню разом із породою куди більше, аніж за природним процесом.

Що характерно, приголомшливі події стали відбуватися й на самій шахті імені Сташкова. У січні 2007 року серйозно постраждав в автокатастрофі її багаторічний директор Анатолій Разводов, людина в Західному Донбасі дуже шанована. Отримані тоді травми виявилися несумісними з життям. Тільки в липні нинішнього року на шахту імені Сташкова призначили нового директора Петра Клановця. А вже на початку серпня він... теж загинув у автокатастрофі. Рівно через десять днів після цього було вчинено замах на Олександра Зубченка...

Батьки Олександра Зубенка та Руслана Куксенка звернулися до Міністерства внутрішніх справ, Генпрокуратури та Уповноваженої Ради з прав людини з листом відчаю. Вони просять взяти під особливий контроль розслідування кримінальних справ щодо інциденту 11 квітня цього року на териконі шахти імені Сташкова, вжити заходів безпеки щодо їхніх синів до винесення судового рішення, а також проконтролювати, щоб були покарані не лише виконавці, а й замовники нашумілих злочинів.

Сергій ДОВГАЛЬ