Альянс в ім’я науки

Напередодні візиту представників Північноатлантичного альянсу в Україну Харківська облрада оголосила територію регіону вільною від НАТО. Це рішення одразу ж було опротестоване прокурором області Василем Синчуком та представниками місцевої влади. Своє “ні” могли б, напевно, висловити і співробітники двох відомих у світі НДІ, які вже кілька років поспіль співпрацюють з НАТО у рамках програми “Наука заради миру”. Один з цих закладів — Харківський інститут монокристалів — представники Альянсу відвідали позавчора. Штучні сапфіри, вирощені харків’янами, допомогли їм стати учасниками двох міжнародних програм із виробництва надтонких броньованих склопакетів та надзвичайно чутливих рентгенівських установок. Перші будуть використовуватися при виготовленні бронежилетів нового покоління, другі — на митницях та в медичній галузі.

Назва “легка броня” точно відтворює основну перевагу бронежилетів, за виробництво яких харків’яни разом з чеськими колегами на замовлення НАТО візьмуться вже наступного року. Ці засоби захисту військових не тільки легші від існуючих аналогів, а ще й надійно захищають від куль, випущених зі зброї нового покоління. Досягти подібного результату вченим вдалося завдяки сапфірам, що входять до одного з трьох шарів бронежилету. За своєю міцністю харківські штучні кристали поступаються лише природним алмазам. “При ударі об сапфір куля сплющується, ослаблюючи її пробивну силу — розповідає куратор програми Леонід Литвинов. Після цього легко затримується двома іншими прозорими шарами”.

“Сапфірові” рентгенівські установки, на створення яких НАТО виділило Інституту монокристалів 300 тисяч євро, і поготів претендують на статус рідкісного ноу—хау. З їхньою допомогою, наприклад, митники зможуть визначати хімічний склад речовин, що досі можливо було зробити лише в лабораторних умовах. Таким чином, правоохоронці отримали серйозну зброю для боротьби з перевізниками вибухонебезпечних та наркотичних речовин. А медики — унікальні рентгенівські установки, здатні виявляти ракові пухлини ще на ранній стадії зародження. Незважаючи на те, що серійне виробництво цих приладів буде налагоджено приблизно через два роки, їхній експорт уже зараз приніс прибуток інституту в розмірі 700 тисяч євро.

Співпрацює з НАТО і Харківський фізико—технічний інститут. Тут вже кілька років поспіль триває монтаж унікального мікроскопа, який дозволить вченим спостерігати за станом матерії наживу, проникаючи в її найглибші, з точки зору сьогоднішніх досягнень фізики, структури. Подібна “далекобійність” відкриває перед науковцями універсальні перспективи. У медиків, приміром, з’явиться можливість діагностувати хвороби ще на ранніх стадіях. Біологи більш глибоко пізнають природу живої матерії. Хіміки зможуть з надвисокою точністю проводити рентгеноструктурний аналіз речовин.

Натовський грант на суму 250 тисяч євро харків’яни виграли кілька років тому, залишивши позаду чотирьох солідних конкурентів. Наразі цей проект Україною та Альянсом фінансується за принципом 50 на 50. Вартість обладнання та його монтаж, за словами координатора проекту Олександра Щербакова, сягнула мільйона євро. Фактично усі комплектуючі до цієї унікальної установки були виготовлені харківськими підприємствами.

Лариса САЛІМОНОВИЧ