Боже, Америку збережи!

Хто би міг подумати — через паніку на американській біржі...

Позавчора далекі від нас Сполучені Штати пережили шок: після банкрутства інвестиційного банку “Леман Бразерс” одразу ж на 4,5% впав промисловий індекс Доу Джонс. Американців, які вимірюють свої заощадження цінними паперами, раптово ж втратили десятки мільярдів. Хаос на біржі одразу ж перекинувся на цілий світ. Український ПФТС того дня припиняв роботу двічі. Як наслідок — падіння майже на 14%, і вчора, після нетривалої корекції, обвал продовжився. Лихоманило й Росію, втрати понад 15%, брокери в паніці. Експерти стверджують: біди американських біржових маклерів завдадуть серйозного удару по економіці України та дуже дошкулятимуть пересічним громадянам.

Акції цінні взимку. Для розпалу дрів...

Вітчизняний фінансовий ринок лихоманить вже з початку року. Акції флагманів української економіки дешевшають мало не щодня, деякі коштують до непристойності мало, скажімо, повний пакет акцій одного з солідних підприємств у грошовому еквіваленті — це його прибуток за три піврічні періоди! Але купувати ці папери ніхто не поспішає. Навіщо, якщо завтра вони будуть ще дешевшими?

Дрібні інвестори середнього класу, які вирішили отримати більші прибутки, ніж дає банк, і стали клієнтами інвестиційних фондів, нині опинилися в пастці. Якщо рік тому вони отримували прибуток понад дві сотні відсотків, то нині їхні гроші повільно перетворюються на повітря. І якщо вкладники відкритих фондів ще можуть якось вийти з цього бізнесу, хоча й зі значними втратами, то в прибутковіших і ризикованіших закритих фондах залишається тільки чекати й молитися на світову кон’юнктуру. “Я не рекомендувала б своїм клієнтам нині обирати стратегію, яка включає в себе придбання акцій. Не час нині “підбирати” цінні папери, прошу вибачити за сленг, — зізналася “УМ” виконавчий директор компанії з управління активами “Спарта” Оксана Мовчан. — Нині варто звернути увагу на облігації”. Ніхто з аналітиків не заперечує факт, що ситуація буде надалі погіршуватися — ниточки від кризи в руках Кабміну, але його рішення часом бувають досить несподіваними.

Українці, які мають зайві гроші, — уявіть собі, є й такі: тільки через систему грошових переказів “Вестерн юніон” до нашої батьківщини щороку потрапляє, за різними оцінками, від п’яти до 15 мільярдів доларів — не знають, що з ними робити. Банківські депозити, навіть під фантастичні 20% у гривні, — це ризик через інфляцію. “Паличка—виручалочка” у вигляді нерухомості нині вже не рятує: ринок перегрітий, і більшість аналітиків твердить про неминучий обвал цін. Інвестиційні фонди, які ще взимку виглядали солідними й дуже перспективними, нині з нетерпінням очікують кращих часів. Утім аналітики кажуть, що ці часи можуть настати не раніше першого кварталу наступного року.

Назагал проблема “де тримати заощадження?” виглядає значно серйознішою, ніж може видатися на перший погляд. “Люди готові інвестувати до третини свого річного доходу”, — каже Оксана Мовчан. Українці в “рейтингу скнар” ближче до японців, що історично звикли відкладати на чорний день, ніж до росіян, де все зароблене традиційно швидко витрачається. Утім заробляти, окрім зарплати та, кому пощастить, схем тіньового бізнесу, ми поки що не можемо.

“Мейд ін Юкрейн” залишиться на складі

Проблеми на фондовому ринку спровокував ще перший виток іпотечної кризи за океаном. “Будь—які проблеми на розвинених ринках змушують інвесторів вимагати збільшення ліквідності, — розповідає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Як наслідок, вони змушені залишати ринки, що розвиваються. А наша держава належить саме до їхнього числа”. На біржі ПФТС покупців—іноземців було від 70 до 90 (!) відсотків. І тільки—но гримнув грім, вони були змушені вивести свій капітал із нашої держави.

Утім фондовий ринок в Україні, на відміну Заходу чи навіть сусідньої Росії, перебуває в зародковому стані — він надто незначний і надто мало впливає на економічні процеси. Цей недолік, який тривалий час був головним болем наших урядовців, у тяжку хвилину порятував економічні процеси від системної кризи. Нині, стверджують експерти, прямої залежності між індексом ПФТС та макроекономічними показниками практично немає. Єдине — на нього зважають потенційні інвестори, розмірковуючи, входити чи не входити сюди зі своїми капіталами.

Але небезпека чигає з іншого боку. Через американську кризу пішли донизу ціни на сировину. Це поняття включає, зокрема, нафту та метал. Нині барель коштує вже 93 долари — як до початку іракської війни. Для України це благо, оскільки ми можемо сподіватися на дешевий бензин. Але здешевлення металу може серйозно вдарити по нашому валовому внутрішньому продукту. Саме метал приносить у державну казну 40% доходів від експорту! Прем’єр Тимошенко вже знизила для металургійних підприємств вартість газу на цілих 12%, але експерти сумніваються, що цей крок урятує державну казну — російський газ наступного року має подорожчати вдвічі.

Від такого подвійного удару може “зігнутися” торговельний баланс: ми купуватимемо значно більше, ніж продаватимемо. Вже нині ця “вилка” вигнулася у протилежний від нас бік на сім мільярдів доларів, а до кінця року експерти прогнозують цілих 14 мільярдів. Подібний перекос у балансі означатиме здешевлення національної грошової одиниці. Для наших співвітчизників, які тримають у панчосі долари і чекають, поки зійде нанівець ініційована Нацбанком ревальвація “бакса”, це плюс, але для зарубіжних інвесторів — однозначний мінус. Не бажаючи вкладатися в ринок із додатковими ризиками, вони голосують ногами — тобто, виводять свій капітал.

Аналітики Світового банку, проаналізувавши біди України, зробили суперпесимістичний прогноз: зростання ВВП у 2009 році становитиме усього лише 2,7% (нині близько 6%). “Ми маємо інший прогноз — 4%, але не виключаємо, що він може бути завищеним”, — каже Олександр Жолудь. У проекті Держбюджету—2009, підготовленим командою Юлії Тимошенко, як відомо, фігурує цифра 6,5%.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ