Зелені облігації як інструмент відбудови та сталого розвитку міст України

Унаслідок російського вторгнення в Україну міста та громади зазнали величезних руйнувань. Завдані інфраструктурі збитки вже зараз оцінюються в мільярди доларів США. І хоча кошти на відбудову планують отримувати з різних джерел, громади вже зараз шукають шляхи залучення фінансування.

Для забезпечення сталих підходів у післявоєнній відбудові міст альтернативним варіантом залучення коштів може стати випуск зелених облігацій. В Україні для цього фінансового інструменту останнім часом було напрацьовано відповідну нормативно-правову базу. Зокрема, Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів” від 19.06.2020 №738-IX. Законом введено в обіг зелені облігації та встановлено правила для учасників ринку, у тому числі для емітентів. Так, емітентом таких облігацій, серед інших, може бути територіальна громада в особі представницького органу місцевого самоврядування. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила Рекомендації щодо реалізації або фінансування проєктів екологічного спрямування шляхом емісії зелених облігацій (рішення від 07.08.2021 №493). Цим рішенням Комісія роз’яснює, яким принципам має слідувати емітент, щоб залучати кошти у такий спосіб. На початку 2022 року урядом було схвалено Концепцію запровадження та розвитку ринку зелених облігацій в Україні. Документом визначено низку напрямів і завдань, що сприятимуть розвитку цього ринку в Україні, у тому числі щодо підтримки емітентів і запровадження відповідних стимулів.

Для органів місцевого самоврядування розвиток ринку зелених облігацій може мати неабиякий ефект у залученні коштів для відбудови територій. Цей інструмент дає можливість залучати кошти одночасно як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, як на існуючі, так і на нові дороговартісні проєкти. Це можуть бути проєкти у сфері альтернативної енергетики, енергозбереження, утилізації та переробки відходів, впровадження екологічно чистого транспорту, використання земельних і водних ресурсів, збереження флори і фауни, адаптації до зміни клімату, а також інші проєкти, спрямовані на захист довкілля, впровадження екологічних стандартів, скорочення викидів у навколишнє середовище.

Залучення фінансових коштів шляхом випуску зелених облігацій останнім часом набуло неабиякої популярності у багатьох країнах. І, попри те, що зелені облігації — відносно новий фінансовий інструмент, їхній випуск на світовому ринку зростає в геометричній прогресії. При цьому збільшується і частка випуску таких облігацій органами місцевого самоврядування, які стають доволі активним гравцем у цій сфері. Водночас у світі активно формується спільнота соціально відповідальних інвесторів, які відмовляються вкладати кошти в “брудні” проєкти і переорієнтовують потоки капіталу в проєкти, що не завдають шкоди довкіллю.

Органи місцевого самоврядування можуть сприйматися як одна з найбільш кредитоспроможних груп потенційних емітентів зелених облігацій в Україні. Міста мають високий потенціал запозичень і позитивну історію випуску облігацій. За часи незалежності України 18 муніципалітетів стали емітентами цінних паперів. Більшість місцевих запозичень здійснювалися з метою реалізації проєктів розвитку міст, що, власне, мали екологічне спрямування (впровадження енергозберігаючих технологій на комунальних підприємствах, реконструкція мереж зовнішнього освітлення міст, будівництво когенераційних станцій, реконструкція та капітальний ремонт житлового фонду, реконструкція теплових мереж, систем теплопостачання і гарячого водопостачання).

Однак наразі хотілося б виокремити чотири стримуючі фактори у випуску зелених облігацій органами місцевого самоврядування та залученні відповідного фінансування.

По-перше, законодавством установлено, що порядок відбору та супроводу проєктів екологічного спрямування, які фінансуються за кошти державного і місцевих бюджетів, визначається Кабінетом міністрів України. Уряд доручив розробку цього акта ряду міністерств, які повинні були закінчити роботу над ним ще у січні 2021 року. Але робота над документом іще триває.

По-друге, Концепцією запровадження та розвитку ринку зелених облігацій передбачено впровадження стимулів для розвитку зазначеного ринку. У міжнародній практиці стимули часто застосовуються як для інвесторів, так і для емітентів, зокрема для органів місцевого самоврядування. Так, у США мала успіх практика податкового стимулювання муніципалітетів та інвесторів. У рамках програм Clean Renewable Energy Bonds та Qualified Energy Conservation Bonds муніципалітетам-емітентам надавалися грошові субсидії від уряду на зниження відсоткової ставки по виплатах за зеленими облігаціями, а інвесторам надавалися податкові пільги. В Індії є державні програми підтримки проєктів, що реалізуються на забруднених земельних ділянках (brownfields). Стимули надаються муніципалітетам, що випускають зелені облігації з метою реалізації проєктів у сфері відновлюваної енергетики.

В Україні доцільно було б розробити відповідні програми підтримки та стимулюючі механізми для органів місцевого самоврядування. Таким стимулом, наприклад, могли би бути компенсації по виплатах відсотків. Також слід звернути увагу на нинішні підходи в податковому стимулюванні. На сьогодні в Україні відсотки від ОВДП не обкладаються податком на доходи фізичних осіб. З одного боку, це призводить до недоотримання доходів державним бюджетом. З іншого — приваблює інвесторів і стимулює ринок. Та, безумовно, було б доречним встановити єдині гармонізовані правила, які забезпечили б конкурентний розвиток усіх інвестиційних інструментів з урахуванням найкращих європейських практик. І якщо ми оподатковуємо дохід, то він має оподатковуватися скрізь.

По-третє, для кожного випуску зелених облігацій емітент має залучати незалежного зовнішнього контролера (верифікатора) з метою захисту інтересів інвесторів, надання гарантії дотримання емітентом ключових ознак зелених облігацій, унеможливлення грінвошінгу. В Україні досі не впорядковано ринок цих послуг. В Рекомендаціях НКЦПФР таких суб’єктів виокремлено досить абстрактно. Тож для впорядкування та зниження вартості послуг з оцінки “зеленості” цінних паперів необхідно встановити правовий режим акредитації верифікаторів зелених облігацій.

По-четверте, у більшості органів місцевого самоврядування бракує знань щодо підготовки випуску зелених облігацій. Сьогодні важливо підвищувати обізнаність заінтересованих муніципалітетів щодо принципів і механізмів їхнього випуску, а також залучати ключових гравців на ринок. Передусім це можуть бути міжнародні фінансові організації, що зможуть поліпшувати кредитну якість зелених облігацій та інвестувати в цінні папери. Разом з тим слід підтримати підготовку пілотних проєктів з випуску облігацій муніципалітетами, оскільки це потребуватиме значних витрат і залучення фахівців. Це можливо було б здійснити в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій і донорських установ. На першому етапі таку підтримку можна було б надати містам, що мали досвід у здійсненні місцевих запозичень, на наступних — тим, що мають готові техніко-економічні обґрунтування відповідних проєктів, що можуть вирішити важливі місцеві проблеми та одночасно матимуть позитивний вплив на довкілля.

Водночас майбутні емітенти мають прораховувати усі ризики реалізації таких проєктів і використовувати найкращі світові практики, аби уникнути невиплат своїх боргових зобов’язань.

Зважаючи на важливість залучення містами “зеленого” фінансування на відбудову територій, сьогодні слід було б усунути фактори, що стримують органи місцевого самоврядування від випуску зелених облігацій. Це відіграватиме важливу роль у відбудові країни в цілому, оскільки вже перші випуски зелених облігацій містами можуть створити мультиплікаційний ефект і створюватимуть ланцюгову реакцію, а позитивні історії випуску покращуватимуть інвестиційну привабливість, діловий клімат і конкурентоспроможність міст.

Ярослав БЄЛОВ, віце-президент зі сталого розвитку ГС “Міждержавна гільдія інженерів консультантів”