Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Захід ставить на Кличка, Росія шукає опозиційного кандидата

[07:42 14 июня 2013 года ] [ Українська правда, 13 червня 2013 ]

Згідно з останньою соціологією Центру Разумкова президент Віктор Янукович попри все залишається найрейтинговішим кандидатом, навіть якщо б на вибори йшла Юлія Тимошенко.

В такому разі чинний президент отримав би 23,4% серед тих, хто має намір взяти участь у виборах, друге місце — у Тимошенко (16,3%), Віталій Кличко отримує 15,5%, Арсеній Яценюк — 8,4%, Олег Тягнибок отримав би 6,7% голосів виборців.

У ситуації, якщо Тимошенко не зможе взяти участі у виборах, на першому місці також Янукович (23,1%), друге місце посідає Кличко (17,9%) та Яценюк отримує 15,9%.

Незважаючи на те, що Яценюк отримав від Тимошенко у спадок головну опозиційну силу, виявилось, що це мало вплинуло на його особистий рейтинг.

Більше того, останні півроку цей рейтинг активно знищується завдяки парламентському “тушкуванню” людей, яких у список “Батьківщини” завів Микола Мартиненко, під безроздільним впливом якого знаходиться Яценюк.

Політтехнологи “Батьківщини” стверджують, що це цілеспрямована кампанія Банкової.

“Вони бомблять найближчого суперника, і поки принципово не чіпають “УДАР” і “Свободу” — щоб у інформполі месидж був, що тушки тільки у Яценюка. Йдуть виключно по його людях, щоб спровокувати конфлікт всередині самої “Батьківщини”- там же багато хто себе бачить головою фракції. Мета, щоб фракції розкололась і Яценюка змістили”, — каже один з політконсультантів депутатів “Батьківщини”.

“УДАР і “Свобода” зараз нібито осторонь — не їхні ж тушки. А якби у всіх партіях висмикували людей — всі три лідери змушені були б діяти в унісон. Стратегія “Регіонів” зрозуміла — усунути найсильнішого суперника, а потім вже і всіх інших поодинці — коли цей ослабне”, — додає співрозмовник.

Втім, навіть, якщо прийняти за аксіому те, що така технологія є, то це ніяк не перекреслює той факт, що люди Яценюка і Мартиненка не витримали опозиційної діяльності.

“Все, що я їм винен, я їм вже заплатив під час виборчої кампанії”, — неодноразово казав журналістам Олександр Табалов після того, як відмовився входити до “Батьківщини”.

В кулуарах депутати “Батьківщини” ще з березня казали, що в них 11 потенційних тушок. Тобто після виходу 6 їх лишається ще 5. Але імена ніхто не хоче світити.

“Думаю, що їх буде не більше 4. Що з цим робити? Напевно, слід чесно говорити партійцям, що партія не може йти на вибори без спонсорів. Але в цьому випадку ми не убезпечені від таких переходів. Напевно, єдиний вихід з цього — закон про державне фінансування партій. Але Партія регіонів не хоче його. Бо вони і так добре живуть. Напевно, і ми б на їхньому місці так робили”, — каже один з депутатів-очільників “Батьківщини”.

Крім ситуації з тушками, позиції Яценюка ще й під'їдає внутрішнє протистояння в партії. Історія з листом до Тимошенко, який випав з папки Одарченка — лише один приклад того.

Частина старих бійців “Батьківщини” категорично не сприймає Яценюка. Навіть під час акцій опозиції в Харкові один з місцевих керівників партії відверто на площі накручував проти нього партактив.

Водночас команда Яценюка відверто хоче повністю взяти під контроль “Батьківщину” і вичавити “старих тимошенківців”.

Таке протистояння очевидно — адже скоріше за все, після з'їзду 15 червня, саме представники “Фронту змін” очолять партійні осередки “Батьківщини”. Тим більше, що в партії є позиція, що керівник осередку його фінансує, а в старих гвардійців з грошима не дуже.

Більше того, існує план призначити на керівні посади у партії Тимошенко друзів юності Яценюка Андрія Пишного та Андрія Іванчука. “Керівництво “Батьківщини” настільки поглинула внутрішня боротьба, що вони взагалі не помічають навколишні події”, — розповів УП один з партійців.

До всього цього додається методичне підточування психологічного стану Яценюка різноманітними клоунськими провокаціями з зайцями та морквинками. Такі речі, звісно, серйозно не впливають на політичне становище, але знервована людина завжди робить помилки. Так чи інакше, це все працює проти шансів Яценюка на виборах президента.

Крім того, для Арсенія Петровича є ще одна погана новина із заходу. Німеччина і США ставлять під час президентської кампанії на іншого кандидата — Віталія Кличка.

Ознакою цього є часті візити Віталія на захід, тоді як Яценюк не може цим похвалитися.

Так, у лютому Кличко провів низку зустрічей з конгресменами, з представниками уряду США, представниками Європарламенту у Брюсселі і президентом Польщі.

“Найцікавіше, що вони там дуже добре обізнані. Вони добре знають і хто такий Коля Мартиненко, і хто такий Артур Палатний. Вони добре розуміють, що Кличко — це пуста пляшка, яку можна наповнити або “коктейлем Молотова” або “пепсі-колою”, — розповів УП один з політиків.

“Але мене дивує зовсім інше, “УДАР” зараз розкручується на повну, а президент Віктор Янукович не бачить, що це роблять його люди, в нього ж під носом. І що в них зовсім інший кандидат на 2015”, — каже один з політтехнологів.

Вочевидь, співрозмовник мав на увазі владну групу під умовною назвою “РосУкрЕнерго”, а конкретніше — бізнесмена Дмитра Фірташа та главу адміністрації президента Сергія Льовочкіна.

Зокрема, найкращі технологи Льовочкіна, за інформацією обізнаних людей, зараз активно займаються розкручуванням Кличка. Більше того, у штабі лідера “УДАРу” начебто працюють фахівці і з США, і з Росії.

Треба зазначити, що Кличко намагається підтримувати контакти не лише з Заходом, який сприймає чемпіона світу як “свого” з огляду на біографію. Існує інформація, що Фірташ возив Кличка познайомитися з президентом Росії Володимиром Путіним.

За інформацією джерел, це не були якісь перемовини про підтримку на виборах, а лише знайомство та розмова. Втім, не виключений варіант, що це знайомство може в майбутньому перерости у повноцінну ставку росіян.

Справа в тому, що Путіна стала відверто дратувати поведінка Януковича. Мова йде навіть не про “класову ненависть” офіцера КДБ, а про чисто економічні питання.

Банкова будь-якими шляхами намагається домогтися зниження ціни газу за контрактом імені Тимошенко, так як розраховуватися з росіянами майже немає чим. Як стверджують джерела в Кабміні, Янукович кілька разів просив про зустріч з Путіним, стверджуючи, що Україна готова погодитися на Митний союз та здачу газотранспортної системи.

Путін погоджувався, а Янукович на зустрічі починав стару пісню із серії “Ну ми ще не готові повністю”. Останній такий випадок стався перед самітом в Астані наприкінці травня. “Тепер Путін може взагалі відмовитися від зустрічей з Януковичем”, — розповів співрозмовник.

Є ще один цікавий момент. Представники президентської “Сім'ї” намагалася перебрати на себе функції перемовників з Росією, посунувши від цього процесу ще одного духовного лідера “газовиків” Юрія Бойка. Однак “сімейних” у Москві на поріг не пускають.

За існуючою інформацією, Росія зараз знаходиться в активному пошуку свого опозиційного кандидата в президента. Ще недавно таким цілком міг би стати ідеологічно близький Валерій Хорошковський, однак йому протипоказано зараз з'являтися в Україні. Віктор Медведчук — не кандидат через свою діяльність в адміністрації Леоніда Кучми.

Тож розповідають, що в пошуках альтернативи люди від Путіна з такою пропозицією виходили на Петра Порошенка. Це виглядало б логічним, з огляду на солідний бізнес Петра Олексійовича в Росії. Втім, є сумніви, що він встигне стати повноцінним претендентом на першу посаду з солідним рейтингом.

В таких умовах, враховуючи багаторічне партнерство Москви з “РосУкрЕнерго”, ставка на Кличка була б цілком зрозумілим кроком.

Але у Кличка та його партнерів є свої проблеми. Головна з них — все та ж “Сім'я”. Не варто думати, що “младореформатори” не розуміють ставку Льовочкіна і компанії. Вочевидь, вони усвідомлюють й той факт, що повністю залежать від Януковича. Якщо “Папа” програє вибори — їхня кар'єра приречена.

За інформацією джерел УП, перший віце-прем'єр Сергій Арбузов вже розпочав війну проти Льовочкіна й Кличка. Його особиста мета — довести Януковичу свою ефективність і сісти в прем'єрське крісло.

Одним з можливих шляхів є розвал на перший погляд монолітної команди Кличка. За деякою інформацією, в “УДАРі” є близько 8-10 потенційних “тушок” і принаймні три групи впливу всередині фракції.

Враховуючи те, що чарівний чемодан для вирішення питань у Верховній Раді переїхав до кабінету фіндиректора “Сім'ї”, залишається лише гадати, коли саме матеріалізуються “тушки” Кличка.

Щоправда в самого Кличка такі версії відкидають. В УДАРі категарично спростовують інформацію про будь-яких іноземних політтехнологів,як російських, так і американських і наголошують, що в них працює своя команда. Так само відкидають закиди у зовнішніх впливах, залежності і розколах. “В нас монолітна фракція, ми самі визначаємо наші голосування і стратегію, а не хтось ззовні”, — наполягає один з очільників партії Віталій Ковальчук.

Ковальчук обурюється будь-яким закидам про те,що у фракціі начебто є чиїсь протеже від олігархів і говорить,”що такі чутки запускаються як спецтехнологія”. “Під час виборів намагалися вбити наш рейтинг, розповідаючи про тушок, зараз намагаються знову нав'язати думку про несамостійність партії. Це технології опонентів, які нервують через зростання нашої підтримки”, — каже він.

Вірогідним опозиційним кандидатом в президенти також лишається Олег Тягнибок. Однак, його роль, як би це смішно не звучало, може нагадувати роль головного комуніста Петра Симоненка у 1999 році — завідомо програшний кандидат.

Як стверджували джерела УП, розкручуванням “Свободи” і особисто Тягнибока займається багаторічний сірий кардинал Партії регіонів Андрій Клюєв. Він, як і Арбузов, намагається довести Януковичу свою незамінність, вочевидь, з прицілом на омріяне прем'єрське крісло.

Але просування націоналіста може бути виключно внутрішньо українським проектом. З огляду на об'єктивні причини, про підтримку “Свободи” Заходом мова не йде. А про Росію у цій ситуації краще взагалі не згадувати.

Хоча, як розповіли наші співрозмовники з політтехнологічного цеху, з боку Клюєва розкручуванням “Свободи” та всієї “антифашистської” теми займаються російські фахівці. Однак, це тільки бізнес.

Не полишає президентських амбіцій й Юлія Тимошенко, яка, втім, має досить примарні шанси вийти з в’язниці. Поява останнього листа Тимошенко — це крок у піку лідерам опозиції, які майже забули про неї.

Цілком очевидно, що якби сама Тимошенко була зараз на свободі, для неї були абсолютно неприйнятними тези про те, що єдиний кандидат непотрібний і що треба припинити акції протесту.

Але наразі для Тимошенко пропонують лише одну перспективу — виїзд на лікування в Німеччину, з відмовою від політичного життя.

Звісно, що для Юлії Володимирівни така перспектива неприйнятна, і вона ще сподівається на активну участь в політиці.

“Українській правді” відомо, що в лютому адвокат Тимошенко Сергій Власенко звернувся до голови ЦВК Володимира Шаповала з листом, де просив роз’яснити, чи має право засуджена особа балотуватися в президенти. Шаповал відповів відпискою, де процитував закон про вибори президента і Конституції.

Але колізія лишається.

Як відомо, в Конституції є обмеження щодо участі судимих осіб на виборах до парламенту, але подібних обмежень на виборах президента не встановлено. Натомість стаття 64 Конституції забороняє встановлювати законами обмеження прав, передбачених Конституцією.

Таким чином спираючись на Конституцію і Луценко, і Тимошенко можуть балотуватися в президенти. Водночас у них є й інша проблема — відсутність повноцінної команди і фінансів.

Водночас незалежно від того, чи вийде Тимошенко до виборів на свободу, вона може вплинути на долю України іншим чином — вона має ключову прерогативу в питанні підписання угоди про асоціацію в ЄС.

Як відомо, 23 травня Тимошенко у лікарні “Укрзалізниці” відвідали посол ЄС в Україні Ян Томбінський і посол США в Україні Джон Теффт.

Під час зустрічі нарешті було досягнуто домовленості, що підписання угоди про асоціації може відбутися навіть, якщо Тимошенко не вийде на волю.

Однак Тимошенко залишили право “останньої ночі” , коли вона може передумати і просити ЄС не підписувати угоду з Януковичем.

Втім за всіх існуючих розкладів, ситуація виглядає так, як її описав один відомий український психоаналітик: українці завжди знаходять на свою голову або мильну бульбашку, або тирана. Хотілось би, в цьому помилявся, але тенденції говорять про зворотне.

Тетяна НІКОЛАЄНКО, Сергій ЩЕРБИНА

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.