Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Йоксель-моксель, знову вексель!

[08:31 15 мая 2013 года ] [ Економічна правда, 14 травня 2013 ]

Замітка про те, як поєднати інвалідів з векселями і при цьому легально вкрасти мільярд.

Можете собі подумати: “вексель — шмексель”, яке я маю до того відношення? Хай жирні фінансисти б'ються між собою, краще подивлюся “Україна має талант”.

Отут ви схибили, бо закон Азарова безпосередньо торкається вашої кишені.

Розповідаю на пальцях: сьогодні з вами розраховуються гривнею або іншою валютою. У тому числі — дають зарплату. Завтра зможуть платити папірцями, в яких написане горде словосполучення “фінансовий вексель”.

Тож раджу “не перемикатися на рекламу”, а ретельно дочитати замітку до кінця.

Таке примітивне шулерство

Я не стану повертатися до слушних доводів, наведених у статті “Гроші замінять на векселі”. Хоча її автори трохи сплутали режим облігацій і векселів. Однак підняли мені настрій згадкою про розмір “відкатів” з ПДВ при “папєрєдніках”.

Розумію і співчуваю. Краще поговоримо про закритий і явно корупційний стиль прийняття законів, після того розглянемо економічну абсурдність вексельної афери і поговоримо про кінцевих бенефіціарів. Бенефіціар — це отримувач зиску, а не персонаж мультику про кота. Тож їдьмо.

Різниця між грошима та векселем проста: гривню, євро чи долар ви можете негайно поміняти на товар, послугу або іншу валюту, а вексель стає засобом платежу лише в момент пред'явлення його до виконання.

Якщо у векселі зазначено, що сума підлягає виплаті через один, три, п'ять або десять років, то вартість такого векселя як засобу платежу стає меншою на вартість фактично наданого кредиту на такий самий термін. За умови, що векселедавець не погіршує свою ліквідність — спроможність погасити вексель.

Знову на пальцях: якщо замість гривні вам видали вексель на таку ж суму, то, щоб купити хліб, вам треба цей вексель продати за гроші. Логічно, що зі знижкою від зазначеної у векселі суми грошей — з дисконтом. Отже, ваша кишеня поповниться лише грошима, одержаними від покупця, бо дисконт з векселя є його заробітком.

У принципі, законопроект Азарова суперечить статті 99 Конституції, за якою грошовою одиницею України є гривня, а не її сурогати на зразок векселів.

Дежавю

На початку буремних 1990-х ходили векселі і панував бартер. Тоді карбованець девальвував на 10 500 відсотків (!) за рік. Люди намагалися витратити зарплату в день її отримання, бо наступного дня гроші катастрофічно втрачали в ціні.

Банки боролися з так званими чеченськими авізо, а уряд — з банками, які підміняли національну валюту сурогатами на зразок анонімних депозитних сертифікатів та фінансових векселів. Або просто вилазили на “червоне сальдо” за коррахунками, по суті, друкуючи безготівкові гроші (фінансисти знають, про що йде мова).

Край цьому безладу поклала грошова реформа 1996 року, яка запровадила гривню та жорсткі правила її емісії.

Того ж року до Конституції була введена стаття 99, за якою грошовою одиницею України стала винятково гривня, а її сурогати на кшталт фінансових векселів або анонімних депозитних сертифікатів як засоби платежу були де-юре заборонені.

Співавторами цієї статті Конституції стали легендарний Вадим Гетьман і “примкнувший к нему” Терьохін (вибачте, не втримався від самолюбування).

Вексельні шахраї були остаточно “добиті” у 1999 році, коли Україна приєдналася до Женевської конвенції про Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. Норми конвенції забороняють використовувати векселі як засіб платежу, отже, підміняти собою національну валюту.

Минув час, і до влади прийшли “молоді та активні”. На жаль, вони виявилися жадібними та неосвіченими. За своєю печерною логікою влада розсудила, що красти залишки державної власності політично небезпечно для їхнього “даху”, бо виборці мають довгу пам'ять, а президентські вибори не за горами.

З іншого боку, рейдерство приватного бізнесу — річ затратна, бо треба підкуповувати міліціонерів, прокурорів та суддів. Отже, краще приватизувати не майно, а гроші, геніально розмислила ця влада.

Нацбанк приватизувати важко, бо його контролює МВФ своєю обіцянкою позичити 12 млрд дол. Тож треба вигадати доморощені сурогати грошей. Саме тому й народилася ідея про фінансові векселі як фактичний замінник гривні.

Можете зауважити, що ця влада елементарна, як дубова колода. Варто показати її мертву нездібність, і люди до вас потягнуться. Дурниці. Недооцінка противника веде до поразки. Напевне, ви самі знайомі з цією аксіомою військової справи.

Хтось вважає цю владу скопищем дрібних фармазонів. Це теж помилка. Вони не дрібні, бо давно скупили “яйцеголових” радників, благо, грошей не бракує.

А деякі вважають цю владу даною Богом. Бо фармазони ходять до церкви і вимолюють свої гріхи. Дарують попам мерседеси чи годинники з платини, а взамін отримують благословення та цяцьки як церковні ордени.

Це теж груба помилка. Бо кілограмовий золотий хрест на пузі не захистить вас від накопичених смертних гріхів. Краще жити за Євангелієм, чи не так?

Залишимо екскурс в минуле, краще розберемо за кісточками усі спорадичні рухи діючої влади.

Плацдарм для шулерства

Підготовка до вирішального бою за фінансові векселі ретельно готувалася за класичними правилами військової операції. Спочатку було захоплено плацдарм.

В останній день роботи Ради минулого скликання, буквально за півтори години до її закриття та прощального фото нардепів, більшість проголосувала за закон з нейтральною назвою: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів”.

Проект був внесений Азаровим і не містив жодної згадки про векселі. Однак в глупу ніч перед роздачею порівняльної таблиці до неї “дивним” чином потрапило кілька правок. Саме вони створили плацдарм для майбутньої вексельної атаки.

Автором правок був нардеп Журавко, №140 від Партії регіонів. Тоді він обіймав посаду секретаря комітету Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Дивним виглядає поєднання інвалідів з векселями, чи не так?

Ключовою правкою Журавка була правка №8. Нардеп запропонував доповнити Податковий кодекс підпунктом 14.1.1761 — певно, й Ейнштейн би не розібрався.

“У підпункті 14.1 після підпункту 14.1.176 доповнити підпунктом такого змісту: “14.1.1761. Фінансовий вексель — це цінний папір, що посвідчує зобов'язання банківської установи, у тому числі центральний орган виконавчої влади, що здійснює казначейське, які випускаються в бездокументарній формі з метою оформлення наявної заборгованості, у тому числі Державного бюджету України”.

Закон було прийнято та підписано Януковичем. Отже, плацдарм для наступного шулерства було взято без бою, бо опозиція тоді займалася передвиборною кампанією, а “біло-голубі” у лихоманці освоювали останні крихти бюджету, голосуючи за все жирне. Я тоді намагався заперечити, але Литвин слова не дав.

Шулерський наступ

Після взяття плацдарму логічно окопатися і здійснити наступ. Пройшли вибори, і за півроку нарешті наступив час “ікс”. Старий-новий Кабмін Азарова народив три проекти про векселі: №2594, №2595 і №2596.

20 березня 2013 року такі проекти були відхилені Радою для включення до порядку денного сесії. Нагадаю, за законом про Регламент відхилений проект може ставитися на розгляд Ради лише на наступній сесії — восени 2013 року. Здалося, що питання вичерпане, але дзуськи.

Після провального голосування ці проекти були тишком-нишком перереєстровані за новими номерами. №2596 змінено на №2847, №2595 — на №2846, а №2594 — на №2845. Це категорично заборонено законом про регламент. Отже, той, хто такі проекти зареєстрував, вляпався у статті 364-365 Кримінального кодексу.

Я підійшов до Рибака і спитав, чому це сталося. “Я не в курсі”, — відповів Рибак. На жаль, він іноді користується російським правилом “закон — как дышло, кабы чего не вышло”.

Саме тому вексельні проекти під іншими номерами Рибак незаконно поставив на розгляд Ради в день їх реєстрації, але вони знову провалилися.

Детектив від шулерів

Далі стався детектив. Ні, мабуть рецидив злочину. Вранці 18 квітня 2013 року Рибак знову поставив вексельні проекти до порядку денного без обговорення.

Того ж дня о 12 годині, коли настає півгодинна перерва, і нардепи з журналістами йдуть пити каву у підвальну їдальню, під куполом на третьому поверсі терміново скликаються позачергові засідання двох комітетів — податкового і бюджетного.

Опозиційні депутати їхні засідання проігнорували, бо за законом така позачерговість є незаконною, крім форс-мажору та війни. У результаті, всупереч будь-яких правил, обидва комітети, де більшість мають “регіонали” та комуністи, порадили Раді прийняти “вексельні” проекти.

Однак будь-яке нахабство має межі, тож Рибак, мабуть, у глибині душі шаріючись, як “голубий Альхен” за Ільфом і Петровим, незаконно поставив на голосування лише один проект з трьох, зате ключовий.

У результаті, вексельний проект №2845 було прийнято на вечірньому засіданні картками відсутніх регіоналів, присутніх комуністів і “незалежних”. Додали шулерам три голоси колишні “фронтовики” Яценюка, нині члени “Батьківщини”.

Заколот шулерів

Я не довіряю теорії світового заколоту. Всіляким там масонам чи тамплієрам або ж підступам ФРС чи Кремля. Зазвичай після прочитання я відправляю в пічку подаровані книжки Дена Брауна або українофоба Солженіцина.

Парадокс у тому, що більшість парламентів, президентів або урядів наслідують одне з ключових правил Мерфі: “Про що б люди не говорили між собою, завжди мова йде про гроші”. Мені не подобається їхній цинізм. Я мрію, що моя дитина стане морально світлішою від мене.

Навіщо шулерам фінансовий вексель?

Відповідь проста: ця влада дуже любить гроші. Скажіть, а хто ж їх не любить? Є гроші — є свобода. Але ця влада любить гроші до безтями, тому вона вигадала закон, який дозволяє їй приватизувати випуск сурогатів грошей. Цей закон обходить норми статті 99 Конституції і приватизує частину суверенітету країни.

Крім того, цей закон дозволяє перетворити ПДВ на акциз. Після прийняття такого закону виникне 20-відсотковий податок з продажу, і кілька “сімейних” компаній будуть скуповувати податкові векселі з шаленим дисконтом, швидко нарощуючи статки за рахунок платників податків.

У теорії, цей закон призведе до монополізації “відкатів” за податкове відшкодування.

Знову на пальцях: якщо ви експортер або інвестор, то для отримання бюджетного відшкодування ви зараз повинні стати в безнадійну чергу або дати хабар. Завтра хабар буде легалізовано, оскільки вам запропонують фінансовий вексель і спеціальну компанію, яка купить його з наперед встановленим дисконтом.

Зрозуміли красу шулерства?

Резюме

Я переклав цей проект англійською, французькою та іспанською мовами і переслав до OCCRP — Organized Crime and Corruption Reporting Project.

Крім того, я надіслав цей проект до Єврокомісії з проханням оцінити його з точки зору директив ЄС про ПДВ. Передам документ і FATF, яка бореться з організованою злочинністю та відмиванням грошей.

А колегам-депутатам раджу не голосувати за “вексельні” закони. Якщо вони не хочуть, щоб пенсію їх мамам видавали векселями або їх діти купували морозиво за вексель. Звісно, коли батьки і діти живуть в Україні, а не десь в Монако.

Якщо їм не заздрісно, що дисконт — узаконений хабар — з відшкодування ПДВ піде до “сімейної” компанії, яка набере жирку і купить бізнес депутата.

Якщо, зрозуміло, є елементарна совість. Цур мене.

Сергій ТЕРЬОХІН

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.