Янукович запевнив, що все нормально, і не виказав “вузьке коло”

Підсумкової прес-конференції під завісу другого року при владі Янукович проводити не став. Натомість він дав розлоге (сто сім хвилин) інтерв’ю трьом телеканалам.

Сам формат інтерв’ю вже по-своєму демонстрував пройдений Україною за ці два роки шлях. Перед главою держави сиділи троє телеведучих, двоє з яких є іноземними громадянами й не володіють українською мовою. Сам президент, відповідно, повсякчас переходив на російську (в своєму неповторному донецькому виконанні).

Інтерв’юери — Савік Шустер, Євгеній Кісєльов та Андрій Куликов — час від часу досить успішно робили вигляд, нібито ставлять запитання ледь не експромтом, і серйозно чекають від співрозмовника доленосних откровень. Власне, в одній сфері — в сфері відставок і призначень, котрі все тривають на владному олімпі — Янукович цим інтерв’ю таки дійсно розставив кілька крапок над різними “і”. Що ж стосується стратегічних питань розвитку держави, то тут здебільшого доводиться здогадуватись.

Читайте також: Російська ліберальна журналістика і український режим

Кадри.Андрій Клюєв — у справжній опалі. Новопризначений секретар Ради нацбезпеки й оборони не очолюватиме виборчий штаб Партії регіонів на наступних парламентських виборах. З подачі Кісєльова та Шустера, яких це питання страшенно цікавило, Янукович заявив про це абсолютно чітко. І навіть додав, що “треба ще по Конституції подивитися”: чи не повинен, бува, Андрій Петрович після переходу на нову посаду призупинити членство в партії?

Взагалі-то “по Конституції дивитись” треба перед призначеннями, а не після них. І гарантові цієї самої Конституції після двох років роботи варто було б про це здогадуватись. Але для армії чиновників та просто однопартійців Клюєва головне в іншому: чутки про те, що Клюєв з крісла в РНБО будуватиме “жорстку вертикаль” підтримки ПР на виборах, не виправдались. Височайшої санкції на це нема.

Так само немає — поки що — височайшої готовності пожертвувати вірним Азаровим. Хоча питання про це стоїть постійно. “Ми дуже відкрито обговорювали цю тему у вузькому колі — спочатку без Миколи Яновича, потім з Миколою Яновичем… у нас нема кулуарних рішень”, — посмішив Віктор Федорович автора цих рядків. Але завершив серйозно: “Ми прийняли рішення, що Азаров повинен “пахати”.

Таким чином, прем’єр, імовірно, залишиться на посаді до кінця осені. Адже відставка глави Кабміну тягне необхідність перепризначати весь уряд, а це — зайва катавасія й торгівля з групами впливу… Кому воно треба з наближенням виборів?

Одного шкода: три кити журналістики таки не наважились уточнити у президента, хто ж такі ті люди, з якими він “відкрито у вузькому колі” обговорює долю уряду. А цікаво було б!

На щастя, Янукович, у разі чого, може покластися і на “молоді” кадри. Наприклад, на віце-прем’єра Сергія Тігіпка, котрий не побоявся президентові в очі сказати: “Вікторе Федоровичу, я не боюся брати відповідальність, я прагну підняти рівень соціального захисту людей!” Безумовно, саме так воно й було — адже ці слова Тігіпка переказав сам Віктор Федорович. І додав, що після остаточного влиття “Сильної України” в ПР Тігіпко стане “як мінімум заступником” голови партії.

Подейкують, що Тігіпко може й очолити виборчий список регіоналів, з прицілом на прем’єрське крісло після виборів. Але тут, звичайно, від Януковича мало що залежить: як заявляє законослухняний президент, прізвище першого номера списку може визначити лише партійний з’їзд.

Тимошенко.Як глава держави, Янукович може впливати на “місце сидіння” не лише своїх соратників, а й своїх опонентів. Так-так, він, безумовно, згоден, що Тимошенко, Луценка та інших судили за не дуже досконалим і не дуже європейським кримінально-процесуальним кодексом. Але що ж вдієш! Кримінальний кодекс треба шанувати, і “політичні” вимоги Європи допустити Тимошенко та Луценка до участі у виборах, на жаль, виконати дуже й дуже непросто.

“Хто більше за всіх в Україні від цього питання постраждав? Більше за всіх дістається мені!”, — щиросердно пожалівся Янукович (ну, справді, не засудженим же!) Хоча, звичайно, шлях звільнити ту ж Тимошенко існує. Спочатку повинні завершитись усі оскарження в судах, “а далі може бути помилування”.

“І якщо ця процедура буде — а вона починається із заяви людини, засудженої, звернення до президента — президент має комісію, котра розглядає ці питання помилування. І я переконаний, що ми за Конституцією зобов’язані розглянути це питання й прийняти рішення”, — пояснив Янукович.

Насправді звернення про помилування автоматично передбачає визнання засудженим своєї провини. Та щиросердне каяття. Ясно, що після такого навіть в Україні, де виборці звикли до безвідповідальності політиків, про політичну кар’єру Тимошенко можна буде забути.

Що ж — Юлія Володимирівна в усьому винна сама. Президент так і сказав. Щоправда, він чомусь мав на увазі зовсім не скоєння інкримінованого екс-прем’єрці злочину. “Помилка Тимошенко була в тому, що вона не захищалася в юридичному плані. Вона взяла і вибрала спосіб захисту політичний”, — вказав Янукович.

“Кожен політик має право говорити. Але є закони. А хтось несе за це відповідальність”, — якось плутано додав він.

Про що йдеться? Може, Тимошенко насправді могла не отримати сім років, якби в неї були інші адвокати? Чи може, вона “сіла” не за перевищення повноважень, а за те, що говорила під час процесу? Наприклад, про суддю, а то й, страшно подумати, про самого президента? Адже наговорено було таки чимало!

Хоча, звісно, ні, не міг Віктор Федорович мати на увазі нічого подібного. Мабуть, просто обмовився…

Росія. “Спати спокійно поруч із ведмедем не можна”. Ця фраза, сказана Януковичем про Росію, стала безумовним хітом і миттю ввійшла в золотий фонд афоризмів українських політиків. Хоча насправді президент у ході інтерв’ю переконував, що проблема у відносинах із Росією — тільки одна. Газ, а ще точніше, його ціна.

“Справедлива для нас ціна — це європейська ціна, мінус транзит (вартість транзиту — Ред.) у Європу”, — цілком справедливо заявив Янукович. За його підрахунками, така ціна має складати “$ 240 — 250, не дорожче”. А тому Україна ніколи, ніколи й ніколи не погодиться з нинішньою захмарною ціною. І вже в березні Янукович сподівається вирішити це питання з “найімовірнішим” переможцем російських президентських виборів.

От тільки які саме аргументи висуне Київ проти ціни, з якою “не погоджується”, але яку і досі змушений платити?! На жаль, Янукович про це не сказав ані слова. А інтерв’юери не надто й цікавилися.

Натомість глава держави всерйоз спробував переконати аудиторію, що ціна газу — це абсолютно єдина перешкода на шляху до цивілізованих відносин двох держав. Так і сказав: “Якщо прибрати це питання, у нас все добре. Все інше — прості питання”. Тобто, наприклад, сам факт залежності надзвичайно енерговитратної української економіки від російського газу — це вже ніби й не проблема. Не кажучи про “сирні”, “м’ясні” чи “трубні” війни, про природну конкуренцію двох держав на зерновому чи збройному ринках, нарешті, про послідовну політику Кремля з ліквідації залишків геополітичної суб’єктності Києва. Усіх цих проблем просто нема.

Майбутнє.В ході розмови Віктору Януковичу акуратно натякнули, що взяття Партією регіонів влади на останніх місцевих виборах навіть у тих регіонах, де ПР, м’яко кажучи, не користується популярністю, викликає певні підозри. Віктор Янукович із цим категорично не погодився.

“Дозвольте мені, у нас же свобода слова за столом, з вами не погодитись. Ні в якому разі не погодитись. Тому що ви ображаєте моїх виборців. Ви моїх виборців ображаєте”, — справді ображено заявив президент. І перерахував усі перемоги своєї команди: на президентських виборах 2004 року (не секрет, що Янукович не просто говорить це, а завжди в це вірив), а також — на парламентських виборах 2006-го та 2007-го.

Щоправда, останні вибори, на яких ПР дійсно отримала перше місце, але не змогла сформувати більшість, Янукович називає “диверсією проти України”. “Ця провокація… вона закінчилась тим, що країна, як кажуть, опинилась із голим заднім місцем перед кризою”, — образно пояснив президент.

Але більше такого, звісно, не станеться. І президентові “не соромно дивитися людям в очі”.

“Ми будемо продовжувати працювати, ми ніколи не звернемо з того шляху, яким пішли. Я впевнений, що цей шлях приведе до успіху”, — резюмував Янукович.

Скільки часу на це знадобиться, враховуючи темпи реформ останніх двох років — питання питань. Але його ніхто не ставив. Натомість іще приблизно посередині розмови Януковича попросили прокоментувати можливість змін Конституції в такий спосіб, щоб він міг лишатися президентом більше двох термінів. Євгеній Кісєльов навіть прямо поцікавився: от ви не заздрите Назарбаєву, чи хоч би Путіну, котрі так довго лишаються при владі в своїх країнах?

Ні, Віктор Федорович не заздрить, бо “у нас інші традиції”. І, звичайно, в жодному разі не мінятиме Конституцію під себе… Ну, як не повірити людині, котра так гучно ратувала за парламентську республіку, діючи в опозиції, й заіграшки скасувала її, прийшовши до влади?

Але поки що все це — спекуляції. А от про другий термін уже можна говорити всерйоз. “Я маю право думати про третій термін, і це реально, але для цього треба добре попрацювати”, — розповів президент. Що ж: як він же справедливо зазначив вище, “кожен політик має право говорити”. Хоча іноді “потім хтось мусить нести відповідальність”. Якщо не пощастить.

Олександр МИХЕЛЬСОН