Як влада посварилась із “зеленими” через ДТЕК і директора ГарПоку

Це звільнення породило чергову інформаційну війну між Офісом Президента (ОП) з однієї сторони та ДТЕК Ріната Ахметова в пулі з іншими інвесторами в “зелену” генерацію — з іншої.

Петриковець на сайті ГарПоку заявив, що уряд у телефонному режимі дав йому “незаконні вказівки щодо розрахунків із зеленою генерацією”. Буцімто саме це стало причиною звільнення.

Напередодні, 3 листопада, НЕК “Укренерго” розмістило зелені єврооблігації на суму $825 млн під державні гарантії. Цими грошима системний оператор 11 листопада розрахувався з ГарПоком.

ГарПок, відповідно, мав перерахувати 19,3 млрд грн боргів за “зеленим” тарифом інвесторам у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ). Близько чверті цих коштів мав отримати ДТЕК.

У відповідь на сайті Міненерго з'явилось повідомлення, що причиною звільнення став продаж електроенергії ГарПоком за завідомо заниженими цінами на користь окремих фінансово-промислових груп. Це нанесло збитки державі у 500 млн грн.

Окремо в Міненерго зазначили, що зміна керівника не вплине на розрахунки ГарПоку із “зеленими”.

БізнесЦензор відновив логіку поведінки сторін у цьому конфлікті.

Що таке ГарПок

ДП “Гарантований покупець” було створене урядом в 2019 році, перед запуском оптового ринку електроенергії (е/е) в липні того ж року.

ГарПок було створено для виконання двох функцій: викупу е/е у інвесторів ВДЕ за “зеленим” тарифом та компенсації збитків постачальникам універсальних послуг (ПУП) від постачання е/е населенню за пільговим тарифом.

Друга функція — так званий механізм PSO (Public Service Obligation), або покладання спеціальних обов'язків (ПСО) в українській інтерпретації.

Дизайн ПСО був розроблений аналітиками ДТЕК, який на той час активно лобіював запуск ринку електроенергії. Причиною такого лобізму було здешевлення світових цін на вугілля, що призвело до скорочення тарифу теплової генерації згідно тарифу “Роттердам+”.

Дизайн ПСО затверджений постановою Кабміну №483 від червня 2019 року. Згідно з ним, дотації пільгової ціни для населення покладенні на державних оператора АЕС — НАЕК “Енергоатом”, та оператора ГЕС — Укргідроенерго.

Ці дві компанії, в початковому варіанті, продавали відповідно 75% і 20% своєї електроенергії по 10 грн/МВт-г ГарПоку. Той частину продавав ПУПам по тій же ціні для потреб населення. А частину — на ринку для компенсації їх збитків та купівлі е/е для населення в Бурштинському енергоострові.

Функція купівлі е/е у інвесторів ВДЕ за зеленими тарифом більш проста. ГарПок продає зелену е/е по ринкових цінах. А різницю між ринковою ціною і “зеленим” тарифом має покрити НЕК “Укренерго” з тарифу на передачу.

При тому, законодавство України не стимулює ГарПок ефективно продавати е/е. Як би не продало свій ресурс підприємство — всі збитки мають компенсуватись з тарифу Укренерго, який сплачують всі споживачі в країні, включаючи населення.

Хто такий Петриковець

Костянтина Петриковця було призначено директором ГарПоку від його створення. До того він працював на різних посадах в ДП “Енергоринок”, Київенерго та в Енергоатомі.

Так вийшло, що запуск оптового ринку прийшовся на зміну влади в країні. Ринок запускав уряд Володимира Гройсмана, коли вже новим президентом було обрано Володимира Зеленського. Але до виборів Ради президент не міг змінити склад Кабміну.

Гройсман максимально задовільнив інтереси ДТЕК в новому ринку. Судячи з подальших дій Петриковця, його призначення було одним із таких інтересів.

З одного боку, посада керівника ГарПоку — математична функція. З іншого — дає можливість впливати на ринкову ціну завдяки великим обсягам е/е, якими оперує підприємство.

Як ГарПок допомагав ДТЕК Ахметова

Одна з головних функції ГарПоку в концепції ДТЕК полягала в недопущенні зниження ціни е/е на Ринку на добу наперед (РДН).

Український ринок електроенергії сильно концентрований. Основними продавцями на РДН є Енергоатом, ГарПок та ДТЕК. Відповідно, цим трьом гравцям достатньо домовитись про утримання високої ціни з боку пропозиції, щоб не дати їй впасти.

При тому, ГарПок не знижував ціну навіть тоді, коли ризикував попасти на Балансуючий ринок (БР) — ринок покарання.

Суть в тому, що коли продавець не може продати е/е на всіх сегментах ринку, вона випадає на БР, де може бути продана за нульовою ціною.

Зазвичай у часи профіциту учасники ринку знижують ціни, щоб продати свій ресурс. Будь яка ціна, вища за нуль, буде кращою, ніж випадання на БР.

Але не ГарПок. У серпні, коли ціна РДН значно виросла, позитивні небаланси залишилось порівняно високими — 430 тис. МВт-г. Значна частина цих позитивних небалансів — ресурс ГарПоку.

Другий кейс, який показав керованість Петриковця з боку ДТЕК, стався наприкінці липня.

30 липня ГарПок провів аукціон з продажу зеленої е/е. Продав 830 тис. МВт-г із середньозваженою ціною 1496 грн/МВт-г строком поставки на 4 місяці: з 1 вересня по 31 грудня.

Переможцями стали 6 компаній. Але основні обсяги викупили Д.Трейдінг Ріната Ахметова і Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського.

В день проведення аукціону Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) підвищила обмеження максимальної ціни (price cap) на РДН з 2656 до 4000 грн/МВт-г. Це дало старт значному зростанню цін.

В жовтні-листопаді ціни перевищили 3000 грн/МВт-г. Тобто — в два рази вище цін, за якими ГарПок продав свій ресурс в липні.

Якби ГарПок почекав хоча б декілька днів з аукціоном, або продав би ресурс із місячним строком поставки, як робив це протягом всього року, він би отримав набагато більше грошей.

Цей аукціон став предметом обговорення на засіданні Комітету Ради з питань паливно-енергетичного комплексу 22 вересня.

При тому, умови договору допускали безсанкційну відмову від постачання 40% проданого ресурсу. Кабмін рекомендував ГарПоку скористатись цією нормою договору.

Так зробив Енергоатом у серпні по відношенню до постачальників, які закупили у нього ресурс до серпня за низькими цінами. Але Петриковець проігнорував цю пропозицію.

Саме цей аукціон мало на увазі Міненерго, коли 13 листопада повідомило про причину звільнення Петриковця.

Показово, що три місяці Уряд не звертав уваги на цей аукціон. І лише коли Петриковець відмовився стати на сторону уряду у війні з Ахметовим, його було звільнено під цим приводом.

Також прикметно, що Міненерго очолює Герман Галущенко, який раніше працював в Енергоатомі і також мав звинувачення у продажі значних обсягів електроенергії по зниженим цінам тим самим компаніям Ахметова та Коломойського.

Як утворились борги перед зеленими?

Глобальна проблема ВДЕ в Україні була закладена в 2019 році. В 2018 — 2019 роках лобісти “зелених” при підтримці ДТЕК заблокували в Раді зниження “зеленого” тарифу для майбутніх об'єктів.

В 2019 році український “зелений” тариф був найвищим в Європі. Великі об'єкти повністю окупались за 5-6 років. Утворилась “воронка інвестицій” в результаті якої в 2019 році потужності ВДЕ за рік зросли у три рази.

Найбільше “приріс” потужністю ДТЕК Ахметова, який побудував дві СЕС потужністю по 300 МВт та декілька вітропарків. DTEK Renewables став найбільшим оператором ВДЕ в Україні. За обсягом виробництва він займає близько 24% на цьому ринку.

Більше 70% в структурі ВДЕ займають сонячні станції. Відповідно, навесні 2020 року, коли виробництво ВДЕ різко виросло, а споживання впало через підвищення температури, енергосистема була розбалансована.

Проблему посилила пандемія COVID-19, яка призвела до зменшення споживання промисловістю. Через збільшення частки “зелених” в енергетичному міксі та глобальну кризу, тарифу Укренерго перестало вистачати для покриття “зеленого” тарифу.

Укренерго спрямувало в НКРЕКП розрахунки про його підвищення. Але лобісти промисловості виступили категорично проти підвищення вартості постачання е/е.

Прикметно, що одним з найактивніших противників був Укрметалургпром — асоціація, що лобіює інтереси металургії. Переважно — Метінвесту Ріната Ахметова та Вадима Новинського.

Щоб виправити ситуацію, влітку 2020 року інвестори ВДЕ та уряд підписали Меморандум. Зелені погоджувались на зниження “зеленого” тарифу, навіть для існуючих об'єктів: на 15% для СЕС та на 7,5% для ВЕС.

А уряд, зі свого боку, гарантував виплату боргів “зеленим” до кінця року. Меморандум був закріплений прийняттям Радою відповідного закону в липні 2020 року. Втім, він так і не був виконаний через відмову НКРЕКП підвищувати тариф Укренерго на передачу.

Чому Кабмін блокував гроші “зелених”

Як писав БЦ, початок зими став стартом інформаційної війни між діючою владою та фінансово-промисловою групою Ріната Ахметова.

З одного боку, влада зробила декілька кроків, щоб обмежити прибутки компаній групи СКМ Ахметова: заявила про підвищення тарифів на залізничні перевезення вантажів, скорочення строків експлуатації вагонів, реанімувала справу “Роттердам+”.

Крім того, у вересні Рада ухвалила так званий закон про олігархів, який “особисто образив” Ріната Ахметова.

У медіа Ахметова почали жорстку критику президента Зеленського, а ДТЕК спровокував в країні енергетичну кризу, не запасши вугілля на складах ТЕС і не забезпечивши надійну роботу своїх енергоблоків.

На тлі цих подій 3 листопада Укренерго розмістило євробонди на $825 млн під 6,875% річних, щоб виплатити борги ВДЕ, де близько 25% тримає ДТЕК.

Вартість грошей буде закладена в тариф на передачу Укренерго. Важливо, що на борги ГарПоку перед “зеленими” ніяких відсотків не нараховувалось.

В ОП розмірковували так: коли в країні криза, держава проводить операцію з погашення боргів перед “зеленою” генерацією, економлячи їм вартість коштів, яка буде перекладена на держпідприємство і споживачів. А найбільший отримувач цих коштів веде із владою війну.

Чутки щодо такої позиції ОП дійшли до “зелених”. Вони вирішили, що гроші від бондів Укренерго будуть перераховані Енергоатому, якому ГарПок боргує 7,1 млрд грн. Або взагалі підуть на закупівлю газу чи вугілля для проходження зими.

Але 11 листопада кошти від Укренерго були спрямовані на ГарПок. На наступний день прем'єр Денис Шмигаль подзвонив Петриковцю та попросив його притримати виплату грошей ДТЕК.

В ОП пояснюють мотивацію такого кроку так: щоб Ахметов усвідомив, що не тільки влада залежить від дій його менеджерів, але і його прибутки — від дій влади.

Вочевидь, після цього Петриковець зв'язався з гендиректором ДТЕК Максимом Тімченко, який наказав йому терміново проводити виплату. Петриковець зачинився у себе в кабінеті, відключив телефон і провів транзакцію на весь обсяг коштів. Втім, вона була заблокована на рівні Ощадбанку.

За словами самого Петриковця на прес-конференції 15 листопада Ощадбанк пропустив 5,6 млрд грн “для окремих гравців”.

В ОП були вражені, що директор ГарПоку відреагував не на дзвінок свого офіційного роботодавця в особі представника Кабміну, а на дзвінок керівника приватної компанії. Наступного дня було скликано позачергове засідання Кабміну, на якому його було звільнено.

Петриковець відразу пішов “у публічність” на телеканал “Україна 24” Ахметова. А на його захист став не тільки ДТЕК, але і всі лобістські організації “зелених”.

Чи отримають “зелені” свої гроші

Всі представники влади, з якими спілкувався БЦ, впевнені, що транзакція перерахунку коштів від бондів Укренерго на зелених відбудеться найближчим часом.

Будь-яке інше їх використання неможливе, тому що бонди розміщувались із цільовим призначенням. Спрямувавши їх в інший бік, влада нанесе величезну шкоду економіці.

Новим директором ГарПоку було призначено Вадима Улиду, радника міністра енергетики Германа Галущенко. В 2014 році Улида був заступником міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Продана.

Чи здійсняться страхи “зелених” щодо нецільового використання коштів, стане відомо найближчим часом.

А поки зрозуміло, що цю битву Офіс Президента програв. Міжнародні спостерігачі однозначно будуть на стороні інвесторів ВДЕ. А Україна дала черговий сигнал про відсутність однакових для всіх правил ведення бізнесу.

Сергій ГОЛОВНЬОВ