Як відсутність стабільності у податках шкодить бізнесу

Будь-який бізнес хоче прогнозованості. Якщо виробнича компанія закупила сировину, запланувала збут готової продукції, а їй кажуть, що через тиждень податки зростуть на чверть, це неминуче призведе до зменшення виробництва.

Саме за таким принципом живе український парламент багато років. Державний бюджет, а з ним і зміни до Податкового кодексу, приймаються перед самим Новим роком. Відповідно, безліч компаній за лічені дні дізнаються про підвищення податків у своїй сфері.

Це призводить до хаосу в адмініструванні податків, руйнуванню інвестиційних планів компаній і, в багатьох випадках, до зросту контрабанди і контрафакту тих товарів, які потрапили в коло податкового зросту.

Коли падає виробництво, держава втрачає надходження в бюджет, не дивлячись на підвищення податків.

З іншого боку, прогнозованість підвищення податків — не менше, ніж за півроку — дає змогу бізнесу підготуватися до нових правил, зробити запаси на складах, переорієнтувати інвестиційні плани, або стратегію збуту.

Що хоче змінити Уряд у принципі податкової стабільності?

В березні Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній раді проект закону “Про внесення змін до Податкового кодексу щодо удосконалення адміністрування місцевих податків і зборів”.

Законопроектом пропонується уніфікувати формат подачі органами місцевого самоврядування інформації про встановлення ставок місцевих податків і зборів. Також він передбачає надання інформації з регіонів в електронному вигляді до Державної фіскальної служби (ДФС).

Поміж іншим, цим документом Уряд запропонував зміни до статті 4 Податкового кодексу (ПК), якою передбачений принцип стабільності податкового законодавства.

Зараз зміни до ПК не можуть вноситися пізніше, як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила.

Новий бюджетний період в Україні настає з 1 січня. Відповідно, зміни до податкового законодавства не можуть вноситися після 1 липня.

Уряд своїм законопроектом хоче змістити цю дату до 15 липня. Тобто, скоротити термін підготовки до нових податкових правил на 15 днів.

“Зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки”, — йдеться в проекті закону за підписом міністра фінансів Оксани Маркарової.

Насправді, мінус 15 днів не грають вирішального впливу на прогнозованість податків. Головна проблема полягає в тому, що Уряд не виконував норму про шестимісячний період перед змінами. Та навряд чи буде витримувати строк у “шість місяців мінус 15 днів”.

Фактично, принцип стабільності податкового законодавства не виконується. Це позбавляє платників податків можливості нормально планувати новий податковий період.

“Майже всі зміни до Податкового кодексу України, з часу набрання ним чинності, були внесені без дотримання цього принципу. Платники податків пам’ятають, як ключові податкові реформи приймались всього лише за три дні до Нового року”, — каже адвокат юридичної фірми Sayenko Kharenko Віталій Оджиковський.

За його словами, перенесення принципу стабільності на 15 днів, не складає значної загрози порушенню прав платників. Але це за умови, що податкові закони будуть прийматися не пізніше нової дати.

Втім, юристам не зрозумілий мотив скорочення терміну, який передує змінам в податковому законодавстві.

“В пояснювальній записці до законопроекту відсутні мотиви обмеження принципу стабільності на 15 днів. Можливо, причина в тому, що Податковий кодекс дозволяє місцевим радам приймати акти щодо оподаткування місцевими податками до 15 липня і, таким чином, ініціатор хоче привести норми кодексу у відповідність одна до одної. Однак, не зовсім зрозуміло, чому таке приведення до відповідності відбувається за рахунок платника податків, а не навпаки. Тобто, чому б законом не обмежити права місцевих рад на прийняття податкових змін до 1 липня, як це передбачено сьогодні, а не до 15 липня”, — вважає Оджиковський.

Як в Україні порушують принцип стабільності податкового законодавства?

Принцип стабільності податкового законодавства, коли зміни в елементи податків та зборів вносяться менше ніж за шість місяців, порушується в Україні щороку.

Так, 24 грудня 2015 року ставка акцизного податку на цигарки була збільшена на 40% законом №909-VIII. Тобто, зміни були внесені перед самим початком нового бюджетного періоду, в якому вони мали діяти.

Наступного року ситуація повторилася. Законом №1791-VIII від 20 грудня 2016 року специфічну ставку акцизу знову було підвищено на 40% — до 596,05 грн за тисячу цигарок.

Принцип стабільності податкового законодавства знову був порушений, адже зміни до елементів податків та зборів були внесені пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.

Пройшов рік і законодавці знову порушили стабільність податкового законодавства.

7 грудня 2017 року законом №2245-VIII було встановлено графік збільшення специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби і мінімального акцизного податкового зобов’язання у 2018 році та у подальшому до 2025 року — на 20% щорічно до досягнення мінімального стандарту Євросоюзу (90 євро за тисячу штук). Додатково було підвищено ставку акцизу на 30%.

В кінці 2018 року ситуація знову повторилася. В листопаді було встановлено додаткову індексацію ставок акцизу на тютюнові вироби на рівні 9% з липня 2019 року. Та, відповідно, було змінено графік щорічного підвищення ставок акцизу.

Чому порушення принципу стабільності податкового законодавства шкодить економіці України?

Податкове регулювання — один з найбільш проблемних факторів ведення бізнесу в Україні. Постійні зміни податкового законодавства не дозволяють бізнесу адекватно прогнозувати його роботу.

“Сплата податків — дуже чуттєва для платника сфера, адже у особи примусово забирають її власність. В таких умовах, платник податків повинен мати, принаймні, чітке розуміння суми податків, які йому доведеться віддати державі. І, відповідно, має мати можливість заздалегідь планувати свій власний бюджет, — каже Віталій Оджиковський з Sayenko Kharenko. — Порушення ж стабільності оподаткування призводить до відсутності у платника можливості планувати свій бюджет, до порушення особистих планів громадян та до порушення звичайного ходу діяльності в бізнесі і, таким чином, до зменшення інвестиційного привабливості держави в цілому”.

Окрім того, раптові зміни до ПК з порушенням строків негативно впливають на інвестиційний рейтинг України.

Так, в Індексі глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Index) Всесвітнього економічного форуму за 2017-2018 роки Україна на 81-му місці серед 137 країн.

Одна з причин — нестабільність податкового законодавства в Україні, коли зміни в будь-які елементи податків і зборів вносяться пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.

“Наприклад, парламент приймає закони про зміну ставок податків і зборів після першого липня поточного бюджетного періоду, і вони починають діяти з початку наступного року. Це прямо суперечить суті вищеописаного принципу. Дане порушення позбавляє можливості платників податків стабільно планувати свою діяльність на наступний бюджетний період”, — заявила в інтерв'ю Фокусу директор з корпоративних зв'язків “Філіп Морріс Україна” Наталя Бондаренко.

Стабільність та передбачуваність ставок окремих податків та податкової системи є важливими для розвитку бізнесу в будь-якій країні світу.

Тоді бізнес може займатись середньостроковим та довгостроковим розрахунком бізнес-кейсів, інвестиційних планів, робити прогнози повернення інвестицій тощо, говорить директор з регуляторного забезпечення компанії “Київстар” Олександр Когут.

“Внесення змін до ПК часто відбувається пізніше встановлених кодексом строків, а ставки податків та зборів намагаються збільшити без обґрунтування такої необхідності. Наприклад, відповідно до Кодексу, індексація рентної плати за користування радіочастотним ресурсом має здійснюватися за необхідності, і ці дії мають бути обґрунтовані, проходити обговорення, а зміни — вноситись у встановлені строки. Але, нажаль, нерідко телеком-оператори стикаються із зворотною ситуацією”, — каже Когут.

Залишається чекати, що після прийняття нового законопроекту Мінфіну, він буде виконувати строки податкового планування, які сам і запропонував. Але, швидше за все, Уряд і далі буде втрачати надходження в бюджет через щорічне затвердження податкових змін в листопаді-грудні, за лічені дні до нового бюджетного періоду.

Андрій БОНДАРЕНКО