Влада хоче скоротити чисельність викладачів вищої школи?

Голова парламентського комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич звернулась до міністра освіти з приводу намірів профільного відомства переглянути навчальне навантаження українських викладачів.

Вона нагадала, що Національним планом дій, який затверджено президентом Януковичем, передбачає необхідність перегляду навчального навантаження викладачів відповідно до європейських стандартів.

Гриневич повідомила, що у зв’язку з цим 14 березня у Міністерстві освіти відбулося засідання робочої групи з розроблення проекту нормативного документа щодо педагогічного навантаження у вищих навчальних закладах.

“Як відомо, навчальне навантаження українських викладачів є найвищим на європейському просторі і складає 920 “горлових” годин на рік, тоді як у провідних країнах Європи 200-350 годин на рік (на одну ставку). У вітчизняних вищих навчальних закладах на одного викладача припадає по 9-13 студентів, хоча за європейськими стандартами повинно припадати по чотири-шість студентів”, — наголошує Гриневич звертаючись до міністра.

Вона наголошує, що ініціатори нового нормативного документа не збираються жодним чином враховувати європейський досвід, а навпаки передбачають збільшення показника кількості студентів на одного викладача з 9-13 осіб до 18.

“Цього можна досягти двома способами: або за рахунок збільшення граничного навантаження на викладача із 900 до 1300-1500 годин, або за рахунок зменшення тижневого навантаження на студента із нинішніх 30-ти до 18-ти годин. Цілком очевидно, що у будь-якому випадку таке реформування призведе до скорочення чисельності науково-педагогічних працівників у 1,5-2 рази і зниження якості навчально-виховного процесу”, — зазначає голова профільного комітету.

Вона також зазначає, що за словами заступника міністра Суліми, у новому документі має бути прописаний результат наукової діяльності викладачів, охоплені всі види тарифікованих робіт, що виконуються науково-педагогічними працівниками, тобто виписані усі критерії та можливості для наукової діяльності.

“У цьому ракурсі у науково-педагогічних працівників виникає справедливе запитання “Як можна займатися наукою в університетах після виконання 1300-1500 годин аудиторного навантаження?”, — зазначає Гриневич.

Враховуючи численні звернення викладачів вищих навчальних закладів і відсутність чітких роз’яснень з боку міністерства щодо запланованих новацій, Гриневич звернулася до міністра освіти і науки з проханням надати відповідь щодо механізмів здійснення та очікуваних наслідків запланованої реформи, а також роз’яснити яким чином буде тарифікуватися наукова робота викладача.

Як відомо, Президент затвердив Національний план дій на 2013 рік, яким в рамках реформування освіти передбачено перегляд навчального навантаження викладачів.

Згідно з планом реформування галузі, до кінця року Міносвіти, Мінфін та Мінекономрозвитку мають підготувати рішення щодо приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів ВНЗ та збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18.