В Україні можуть створити єдиний реєстр рахунків фізичних і юридичних осіб та індивідуальних банківських сейфів.
5 листопада Верховна рада прийняла в першому читанні законопроект “Про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки”. Антикорупційна стратегія складається з чотирьох розділів. Перший розділ присвячений концепції формування антикорупційної політики в 2020-2024 роках і механізму її реалізації. Решта розділів документа містять опис проблем і стратегічних результатів, яких слід досягти для їх рішення.
Однак цей законопроект, серед іншого, передбачає створення реєстру рахунків фізичних-юридичних осіб та індивідуальних банківських сейфів.
Тобто інформація про рахунки всіх громадян та компаній України, а також інформація про банківські сейфи, буде зібрана в одному реєстрі.
Доступ до реєстру, у разі прийняття закону без змін і підписання президентом Володимиром Зеленським, буде надано численним органам. Зокрема доступ отримають: Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних.
Але на цьому перелік органів, які можуть отримати доступ до наших рахунків, не вичерпується, адже доступ до Реєстру також матимуть Податкова служба та Митниця.
Надання необмеженого доступу до такого реєстру містить корупційні ризики, говорять в Головному науково-експертному відділі Верховної ради.
Спеціалісти відділу звертають увагу на те, що створення єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб та індивідуальних банківських сейфів з наданням доступу до нього антикорупційним правоохоронним органам буде означати скасування банківської таємниці.
“Не можна погодитися із пропозицією проекту щодо створення єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб та індивідуальних банківських сейфів… Надання необмеженого доступу до такого реєстру саме по собі створює значні корупційні ризики. Крім того, такою пропозицією фактично пропонується скасувати банківську таємницю (див. ст. ст. 60-62 Закону України “Про банки та банківську діяльність”), що не сприятиме економічному розвитку країни” — йдеться у висновку Науково-експертного відділу Ради.
На законодавчу ініціативу уже відреагував Національний банк України.
“НБУ вважає, що пропонований законопроектом спосіб отримання правоохоронними і контролюючими органами інформації, що становить банківську таємницю, фактично означатиме нівелювання інституту такої таємниці. Як наслідок, це може привести до погіршення стану захисту приватної інформації і зниження довіри до банківської системи”, — підкреслюється в повідомленні НБУ.
Підстави і порядок розкриття банківської таємниці на вимогу правоохоронних та контролюючих органів визначені законом “Про банки і банківську діяльність”.
Цей закон дає визначення цього терміну. Так Банківська таємниця — інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.
Що відноситься до банківської таємниці? Відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку; Інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, та здійснені ним угоди; Інформація про фінансово-економічний стан клієнтів; Відомості про організаційно-правову структуру юридичної особи — клієнта, її керівників, напрями діяльності; Інформація стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація.
В Верховній раді розглядається ще один законопроект про доступ до рахунків фізичних та юридичних осіб. Це урядовий законопроект під № 4101, яким пропонується внести низку змін до Податкового кодексу.
Серед них нововведення про зобов'язання банків розкривати банківську таємницю на вимогу Податкової служби. Зараз для цього податківцям потрібно рішення суду.
Якщо зміни приймуть, Податкова отримає право вимагати від банків інформацію про стан рахунків боржника, руху коштів на цих рахунках, залишок на рахунках, оренди банківського сейфу. Однак для цього повинне бути рішення суду про стягнення з боржника коштів для погашення податкового боргу.
Окрім того, змінами до ПК пропонується дозволити Податковій стягувати податковий борг (який виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених самостійно платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку) за рахунок коштів з рахунків у банках боржника без звернення до суду.
ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ПОРЯДОК РОЗКРИТТЯ БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ?
На даний момент низка правоохоронних органів уже мають спрощений доступ до банківської таємниці.
Як повідомляв БізнесЦензор, спрощений доступ до банківської таємниці було надано законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів”, який було прийнято Верховною радою 31 жовтня 2020 року, а вступив він у дію в лютому 2020 року.
Цим законом були внесені зміни до закону “Про банки та банківську діяльність”, а саме в статтю 62, яка регламентує порядок розкриття банківської таємниці. Зокрема, було розширено перелік державних органів, які отримали спрощений доступ до банківської таємниці.
В результаті, низка органів отримала право запитувати інформацію про рахунки, транзакції та контрагентів фізичних осіб. Однак така інформація може бути надана лише на підставі справи про можливе набуття у власність активів, отриманих корупційним шляхом. Раніше правоохоронці мали право запитувати лише інформацію про наявність у конкретної юридичної особи чи ФОПа банківського рахунку.
Інформація юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:
— На вимогу відповідної фізичної та юридично особи;
— За рішенням суду;
— На письмову вимогу прокуратури, СБУ, ДБР, Нацполу, НАБУ, АМКУ стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
— Податковій розкривається інформація про наявність у боржника банківських рахунків;
— Держфінмоніторингу на його запит щодо операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу.
— Державні та приватній виконавчим службам на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, стосовно наявності та стану рахунків боржника, руху коштів та операцій за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в оренду банківського сейфа;
— За рішенням суду НАЗК стосовно наявності рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, ФОПа;
— Іншим банкам;
— Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційним шляхом на письмову вимогу під час виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні;
— Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат на його запит щодо банківських рахунків фізичних осіб, яким призначено, нараховано та здійснено державні виплати.
Юрій ВІННІЧУК
Что скажете, Аноним?
[11:45 24 ноября]
[08:15 24 ноября]
[16:52 23 ноября]
12:30 24 ноября
12:00 24 ноября
11:30 24 ноября
10:00 24 ноября
08:30 24 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.