Вексилізація тушок в “Батьківщині”. Гуртом і вроздріб

 

Невинна забавка руху “Чесно”, з якої сміялися депутати минулого скликання, для їх нинішніх колег стала реальним гальмом у просуванні “донецької мрії” в масштабах усієї України.

Сьогодні Партія регіонів майже щоденно стикається з хронічною нестачею голосів для ухвалення рішень. Власне, ця проблема і провокує перманентну історію зрад, коли опозиційні депутати раптом залишають ряди Батьківщини або починають голосувати синхронно з рукою Михайла Чечетова.

При чому часто проблема викликана навіть не тим, що Партія регіонів не здатна забезпечити стовідсоткову явку. Недодають голоси самі регіонали. Одна історія — особливо показова. 4 червня у Верховній Раді відбулася подія, яка залишилася непоміченою — група Фірташа-Льовочкіна демонстративно відмовилася голосувати за законопроект № 2412, який проштовхувала група Ахметова.

Ідеться про законопроект, за яким підприємства енергетики та водоканалу, які перебувають частково в державній, частково в приватній власності, мали сплатити до бюджету дивіденди. Начебто — з благородною метою — поповнення спецфонду Державного бюджету. Але так само внаслідок ухвалення законопроекту № 2412 свою частку мав отримати і СКМ, який є головним партнером держави в таких активах.

Законопроект активно проштовхував юрист Ахметова Юрій Воропаєв та ще один учасник “парламентської філії СКМ”, глава комітету з питань бюджету Євген Геллер. З нагадуванням про необхідність результативно проголосувати депутатів обдзвонили з Кабміну.

Однак закон не набрав більше 195 голосів — а в числі тих, хто не голосував, можна знайти прізвища Івана Фурсіна, Інни Богословської, Юлія Йоффе, Олександра Волкова, яких поєднує приналежність до неформальної групи “Льовочкіна-Фірташа”. 

Дехто з них був у залі, дехто пішов прямо перед голосуванням. За законами краю териконів, такий ляпас виглядав як виклик. Але газове лобі на це пішло, бо в такий спосіб соратники глави адміністрації президента намагалися змусити колег із Донецька рахуватися і з їхніми інтересами.

Дефіцит Арбузова

Так само від нестачі голосів хронічно потерпає і перший віце-прем’єр, ставленик Сім’ї Сергій Арбузов. Він досі не може законодавчо впровадити в Україні квазі-гроші — векселі, якими уряд мав би розраховуватися за своїми зобов’язаннями, після чого підприємці мали би здавати ці папірці новітнім “курченкам” із дисконтом, а сімейний касир отоварював би їх в державному бюджеті уже без будь-яких втрат.

Але проти цієї ініціативи пестунчиків Януковича уже об’єдналися непримиренні вороги — група РосУкрЕнерго та Ахметова.

Успішне схвалення векселів міг би забезпечити перехід Партії регіонів за межі сесійної зали, де неможливо контролювати персональне голосування. Як переконані в опозиції, саме щоб спровокувати блокування трибуни із подальним переходом на Банкову і була влаштована історія з позбавленням депутатських посвідчень у Олександра Домбровського і Павла Балоги.

Незважаючи на те, що з моменту рішення Вищого адмінсуду щодо цих двох депутатів минуло вже більше півроку, Рибак тільки зараз вирішив вжити якихось кроків.

Формальним приводом для цього стало рішення Вищого адмінсуду про бездіяльність голови Верховної Ради в цьому питанні. Але очікуваного вибуху гніву від опозиції не сталося. Лише Петро Порошенко, людиною якого є Олександр Домбровський, виголосив полум'яну промову, де пригрозив, що “більшість народних депутатів позафракційних, які представляють мажоритарні округи, не будуть брати участь у цьому знущанні над Конституцією”.

Кажуть, що перед цією заявою Порошенко заручився підтримкою декого з мажоритарників, на кшталт Володимира Литвина, але потрібного рівня віддачі все ж не отримав.

“Знаєте, треба згадати передісторію цього питання. Яким чином Домбровський виграв вибори у кандидата від “Батьківщини”, а Балога — у кандидата від ПР. Як Порошенко ходив на Банкову і обіцяв, що напише заяву у більшістьі як Балога обіцяв, що у більшість увійдуть усі три брати. І як влада натиснула на ЦВК, і як були змінені окружні комісії в цих округах... Але ніхто обіцянок не дотримався. Тому нема чого зараз кричати”, — зазначив, виходячи з залу один з регіоналів-мажоритарщиків.

Втім, в кулуарах депутати говорили не стільки про проблему відібраних мандатів, скільки про те, задля чого це було зроблено.

“Слухайте, регіонали ходять за нами у залі і просять: “Ну заблокуйте” або ще щось зробіть, щоб ми не голосували за векселі”, — розповів один з депутатів опозиції. 

За словами співрозмовників “Української правди”, у регіоналів навіть виробилася технологія зриву питання. Вони постійно по двоє, по троє знаходять якусь легальну підставу для відсутності — то хвороба, то відрядження — і не приходять на голосування.

“Вони сподівалися, що після вранішнього голосування ми заблокуємо трибуну, і вони знову втечуть на Банкову, і там проголосують все з закрити дверима, щоб ніхто не бачив, що в них немає 226 голосів”, — говорили інші депутати від “Батьківщини” в кулуарах.

“Сміх, наші сидять там і кажуть: “слухайте, ми не будемо блокувати трибуну”. А Рибак і Єфремов наче не чують і постійно повторюють “Ну тільки не треба блокувати трибуну!”, — переповідав Андрій Іванчук Олександру Абдулліну перебіг переговорів. 

Незважаючи на те, що перерву у вівторок брали на 15 хвилин, вона тривала півтори години. По завершенню переговорів тему Домбровського і Балоги несподівано забули, і Володимир Рибак почав ставити на розгляд євроінтеграційні закони, а згодом взагалі не знайшов нічого кращого як закрити засідання.

У пошуку 226 голосів

Тим часом, влада продовжує акумулювати усі можливі джерела для формування хоча би ситуативної більшості.

За інформацією джерел “Української правди”, ранок четверга мав розпочатися з оголошення про вихід чергової партії “тушок”.

Вперше реальна загроза виходу нависла над УДАРом. Джерела стверджують, що фракцію Кличка готовий залишити мажоритарник Руслан Сольвар. За словами джерел, декілька тижнів тому на співбесіді для вступу до Академії державного управління при президентові Сольвар щиро зізнався членам комісії, що збирається залишити фракцію Кличка, оскільки влада паралізувала його бізнес.

У “Батьківщині” натомість аж 6 кандидатів “на виліт”.

На цей раз у списку називають людей з квоти “Фронту змін” — бізнесменів Дениса Дзендзерського та Андрія Павелка, івано-франківську мажоритарницю Ольгу Сікору, а також трьох представників “Батьківщини” — Василя Кравчука, Олега Лукашука та навіть Сергія Саса.

“Про Саса — не вірю. Це маячня! Дзендзерському і Павелку дали по голові за неголосування за відставку Азарова, і зараз вони сидять тихо. Сікора — темна конячка, і іноді голосує за владні законопроекти. Лукашук дружить з Хмельницьким губернатором Ядухою, тому все може бути. У Кравчука, там свій конфлікт”, — зважив розклади на умовах анонімності один з представників “Батьківщини”.

“Слухайте, тим, хто пророчить мене в тушки з минулого року, вже самим би треба було скинутися і заплатити мені за вихід, щоб не підривати довіру до себе”, — розсміявся у відповідь на питання про “тушкування” Андрій Павелко.

“Мені не все подобається, що тут відбувається, але з фракції я виходити не збираюся. Я на травневі був вдома у Дніпропетровську, зустрічався з друзями, журналістами місцевими. І вони мені сказали, що вони мене перші розірвуть, якщо я щось таке зроблю. У мене багато друзів у владі, але ніхто не виходив на мене з такими пропозиціями. Хоча були закиди через сторонніх людей”, — зізнається депутат.

Сергій Сас в шоці від того, що про нього таке розповідають.

“Найгірше, що вигадали це про мене депутати моєї ж фракції. І я завтра обов'язково поставлю перед ними питання на фракції, що це взагалі таке. Я в “Батьківщині” довше, ніж будь-хто. Ніж Турчинов, ніж Кириленко. І за ці роки я заслужив, щоб не погоджуватися з тим, як мені скажуть голосувати, а самому щось радити і ухвалювати рішення”, — сказав Сас в коментарі Українській правді.

Кравчук — нова тушка?

Водночас член “Батьківщини” Василь Кравчук вголос говорить про своє “самостійне плавання” і не виключає, що згодом буде виключений з фракції.

У середу на своєму засіданні “Батьківщина” вже оголосила йому попередження за те, що останні тижні голосував всупереч рішенню фракції.

Незалежні голосування Кравчука можна простежити щонайменше з 18 червня, коли він або один, або разом ще з кількома членами “Батьківщини” голосував за урядові законопроекти — зокрема, про внесення змін до бюджету або до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення.

Незважаючи на догану, Кравчук і далі збирається голосувати самостійно, виходячи з власних уподобань, а от з фракції виходити не збирається, стаючи таким чином “прихованою тушкою” та чекаючи, коли його виключать за ініціативою нових лідерів політичної сили.

“Я вступав до “Батьківщини” Юлії Тимошенко, а зараз відбувається приватизація партії Арсенієм Яценюком. Він розставляє своїх людей, не дослухаючись до думки партійців”, — каже Кравчук.

Депутат не приховує, що пішов у самостійне плавання після того, як Яценюк вирішив зняти його з посади керівника Хмельницького обласного осередку “Батьківщини”.

“Я знаю, що Яценюк уже провів співбесіду та дав добро призначити на мою посаду нову людину — керівника місцевого Фронту змін Олександра Ксенжука”, — розповів Кравчук в інтерв'ю “Українській правді”.

В “Батьківщині” до чергових втрат готові, хоча й розчаровані.

“Якщо чесно, то мені здається, що після цього скликання я просто перестану вірити людям”, — каже один з лідерів партії.

“А що нам робити? У нас немає таких грошей як у влади. Ми не можемо з ними конкурувати. Це як в футболі. Є дві команди-суперники. Вони змагаються, переманюють один в одного гравців. Для вболівальників — це велике розчарування, для менеджерів — головний біль, а для самих гравців — це просто заробіток”, — каже один з членів президії партії.

“Вони вже просто приходять і прямо кажуть. А що? Я сиджу в парламенті 10 років. Я ніколи не зароблю таких грошей. А ціна 3-5 мільйонів доларів”, — додає він.

У партії зізнаються, що після ув'язнення Тимошенко фінансовий стан депутатів погіршився.

“Раніше крім зарплати в парламенті вони отримували ще 10 тисяч на Турівській. Тепер, коли кажуть, що треба гроші, щоб привезти людей на мітинг, їм відповідають: “Які ще гроші? Ми в опозиції”, — каже співрозмовник УП.

Процес тушкування призвів до кризи довіри всередині опозиції. Депутати поза очі підозрюють лідерів партії в тому, що ті заробляють гроші, допомагаючи в голосуванні окремих законів Партії регіонів.

За великим рахунком, на сьогодні у “Батьківщині” існує два типи порушників дисципліни, які голосують за проекти влади або Партії регіонів.

Перші — це легалізовані “зрадники”. За словами джерел, час від часу регіонали за посередництва Андрія Іванчука, Миколи Мартиненка або Сергія Пашинського просять “Батьківщину” допомогти голосами за урядові законопроекти.

Ті за посильну допомогу організовують декілька голосів, тоді як для всієї фракції є установка голосувати “проти”. Це можуть бути наближені до верхівки “Батьківщини” депутати на кшталт Полочанінова, Бондарєва або хтось із групи дніпропетровських депутатів — Павелко, Сергієнко, Дзензерський тощо.

Переважно це люди з квоти “Фронту змін”, а раптове голосування кількох опозиціонерів за урядовий проект в середовищі своїх пояснюють тим, що в такий спосіб опозиційна партія заробляє гроші на своє утримання.

Водночас існують також нелегалізовані “зрадники”. Тобто ті депутати, які голосують всупереч волі фракції, не отримавши відмашки від старших товаришів. Відповідно, матеріальне заохочення таких депутатів, якщо відбувається, то іде повз центральну касу партії.

Останнім часом, окрім Василя Кравчука, особливо часто в цьому контексті згадують ще одного давнього соратника Тимошенко — Олега Лукашука.

Причому подібним депутатам необов’язково залишати ряди “Батьківщини”. Оскільки регламент не поміняли, і створення групи з позафракційних неможливе, то вихід чергового депутата непринциповий.

Він може і далі залишатися у фракції. Головне — підтримка потрібного законопроекту в критичний момент.

Фактично на сьогодні, усі три головних лобістських угрупування партії влади — група РосУкрЕнерго, сімейні та донецькі — перебувають у постійному пошуку депутатів, які могли би перекрити дефіцит голосів. Або на системних засадах, або хоча би під разове лобістське рішення.

Сергій ЛЕЩЕНКО, Тетяна НІКОЛАЄНКО