Віденська перемога Фірташа. Як олігарх уникнув екстрадиції

Тринадцять годин судового засідання, 20 адвокатів, колишній голова адміністрації президента Сергій Льовочкін, екс-міністр енергетики Юрій Бойко та мер Києва Віталій Кличко у якості свідків, десятки телевізійних камер.

Так у Відні 30 квітня проходило засідання у справі екстрадиції Дмитра Фірташа.

Вирок суду — в екстрадиції українського олігарха до Сполучених Штатів відмовити. Австрійський суддя, оголошуючи своє рішення, заявив про політичну складову справи та про сумніви в тому, що “чи існували свідки, наведені владою США, у справі Фірташа”.

Цього рішення олігарх чекав більше року — із моменту його арешту у Відні у березні 2014 року.

“Українська правда” уважно стежила за перебігом подій у Відні та в цьому матеріалі спробує відповісти на основні запитання.

У чому ФБР звинувачує Фірташа

Український олігарх Дмитро Фірташ — відомий широкому загалу завдяки компанії RosUkrEnergo, яка у 2004 році стала посередником у газових відносинах між Україною та Росією.

Політичний дах прибутковому бізнесу в Україні у різні часи забезпечували особисто президенти на наближені до них особи. Фірташа пов’язували із російським кримінальним авторитетом Семеном Могилевичем. Та і без особистої візи Володимира Путіна він навряд чи міг стати посередником у газових відносинах між двома країнами.

У 2014 році агентство Reuters опублікувало розслідування, в якому навело докази того, що більшу частину своїх активів протягом 2010-2012 років український олігарх придбав за рахунок грошей “Газпромбанку”. У 2011 році в Росії для Фірташа була відкрита кредитна лінія у розмірі 11 млрд доларів, на які він, зокрема, скуповував хімічні заводи в Україні.

У роки президентства Януковича Фірташ розбудовував свій хімічний холдинг, залучаючи, як колись Ахметов, найкращих інвестиційних менеджерів, став головою лобістської організації “Федерація роботодавців України”, завдяки підтримці влади отримав контроль над облгазами, та навіть будував теплиці у своєму рідному селі в Чернівецькій області.

Все змінилося 12 березня 2014 року, коли Фірташ був арештований в Австрії за запитом влади США.

Американці звинуватили його у хабарництві при укладанні угоди в Індії.

Мова йде про засновану Фірташем у Швейцарії компанію Bothli Trade AG, яка працювала в його інтересах у Індії.

У 2006 році ця фірма уклала договір із урядом одного із індійських штатів щодо створення спільного підприємства для видобутку ільменітів ( руда для отримання титану — УП). Проект мав приносити 500 мільйонів долларів доходу щороку.

У лютому 2007 року американська компанія А (слідство не розкриває її назву, але скоріш за все мова йде про відомий концерн Boeing — УП) підписала іншу угоду із австрійським підприємством Фірташа Ostchem щодо постачання їй від 5 до 12 мільйонів фунтів титанової губки.

Сировина мала надходити якраз із спільної компанії в Індії. Проте виявилося, що Фірташ до того не отримав необхідної ліцензії. Щоб розпочати роботи на родовищі якомога скоріше, олігарх, за даними слідства, і вирішив заплатити місцевій владі у якості хабаря 18,5 млн доларів.

За даними американських слідчих, до цього процесу причетні щонайменше шість осіб. Окрім Фірташа по справі проходять також Андраш Кнопп, Сурен Геворгян та індійські чиновники Гаджендра Лал, Перійасамі Сундералінгам, Рамачандра Рао.

Бізнесмену та його партнерам по справі загрожував тюремний термін та арешт активів. Але з усіх фігурантів справи заарештовано було тільки Фірташа.

Велика кількість експертів та політологів минулого року сприйняли цей факт як один із засобів впливу на Володимира Путіна — арешт відбувся незадовго до кримського референдуму та анексії Криму.

Як проходило засідання у справі Фірташа у Відні

Фірташ недовго знаходився за гратами. Через тиждень після його затримання, 12 березня, за олігарха внесли рекордну суму застави — 125 мільйонів євро.

Гроші перерахував російський міліардер Василь Анісімов. Анісімов — друг одного із наближених до Путіна людей Аркадія Ротенберга та керівник федерації дзюдо Росії — улюбленого виду спорту президента Росії.

З того часу Фірташ не залишав Відня, де продовжував вести справи свого бізнесу та навіть провів міжнародну конференцію, на якій заявив про намір залучати гроші для відновлення України. Рішення про екстрадицію до США він чекав 13 місяців.

Судове засідання по справі Фірташа мало розпочатися о 10 годині ранку 30 квітня.

Приміщення суду, де проходило слухання, нагадувало скоріше кулуари Верховної Ради через велику кількість народних депутатів та українських журналістів.

Фірташ згуртував навколо себе чисельну групу підтримки — поруч постійно знаходилися п'ятеро адвокатів на чолі з колишнім міністром юстиції Австрії Дітером Бемдорфером, їхні двоє помічників, а також перекладачки — засідання проходило німецькою мовою.

З протилежного боку сиділа австрійський прокурор, яка мовчала протягом усього дня.

Її єдина роль полягала в тому, щоб підтримати запит американців на екстрадицію Фірташа.

Зала на сто місць була заповнена вщент. Підтримати Фірташа, окрім депутатів, приїхали і його топ-менеджери. У першому ряду розмістився глава Group DF Борис Краснянський та головний медіа-менеджер Фірташа Ганна Безлюдна — босс міг завжди перебувати з ними у візуальному контакті.

Найближчі політичні соратники олігарха завітали на засідання цілими родинами. Тут були присутні і найближчий партнер Фірташа, депутат Сергій Льовочкін з дружиною, його сестра, депутат Юлія Льовочкіна, з чоловіком.

Приїхав до Відня і колишній завгосп Януковича Андрій Кравець та екс-заступник глави “Нафтогазу”, хрещений батько компанії RosUkrEnergo Ігор Воронін.

Відрядили до Австрії і перший номер списку “Опозиційний блок”, компаньйона Фірташа, екс-міністра енергетики Юрія Бойка, депутата Вадима Рабіновича, депутата-земляка Фірташа Михайла Папієва, керівника охорони Фірташа, депутата Івана Мирного.

На боці Фірташа також свідчив австрієць Вольфганг Путчек, колишній керівник компанії “РосУкрЕнерго”, який в середині минулого десятиліття працював у компанії “Райфайзен Інвестмент”, що прикривала Фірташа в RosUkrEnergo.

Згодом Путчек повідомить, що у Райфайзен перевіряли гроші Фірташа та не знайшли його зв’язків із міжнародним злочинцем Семеном Могилевичем. Аби переконати в цьому американський уряд, Путчек навіть їздив до Вашингтона з неофіційним візитом на зустрічі в Міністерство юстиції США.

Разом з Леонідом Кравчуком приїхав до Відня і Григорій Суркіс — протягом тривалого часу Фірташ через збанкрутілий нині банк “Надра” був головним спонсором його футбольного клубу “Динамо” Київ.

Також у залі був присутній екс-радник президента Ющенка, сірієць за походженням Харес Юсеф. За чисельними джерелами, саме Юсеф 2004 року через редактора “України Молодої” Михайла Дорошенка привів Фірташа до Ющенка. Із того часу колишній український президент назавжди був залучений в патронування схем Фірташа на поставках “вонючого газу”.

Що розповів Фірташ та інші свідки

“Із залу суду у Відні. Фантастика! Всю історію напередодні Майдану і всієї революції — як все було за лаштунками — можна почути прямо зараз і тут в залі суду”, — захоплено написав у своєму facebook Вадим Рабинович по обіді.

Головною сенсацією того дня стали слова Дмитра Фірташа про те, що він підтримував у політиці Віталія Кличка ще з 2012 року, коли зрозумів, що Віктор Янукович не буде проводити реформ.

За це він начебто минулого року і поплатився свободою. Проти Кличка-кандидата у президенти виступали США, які підтримували Яценюка та Тимошенко, а остання навіть оголосила проти Фірташа хрестовий похід.

Фірташ також стверджував, що підтримував Майдан та навіть брав участь у розробці угоди між опозицією та владою після розстрілу протестувальників на Інститутській.

Звичайно, суддя не міг знати про інформаційну політику підконтрольного йому телеканалу Інтер, який висвітлював події на Майдані на кшталт російських пропагандистських каналів. Тож це питання у залі суду до Фірташа не пролунало.

Фірташ старанно створював враження впливого бізнесмена, який не платить хабарі, та якого США хочу позбутися тільки через те, що той намагався зламати політичні та финансови схеми США в Україні.

Це була магістральна лінія захисту Фірташа. У тій чи іншій формі ця легенда лунала з вуст більшості свідків захисту.

Колишній керівник адміністрації президента Януковича, партнер Сергій Льовочкін розповідав, що на приватних зустрічах 2013 року представник США говорив, що Фірташ підтримав не того кандидата. “Він підтримував Кличко, а пріоритетом для США був Яценюк”, — зазначив Льовочкін.

Колишній міністр енергетики Юрій Бойко стверджував, що саме критика Фірташа газових контрактів Тимошенко 2009 року сильно вплинула на її результати під час президентських виборів 2010, які вона програла Януковичу.

Екс-депутатка Інна Богословська не лише підтримала версію про Кличка як кандидата Фірташа — вона додала подробиці щодо Тимошенко.

— Представники США говорили мені, що Тимошенко обіцяла не брати участь у виборах президента-2014, але при умові, що буде знищено Фірташа.

— Ви особисто чули це від представників США? — перепитав суддя.

— Ця розмова з представниками США була за моєї участі, — підтвердила Богословська.

— А коли сталася ця розмова? — знову уточнив суддя.

— Я не пам'ятаю точну дату. Тоді я кожного дня була на Майдані... — не змогла пригадати Богословська.

За словами Богословської, така причина їхньої взаємної нелюбові криється у бізнес-минулому.

— Фірташ став впливовим, коли Тимошенко — а її називали “газовою принцесою” — втратила контроль над ринком. Фірташ зайняв місце Тимошенко на газовому ринку, і була жорстка конфронтація, тому Фірташ брав участь у виборах президента на боці Януковича, — пояснила Богословська у своїх свідченнях перед суддею.

Отже, рятуючи Фірташа, його адвокати намалювали таку схему: оскільки США підтримували Тимошенко, а потім її наступника Яценюка, значить, Америка використала справу проти Фірташа, аби не дати зіграти його ставці в політиці — Кличку.

Інша задача захисту Фірташа полягала в тому, щоб показати — він не просто великий бізнесмен, якого переслідують за хабарі. Він — впливова політична фігура, хоча і не має депутатського мандата.

І Богословська відпрацювала цю версію по повній. Вона розповідала, що Фірташ є власником найбільшого телеканалу Інтер, який є інструментом політичного впливу, що він очолює Федерацію роботодавців, яка є дуже впливовою та визначає політику держави, бо укладає угоду з урядом і профспілками.

— Всі в Україні знали, що Фірташ підтримує Кличка. Його як проєвропейського кандидата Фірташ збирався підтримати, використовуючи канал “Інтер” і Федерацію роботодавців.

— Ви кажете, що Фірташ підтримував Кличка як проєвропейського політика. Якщо це так, то що заважало тим же американцям також підтримати Кличка? — перепитав суддя.

— Мені складно сказати, але протягом майдану США підтримували Яценюка, відповіла Богословська.

Версія захисту іноді дійсно суперечила логіці.

 Чому американцям відмовили в екстрадиції

Проте це не завадило судді оголосити позитивний вирок для українського олігарха. За півгодини до його оголошення Фірташ виглядав задоволеним та спокійним.

Ще за тиждень до судового засідання у Відні джерела “Української правди” в оточенні олігарха запевняли — Австрія не дозволить екстрадицію Фірташа до США, а сам бізнесмен вже планує повернутися до України.

Суддя, оголошуючи вирок на користь Фірташа, зазначив: “Я не міг не звернути увагу на той факт, що Америка вимагає видачі впливового та політично активного підприємця. Я не можу зрозуміти, чому американці тримали справу 2008 року, щоб в якийсь момент схопити Фірташа”.

Всі ці дані, за словами судді, доводять, що справа, окрім іншого, має політичне підґрунтя “У такому процесі це грає велику роль. Я сподіваюся, що уряд Штатів та Австрії моє рішення підтримають”, — заявив він.

Віднині Фірташ може залишати межі Австрії, але в будь-який момент повинен з’явитися на допит, якщо суд викличе його. Прокуратура вже оскаржує рішення про відмову в екстрадиції. Також суддя наприкінці своєї промови зазначив, що США все ще можуть надати додаткові докази проти Фірташа.

Саме їхня відсутність, за даними джерел в оточенні Фірташа, і вплинула на рішення австрійського суду.

“Американці сказали, що в них є свідки, але коли суд запросив ці свідчення, виявилося, що їх немає, — розповідає співрозмовник “Української правди”. — Вони сказали, що є дані тільки служб, проте це не показання свідків — це матеріали слідства. Через це суд дійшов висновку, що йому надали недостовірну інформацію та намагалися маніпулювати”.

До того ж, ФБР втратила одного із головних свідків в цьому процесі для розслідування — декілька місяців тому до Російської Федерації втік колишній індійський чиновник Гаджендра Лал, що брав участь у підписанні даного контракту.

Що далі? Політичні мотиви

Аби уникнути екстрадиції до Америки, Фірташ пішов ва-банк, викриваючи політичні змови.

“Українська правда” ще у квітні минулого року повідомляла про таємну зустріч Петра Порошенка та Віталія Кличка із Дмитром Фірташем у Відні. На ній сторони домовилися, що Кличко відмовиться від участі у виборах на користь Порошенка.

Подробиці цих минулорічних домовленостей Фірташ вирішив винести на розсуд громадськості, рятуючи себе.

Врешті-решт легенда про те, що із олігархом вчинили розправу, оскільки від підтримав не того кандидата на виборах президента України, переконала австрійський суд. Адвокати Фірташа постійно наполягали на тому, що Білий дім після втечі Януковича хотів бачити при владі або Юлію Тимошенко, або Арсенія Яценюка.

Також, за словами, співрозмовників у оточенні олігарха, не останню роль у вироку відіграли свідчення Кличка. Його допит відбувався у закритому режимі. Джерела “Української правди” не розголошують, що саме розповідав Кличко, але зазначають, що “це було невпопад”.

Того ж дня мер Кличко вирішив відкараскатися від заяв Фірташа та його оплічників у суді. Він назвав його заяви некоректними. “Сьогодні ми бачимо спроби перевести справу з економічної в політичну площину. Очевидно, адвокатами Фірташа обрана така стратегія захисту”, — цитує Кличко його прес-служба.

Проте заяви Фірташа у Відні можуть сильно вплинути на рейтинг Кличка напередодні місцевих виборів. “Можна сказати, що Фірташ та його оточення вбили двох зайців — врятували олігарха завдяки заявам про політичне переслідування та зіпсували репутацію Кличку”, — зазначає співрозмовник в оточенні мера Києва.

Яка реакція на заяви Фірташа в Адміністрації президента? “Всі здивовані, президент розлючений”, — розповідає співрозмовник в оточенні Порошенка.

Того ж дня, під час судового засідання у Відні, президент підписав закон “Про ринок природнього газу”, проголосований Радою ще два тижні тому. Його положення серйозно впливають на бізнес облгазів Дмитра Фірташа.

Тепер олігарху доведеться платити за користування газорозподільними мережами, що належать державі. За часів Януковича вони були передані у безкоштовне користування облгазам розпорядженням уряду. Прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко назвав це ще одним кроком із деолігархізації.

Тепер Фірташ після року ув’язнення у столиці Габсбургів планує повернутися в Україну.

Але навряд чи йому будуть тут раді.

 

Севгіль МУСАЄВА- БОРОВИК, Сергій ЛЕЩЕНКО