Валерію Залужному — 50 років

Якщо вірити повідомленням міноборони Росії, 214‑й батальйон було оточено і знищено тричі. Лавренюк, що курить цигарку за цигаркою, стомлено посміхається, згадуючи фейки ворога.

Після чергового російського повідомлення про нібито оточення батальйону під Кодемою на Донбасі інформацію ворога спростував головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний, 49. “14‑й окремий спеціальний батальйон OPFOR відзначився у важких боях, — написав він у листопаді 2022 року. — Ворог встиг відрапортувати про його “знищення”. Але підрозділ продовжує успішно виконувати бойові завдання”.

Для Лавренюка ця підтримка багато значила. “Це мій перший командир”, — згадує підполковник. У 18 років він став кадетом Одеської академії Сухопутних військ, де тоді викладав майор Валерій Залужний. “У нього є принципи, і він до всіх ставиться неупереджено, — пригадує Ментол курсантські часи. — Можеш звертатися до нього по допомогу і точно знаєш, що не будеш посланий у напрямку російського корабля”.

Залужний надзвичайно рідко спілкується із журналістами. Зпочатку вторгнення він дав лише три інтерв’ю — The Economist, The Times і блогеру Дмитру Комарову. Пресслужба ЗСУ повідомила Forbes Ukraine, що “зараз Валерій Залужний не може дати інтерв’ю ЗМІ”.

Проте досвід спілкування з головнокомандувачем є у тисяч офіцерів і простих бійців ЗСУ. Генерали, майори, солдати — на фронті ви обов’язково натрапите на того, хто служив із Залужним, учився з ним чи отримав від нього нагороду. Автори цього матеріалу поговорили із 18 військовими та волонтерами, що мали справи з генералом. Ці розмови дозволили виокремити основні риси “корпоративної культури”, яку створює у ЗСУ Залужний.

Лідерство Залужного

“По ньому можна писати підручники з лідерства”, — вважає керівник військового напряму фонду “Повернись живим” Андрій Римарук.

Полковник Тарас Дзюба в 2007 році викладав Залужному в Національному університеті оборони імені Івана Черняховського. Потім вони часто перетиналися по службі. “Він чітко знає, яку систему хоче побудувати, які завдання вирішити,— каже Дзюба.— Це і є лідерство”.

У чому це проявляється? Ось кілька непридуманих історій.

Начальника Генштабу генерал-лейтенанта Сергія Шапталу головнокомандувач знає і цінує вже багато років

Початок лютого 2022 року. Залужний говорить із командиром 72‑ї бригади полковником Олександром Вдовиченком (позивний Слов’ян), 41. Частина підрозділів бригади проходить злагодження у прикордонних районах Чернігівщини. Пригадує Вдовиченко:

— Сашо, облиш Чернігівщину, ти потрібен боронити Київ.

— Валерію Федоровичу, ви думаєте, вони підуть на Київ?

— Я не думаю, я впевнений.

У березні саме 72‑га відбивала основні атаки ворога на столицю.

На початку вторгнення Залужний посилив свою команду. Окрім чинних генералів і командувачів до оборони Києва долучилися колишні військові, яким він довіряв та яких поважав. Серед них — колишній главком генерал Віктор Муженко та нардеп Михайло Забродський. 2014 року він розпочинав антитерористичну операцію на чолі 95‑ї бригади.

“Ми були дуже згуртовані”,— пригадує Вдовиченко. На його думку, переломним моментом битви за Київ стали навіть не бої за гостомельський аеропорт, а прорив росіян біля села Мощун у середині березня. Російські десантники та морпіхи захопили важливий плацдарм на північ від села. До адміністративного кордону Києва залишалося 7 км. Разом із 72‑ю бригадою Вдовиченка оборону тримали бійці Головного управління розвідки.

Слов’ян запросив дозволу Залужного відступити. Главком заборонив.

“Сашо, якщо вони зараз відчують хоч малий смак перемоги, вони підтягнуть усе, що в них є, — сказав Залужний. — Мощун тримати, здавати його не можна”. “Але у нас втрати”, — відповів Вдовиченко. “Ти навіть не уявляєш які, — відповів главком. — Але за Київ маємо битися до останнього. Я дам тобі все, що маю, аби втримати Київ”.

Командувачі родів військ ЗСУ

Перед війною їхнє спілкування було геть іншим. Залужний вітав Вдовиченка із народженням доньки. Під час найтяжчих боїв главком пригадав, що комбриг нещодавно став батьком. “Сашо, хоч би як важко тобі було зараз, але тепер тобі точно не буде соромно перед своєю донькою”,— згадує слова Залужного Вдовиченко.

ЗСУ зруйнували дві переправи через річку Ірпінь і відбили атаки ворога. Ситуація почала змінюватися в 20‑х числах березня. “Ми почули з перехоплень, що росіяни отримали наказ вистрілювати весь боєкомплект, — розповідає Вдовиченко. — Ми зрозуміли, що вони скоро відступатимуть”.

Залужний із тих командирів, що подає війську власний приклад сміливості. “Солдат на передовій не буде воювати за офіцера, якого він там не бачить”, — вважає майор Богдан Кротевич на псевдо Тавр. Нині він в.о. командира бригади “Азов”, а навесні 2022‑го боронив оточений Маріуполь.

Тавр познайомився із Залужним у вересні 2022 року після повернення з полону. “Я думав, він більше теоретик, — пригадує Кротевич. — Але потім дізнався, що він часто буває на передовій, просто цього не афішує”.

“Цінує волонтерів”. Так говорить про Залужного майор Богдан Кротевич (псевдо — Тавр), який зараз керує бригадою спецпризначення “Азов” Фото Alice Martins/For The Washington Post via Getty Images

Емоційний інтелект Залужного

Звертатися до кожного на ім’я, а не за уставом, пам’ятати, хто, де, коли воював, у кого коли народилися діти — це стиль спілкування Залужного. “Вміння якісно комунікувати — це його козир”, — вважає Римарук із “Повернись живим”.

Головнокомандувач в одному з інтерв’ю сказав, що дозволяє підлеглим із ним не погоджуватися. Римарук настільки звик до такого стилю спілкування, що на одній зустрічі після привітань заявив Залужному: “Валерію Федоровичу, а тепер я буду з вами сваритися!” Це не зіпсувало ані розмови, ані відносин.

Для більшості генералів такий діалог просто неможливий. “Валерій Федорович поважає і цінує людей, а багато хто поводиться так, наче він Бог”,— говорить комбриг Вдовиченко. Коли медіа називають Залужного “залізним генералом”, вони мають на увазі його здатність чинити спротив набагато сильнішому ворогу. В розмовах із підлеглими чи волонтерами він зовсім не такий.

Полковник Дмитро Кащенко колись очолював 58‑му бригаду ЗСУ. “Дзвінка від попереднього главкома Хомчака багато хто із командирів боявся, — розповідає він. — Із Залужним такого немає. Є відчуття, що якщо він зателефонує, то не сваритиме”. “Я жодного разу не чув, як він підвищує голос на підлеглих, — говорить Римарук, який брав участь у багатьох нарадах главкома. — Він контролює власні емоції”.

Залужний не кричить, аби краще чути інших. “Він завжди вислуховував мої ідеї та ідеї інших командирів,— пригадує полковник Євген Межевикін, командувач зведеної групи “Адам”, що воює на сході. — Він не просто казав: “Виконуйте!”, а завжди доводив правильність своїх рішень”.

Делегування

“Шестой полк — много потерь, командир полка погиб! Ждали, били из артиллерии и “Байрактаров”, — доповідав своєму командирові сповнений відчаю росіянин.

У той самий час по інший бік фронту ці події оцінювались інакше. Підполковник Сергій Богатирьов на псевдо Дайвер командував кількома розрахунками ПТРК “Стугна” під Києвом та надсилав главкому у месенджері відео палаючих танків: “Валерію Федоровичу, спалили два танки!” “Молодці!” — написав той у відповідь і кинув сердечко.

10 березня ЗСУ оприлюднили перехоплення переговорів росіян та зняте з дрона відео бою під селом Скибин біля Броварів. Знищення колони російських танків стало одним із вражаючих прикладів ефективності українського війська.

Командувач оборони Києва генерал Олександр Сирський наказав Дайверові діяти за обставинами. Це один із принципів, який запровадив Залужний: командири підрозділів мають діяти на власний розсуд, не чекаючи дозволу згори.

Колону біля Броварів знищував не лише підрозділ Дайвера. Але його бійці з часом ставали дедалі ефективнішими. “Щодня палили по одному‑два танки, я постійно кидав це Залужному, — згадує Богатирьов. — Коли вже було більше 19 одиниць знищено, він мене спитав: “Хто це працює?” — “ТрО”. — “Кидай мені сюди списки бійців на нагородження!”.

Генеральський HR Залужного

Одразу після свого призначення, наприкінці липня 2021 року, Залужний привів на керівні посади шістьох генералів. Усі вони досі в строю. 

За якими принципами він обирає людей? Богатирьов, який навчався із Залужним на одному курсі, перераховує чотири відзнаки: бойовий досвід, знайомство з практиками НАТО, авторитет серед бійців та навички професійного керівника. “Для нього в керівнику важлива спроможність збудувати систему, що діятиме самостійно”, — каже Дзюба.

Командувачі оперативних командувань

Найближчий помічник Залужного — “кіборг” Євген Мойсюк, якого в армії називають Женя‑війна. У 2014—2015 роках він керував обороною донецького аеропорту. Щодня спілкується із Залужним начальник Генштабу ЗСУ генерал Сергій Шаптала. Він виводив із Дебальцевого 128‑му бригаду, за що отримав звання Герой України.

У квітні 2023 року Залужний призначив своїм заступником генерала Михайла Забродського, який з 2019‑го був народним депутатом від опозиційної партії “Європейська солідарність”. Призначення такого рівня відбувається лише за згоди верховного головнокомандувача — президента України. Як переконали Банкову? У квітні 2023‑го Забродський в інтерв’ю виданню “Лівий беріг” позитивно відгукнувся про “стратегічні дії військово‑політичного керівництва України”. “Розумію всі дії президента та його команди і вважаю їх правильними”,— сказав генерал.

Інші генерали з команди Залужного теж мають неабиякий бойовий досвід. Командувач ВМС адмірал Олексій Неїжпапа виводив з Криму бійців, які залишилися вірними Україні, командувач ДШВ Максим Миргородський на псевдо Майк — теж “кіборг” ДАПу.

“Залужний оточує себе сильними людьми,— говорить полковник Вдовиченко.— Він не боїться, що його зрадять”.

За 10 місяців повномасштабного вторгнення Залужний зняв з посад 10 генералів, говорив він у грудні The Economist. Причини? Наприклад, залишення позицій на фронті. Або поведінка бійців на звільнених територіях, говорить генерал ЗСУ на умовах анонімності через те, що не уповноважений коментувати такі питання.

Іноді командир просто не витримує навантаження. Саме цю причину — втома, необхідність відпочити — назвав заступник Залужного генерал Мойсюк полковнику Вдовиченку в серпні 2022 року, коли командування вирішило його замінити на чолі 72‑ї бригади.

Портрет на столі

Залужний в армії 30 років. Рішення піти у військове училище здивувало багатьох друзів, пригадує однокласник главкома Сергій Степанюк. Полковник Дзюба пам’ятає Залужного студентом, або, як кажуть в Університеті оборони, слухачем. “Він завжди намагається опанувати щось нове, — пригадує Дзюба.— І якщо вивчити, то вивчити досконало”. 

У главкома три вищі освіти. Але його справжня пристрасть — військова справа. Дружина Олена та доньки Христина й Аріна рідко мали можливість проводити час із батьком — дуже поширена історія для сімей військових. “Родина мене з 2014 року майже не бачила”,— пригадував він в інтерв’ю Комарову.

Хоча Залужного вважають реформатором та ворогом усілякої радянщини, до розуміння шкідливості “совка” він прийшов не одразу. Утравні 2023 року він сказав, що не буде “довго розбиратися”, якщо “знайде представника Радянської армії на будь‑якій посаді”.

13 років тому підполковник Залужний був іншої думки. “Я завжди цікавився військовою історією, щиро пишаюся історією Радянської армії, на принципах діяльності якої був вихований,— казав він у лютому 2010‑го в інтерв’ю новоград‑волинській газеті “Звягель”. — Намагаюся їх дотримуватися у своїй роботі: в людях, зокрема військовослужбовцях, ціную чесність і порядність, передусім порядність”. 

На робочому столі Залужного — портрет генерала Геннадія Воробйова, колишнього главкома Сухопутних сил. У 2014 році він відмовився виконувати наказ Віктора Януковича розігнати Майдан. З ім’ям Воробйова, який брав участь в АТО та раптово помер у лютому 2017‑го, пов’язується перша системна спроба вестернізації ЗСУ. Коли Залужний замислюється над тим, яке рішення ухвалити, він дивиться на фотографію Воробйова і запитує себе: “Як би в такій ситуації вчинив він?” — розповідав главком в інтерв’ю The Economist.

Швидкість

Воюють не ЗСУ, а вся країна, часто повторює Залужний. Йому підпорядковані приблизно 700 000 бійців. Ще 300 000 — це Нацгвардія, Прикордонна служба, МВС, ГУР Міноборони та СБУ, які не входять у вертикаль Залужного.

Щоб управляти такою великою машиною, як ЗСУ, потрібно багато менеджерів топ‑ та середнього рівня. За правилами субординації, від рядового до Залужного десятки проміжних ланок. Іноді цей довгий ланцюг перериває сам генерал.

Залужний не завжди афішує відвідування похоронів. Але на прощанні із молодшим лейтенантом Дмитром Коцюбайлом (Да Вінчі) його бачила вся країна. “Дмитро ставився до Залужного як до батька”, — пригадували побратими героя Фото Roman Pilipey/Getty Images

Особистий номер Залужного є у сотень військовослужбовців — просто тому, що вони разом навчалися, служили чи воювали. “Будь‑який рядовий, сержант, ротний чи комбат може написати йому СМС і отримати відповідь протягом години”,— говорить Римарук.

Саме так сталося з азовцем Богданом Кротевичем. У вересні 2022 року, невдовзі після звільнення з російського полону, він хотів побачитись із главкомом. Він написав повідомлення на прямий номер Залужного, швидко отримав відповідь і вже за день був у кабінеті головнокомандувача.

“Потрібна зброя”,— сказав Кротевич. Ветерани “Азова” почали новий набір, аби відновити полк, більшість якого досі в полоні. Особовий склад — 800 бійців, але обмаль бронетехніки та мінометів. Залужний зателефонував підлеглим просто під час зустрічі. “Наступного дня мої офіцери отримали 120‑міліметрові міномети та ракети для Javelin, — пригадує Кротевич. — Така швидкість мене вразила”. “Азов” підпорядковується МВС, а не ЗСУ, і він не очікував, що саме армія розв’яже його проблеми.

“Залужний приймає правильні рішення саме тому, що він багато спілкується”, — вважає Римарук.

Червона лінія

“І ми самі вирішили: хлопці, ми ж не м’ясо. Посідали в машини, які в нас були, і виїхали”, — розповідав УП боєць 115‑ї бригади про відступ наприкінці травня 2022 року із деяких районів Сєвєродонецька. “Ми запитували в командування: “Що нам далі робити? Наші позиції розбиті”. Вони кажуть: “Виходьте знову на позиції!” На які? Кажуть: “Рийте окопи!” — продовжував боєць. — Як їх рити, коли на тебе два рази на день вилітають вертольоти, літак і “Гради” стріляють?”

Про відступ без наказу, простіше кажучи, дезертирство, військові можуть розповісти багато історій. Один із комбригів на умовах анонімності пригадує принаймні три випадки, коли Залужний відряджав його бійців прикривати оголені дезертирами ділянки фронту на Донбасі в 2022 році.

Проблема не лише в тому, що бійці відступають без дозволу командира, а й у тому, що навіть після розслідування військової прокуратури багато хто через суди поновлюється на посадах. “Ці люди підривали боєздатність решти бійців, бо показували: можна просто побігти — тобі за це нічого не буде”, — говорить колишній радник Залужного. Він спілкувався на умовах анонімності, бо не має повноважень давати офіційні коментарі.

Саме главком наприкінці 2022 року виступив за посилення відповідальності за дезертирство. Це рішення викликало багато суперечок, критики охрестили закон “кувалдою в руках генералів”. Під час однієї із зустрічей із Залужним Кротевич з “Азова” висловив незгоду.

“Я сказав, що це не зовсім правильно, людей треба не карати, а мотивувати, — згадує Тавр. — Тоді вони й воюватимуть краще”. Залужний не образився, а почав наводити аргументи на користь своєї ініціативи.

Після підписання закону Зеленським за “невиконання наказу в бойовій обстановці” громадянин може отримати від п’яти до восьми років позбавлення волі (було від трьох до семи). За пошкодження військового майна чи зловживання військовою владою підвищили терміни гауптвахти: було від семи до 10 діб, стало — від 10 до 15.

Спільна справа

Один із позивних Залужного — Волонтер. Він більше дає, ніж бере, пояснює сенс позивного Дайвер.

На відміну від багатьох колег, Залужний поважає добровольців. Напруженість у відносинах між волонтерськими підрозділами та кадровими військовими виникла під час АТО. Добровольців дратує військова бюрократія та солдафонство деяких офіцерів. Армійці сприймають добровольчий рух як стихійне явище без поваги до звичайної субординації та дисципліни.

“У 2018 році влада тиснула на добровольців, і Залужний став добрим комунікатором між офіційними структурами і добровольцями”, — пригадує молодший лейтенант Аліна Михайлова, командир медичної служби “Ульф” батальйону “Вовки Да Вінчі”. Залужний тоді був заступником командувача операції Об’єднаних сил.

“Він розуміє, що добровільно людина воює краще, ніж примусово”, — говорить майор Кротевич, якому Залужний допомагає відновлювати “Азов”. “Із різних підрозділів ЗСУ нам дозволили перевести понад 1000 бійців, — говорить майор. — Валерій Федорович розуміє, що в нас вони будуть ефективніші”. 

Владислав ГОЛОВІН, Ріта БУРКОВСЬКА