Важка невизначеність сепаратистів

Затишшя на фронтах вкотре поставило перед прихильниками “ДНР” і “ЛНР” питання: куди рухається їхній корабель і яка мета? Чутки про те, що кінець маріонеткових республік, які стали для Росії непотрібною та непосильною ношею, стрімко наближається, множаться в народі, але сприймаються по-різному. Хтось приймає їх на віру з надією на повернення стабільності та законності у складі України. Хтось, навпаки, не бажає вірити в можливість возз’єднання з Україною. Непримиренні українофоби втішають себе та інших тим, що Донбас тихою сапою все ж дрейфує в бік Росії, яка ось-ось роздаватиме донеччанам і луганчанам свої паспорти й урешті-решт включить Донбас до свого складу.

Невизначеність деморалізує тили бойовиків і народжує химери. У середовищі сепаратистів тривають мляві конфлікти і звучать взаємні звинувачення у зраді. Зокрема, кілька днів тому з’явилася інформація про конфлікт навколо батальйону “Сомалі”, який очолює польовий командир Гіві. Його причиною стало те, що Захарченко прийняв рішення створити “національну гвардію” на основі своїх людей і відтіснити на другий план людей Гіві.

епаратисти характеризують ситуацію на фронті як мляву метушню. Кількість обстрілів з обох сторін значно зменшилася, але про повне припинення вогню говорити поки що рано. Хаотичні обстріли на різних ділянках фронту відбуваються майже щоночі. Само собою велика частина бойовиків просто не мислить себе без воєнних дій в умовах мирного життя і тому робитиме все для “продовження банкету”.

Хай там як, а набір найманців в армію “ДНР” триває і далі. Поки на фронті спостерігається відносне перемир’я, бойовики проводять навчання. Днями під Торезом відбувся так званий танковий біатлон, на якому сепаратисти хвалилися своєю бронетехнікою. Але життя вже показало, що без підтримки з Росії всі ці війська не здатні успішно вести бойові дії. Тож навчання більше нагадують спроби чимось зайняти бойовиків та не дати їхньому бойовому духу остаточно впасти.

Відомий російський блогер Боріс Рожин, який підтримує сепаратистів, визнав у своєму дописі, що наступ бойовиків на українські позиції найближчим часом навряд чи можливий. Однак зазначив, що військторг (тобто Росія) продовжує поставки зброї бойовикам на Донбас: “Стосовно наступу настрої менш оптимістичні, часто згадують дебальцевські проблеми, коли нові бригади показали себе не дуже добре. У цьому плані наступальні можливості Корпусу на даний момент вельми туманні. 100-ту бригаду РГ формують для того, щоб зберегти під Захарченка силовий ресурс, який з-під нього висмикнули, перевівши більшу частину особового складу РГ у Корпус. Щодо “військторгу”, то там усе по-старому, працює в стандартному режимі. Дещо з його роботи періодично просочується в соцмережі з причини недоробок військової цензури (яка в поточній ситуації дещо розслабилася) і вже традиційних косяків окремих військовослужбовців у соцмережах”, — написав Рожин.

Разом із тим глава “ДНР” Олександр Захарченко під час свого візиту до Докучаєвська закликав населення готуватися до нової війни з Україною. Втім, подібна бойова риторика характерна для ватажка бойовиків, який таким чином, найімовірніше, намагається уникнути звинувачень у “зливі Новоросії”.

“Не факт, що нам знову не доведеться воювати. Так, швидше за все, доведеться, і до цього моменту треба готуватися. ДНР — це вже не територія України, а незалежна держава. Треба запустити роботу з молоддю, починаючи зі школи. Аж до організації піонерських організацій, щоб діти розуміли, що вони живуть в іншій країні...” — цитує Захарченка сайт “Русская весна”.

Визнають у середовищі бойовиків і різке збільшення потоків контрабанди зброї з Донбасу як в Україну, так і в Росію. Тисячі незареєстрованих стволів і гранат потрапляють до сусідньої держави через Ростовську область і далі розтікаються по країні. У пресі з’являється інформація, що нелегальну зброю активно скуповують у кавказьких республіках. Для протидії контрабанді на кордоні Луганської області з Росією сусіди навіть звели загородження, увінчане колючим дротом. Однак, незважаючи на це, у Ростовській області спостерігається зростання злочинів, пов’язаних із вогнепальною зброєю.

Утримання “ДНР” і “ЛНР” повністю лягло на плечі Росії, якій дедалі важче нести цю непосильну ношу. Адже економічна ситуація на самому Донбасі навряд чи повернеться до довоєнних показників, поки в регіоні заправлятимуть озброєні до зубів бандити. Уже згаданий російський блогер Рожин заявляє, що Росія даватиме гроші маріонетковим республікам лише в тій кількості, яка не дасть змоги їм померти з голоду. Однак обіцяного провокаторами навесні 2014 року покращення рівня життя очікувати не варто.

“Стосовно економічної підтримки. Республіки, як і раніше, отримуватимуть економічне підживлення з Росії, зокрема й фінансове. Велика частина потоків іде через Ростов. У цьому плані треба розуміти, що Донбас досить довго перебуватиме на частковому утриманні в Росії. Наскільки я розумію, поставлене завдання — налагодити життя в стилі “більш-менш”, не допустивши повторення торішньої гуманітарної катастрофи, і стабілізувати ситуацію з фінансами. Молочних рік і киселевих берегів, якщо хтось на них розраховував, можна не очікувати”, — написав Рожин.

На сьогодні сепаратисти готуються до проведення власних виборів, а точніше до імітації виборчого процесу. Справжніх перегонів, зрозуміло, ніхто не чекає, і весь спектакль замислюється лише для того, щоб переформатувати склад окупаційних адміністрацій та поставити туди людей Плотницького й Захарченка.

У Донецьку та Луганську, здається, вже розуміють, що від номінальних лідерів “ЛНР” та “ДНР” мало що залежить і доля регіону вирішуватиметься в Москві. І поки що поведінка Путіна не викликає в прихильників приєднання до Росії оптимізму. Багато хто з них воліє вірити, що РФ “не кидає своїх”. Така сліпа віра вже призвела до тисяч жертв на Донбасі. Схоже, криваві уроки війни йдуть на користь не всім його мешканцям.

Денис КАЗАНСЬКИЙ