Укрексімбанк звинувачує Ахметова в несплаті 400 млн грн телефонного боргу

Господарський суд м. Києва розглядає позов Укрексімбанку до ТОВ “ЕСУ” про стягнення 463,2 млн грн. (402,8 млн грн. заборгованості за відсотковим доходом по облігаціям; 49,8 млн грн. пені за прострочення зобов`язань по виплаті; 7,5 млн грн. інфляційних втрат; 3,2 млн грн. 3% річних).

Згідно з матеріалами справи, позивач зазначає, що є власником частини іменних відсоткових звичайних облігацій випущених ТОВ “ЕСУ”, відповідно до зареєстрованого 12.04.2013 (зі змінами від 28.04.2015) Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку проспекту емісії облігацій ТОВ “ЕСУ”, що мають кінцеву дату погашення 19.03.2017 та які були придбані Укрексімбанком на підставі договорів, укладених 24.04.2013.

В обґрунтування своїх вимог Укрексімбанк зазначав, що відповідач не виконав зобов`язань за облігаціями, внаслідок чого утворилась заборгованість по виплаті відсоткового доходу за облігаціями.

Зауважимо, що засновником ТОВ “ЕСУ” є кіпрська компанія UA Telecominvest limited, а кінцевим бенефіціаром — Рінат Ахметов. При цьому ТОВ “ЕСУ” належить 92,79% акцій “Укртелекому”.

03 червня 2013 року група СКМ Р. Ахметова підписала договір про придбання в австрійської групи EPIC 100% акцій UA Telecominvest Limited, отримавши таким чином контроль над “Укртелекомом”. Умови угоди (зокрема, вартість) тоді не розкривалася.

Перед цим — у 2011 році — австрійська група EPIC в ході приватизації придбала Укртелеком у Фонда держмайна, заплативши 10,575 млрд грн.

Ще тоді озвучувалися припущення, що “австрійці” можуть діяти в інтересах донецьких бізнесменів, зокрема, Р. Ахметова. Разом з тим, простежувався певний зв’язок і з тодішнім главою АП Сергієм Льовочкіним.

Звернемо увагу, що Укрексімбанк придбав облігації ЕСУ в квітні 2013 року.

Можна припустити, що, як мінімум, опосередковано держбанк фінансово посприяв переходу “Укретелекому” під офіційний контроль Р. Ахметова.

Не виключено, що це ж саме можна сказати про Ощадбанк. 

Річ у тому, що за неофіційний даними, з 4,6 млрд грн. облігацій ЕСУ (могли випускатися в т.ч. для рефінансування відповідних зобов`язань ще зразка 2011 — “притизаційного” — року) левова частка паперів опинилися саме в портфелі Укрексімбанку та Ощадбанку (по 2 млрд грн. в кожного).

Раніше в компанії СКМ інформували, що термін обігу паперів завершувався в 2015 році, водночас за згодою власників облігацій відповідні строки змістилися на 2017 рік (тобто, по суті, була проведена реструктуризація).

Боргова криза

Зауважимо, що основні бізнеси Р. Ахметова в останні два роки мають значні проблеми з обслуговуванням боргів та знаходяться на різних етапах реструктуризації своїх зобов`язань — на фоні війни на Донбасі, падіння української економіки, суттєвого зниження цін на сировинні товари на міжнародних ринках.

Борги Метінвесту. У квітні 2015 року “Метінвест” — гірничо-металургійний підрозділ СКМ — оголосив, що знаходиться в стані дефолту.

Торік у червні кредитори дали згоду на відмову від свого права висувати вимоги у зв`язку з випадками дефолту до 31 січня 2016 року. Також власники облігацій із погашенням у 2015 році погодили продовження терміну їх погашення з 20 травня 2015 до 31 січня 2016 року в обмін на грошову виплату 25% від номіналу облігацій у липні 2015 року.

Серед кредиторів “Метінвесту” — Deutsche Bank, ING, Natixis, Portigon, UniCredit, Erste, BNP Paribas, Bank of Tokyo-Mitsubishi UFJ, Raiffeisen Bank International, Rabobank, Credit Suisse.

У вересні держателі понад 50% облігацій Metinvest B.V. з термінами погашення в 2016, 2017 і 2018 роках створили спецкомітет.

У листопаді Reuters повідомляло, що переговори “Метінвесту” з кредиторами щодо реструктуризації боргу на 3 млрд дол йдуть “повільно і погано”. За словами одного зі співрозмовників агентства, власники компанії заблокували варіант угоди, який був досягнутий.

27 січня держателі єврооблігацій “Метінвесту” погодилися на реструктуризацію його зобов’язань на 1,125 млрд дол.

Борги ДТЕК. У 2012 році компанія ДТЕК залучила синдикований кредит на 416 млн євро, з яких 135 млн євро мало бути повернено в жовтні 2015 року, решта — в 2017 році. В угоді брали участь чотири банки: Sberbank CIB, Газпромбанк, ING Bank і UniCredit Bank Austria. Як повідомлялося, дата погашення холдингу перед швейцарською “дочкою” Сбербанка — жовтень 2017 року.

Крім того, у 2013 році ДТЕК залучив синдикований кредит на 375 млн дол., з яких 152,5 млн дол. має бути погашено в серпні 2016 році, решта — в 2018 році.

Як писало агентство Reuters у листопаді 2015 року з посиланням на джерела на банківському ринку, перемовини ДТЕК з кредиторами щодо реструктуризації боргів на 3 млрд дол. йдуть не дуже добре і навіть заходять в глухий кут.

Близько третини зобов’язань ДТЕК складають єврооблігації, решта — переважно позики банків, зокрема, голландського ING, італійського UniCredit, австрійських Erste Bank і Raiffeisen Bank, російські Сбербанк та Газпромбанк.

До жовтня 2015 року компанія планувала підписати з банками угоду про відстрочку виплати більшої частини боргу.

Торік у квітні ДТЕК мав погасити євробонди на 200 млн дол. Однак домовився про їх обмін на нові папери з погашенням у 2018 році та відшкодуванням у розмірі 20% від номіналу.

На 2018 рік припадає погашення євробондів на 750 млн дол.

Банк ПУМБ. Наприкінці 2014 року банку ПУМБ, мажоритарним акціонером якого, як і ДТЕК та Метінвест, є Р. Ахметов, також довелося йти на реструктуризацію єврооблігацій на 250 млн дол.

У коментарі для Finbalance заступник голови правління ПУМБ Федот Єременко запевняв, що ПУМБ не кредитує підприємства ДТЕК і Метінвест.

Російські проблеми

Окремий блок боргових викликів Р. Ахметова — російський.

Як звертав увагу Finbalance, російські держбанки та їх дочірні структури в Україні почали судову війну з компаніями Р. Ахметова.

Зокрема, українська “дочка” Сбербанку хоче відсудити 442 млн грн. в низки компаній, що входять в Corum Group (до грудня 2013 року називалася “Гірничі машини”) — машинобудівний підрозділ холдингу СКМ (SCM) Ріната Ахметова. Ще 55 млн грн. вимагає повернути “Промінвестбанк”, який належить російській держкорпорації “Внєшекономбанк”.

Крім того, була інформація, що безпосередньо російський Сбербанк хоче стягнути з “Запоріжсталі” Р. Ахметова 10 млн дол.

Знову ж таки, не варто забувати, що блокуючий пакет в “Метінвесті” (25%+1 акція) після викупу частки в спадкоємців В. Бойка контролює Смарт-Холдинг Вадима Новинського. А “дочка” Сбербанку подавала судові позови проти низки компаній, пов’язаних з В. Новинським (йдеться, зокрема, про торгову мережу “Амстор” та групу “Верес”). Обсяг боргових претензій банку сягав 1,6 млрд грн.

Причому, очевидно, що московські кредитори витягли далеко не всі боргові “тузи”. І дуже показовою є зміна в поведінці росіян.

Ще в травні 2015 року перший заступник голови правління російського Сбербанку (саме російського, а не української “дочки”) Максим Полєтаєв заявляв, що фінустанова готує реструктуризацію кредитів групи “Метінвесту”.

Крім того, торік в лютому агентство Reuters повідомляло, що російський Сбербанк консолідовує на своєму балансі кредити ДТЕК — енергетичного підрозділу СКМ. Йшлося, зокрема, про придбання суми участі Sberbank (Switzerland) в синдикованому кредиті DTEK Holdings Limited на 11,9 млн евро. “Ми знімаємо потенційні ризики зі швейцарської “дочки”, консолідовуючи борг холдинга на балансі головного банку”, — зазначав фіндиректор Сбербанку Олександр Морозов, відмовляючись від більш детальних коментарів.

Далеко не факт, що Ахметов та росіяни не домовилися з економічних причин. Каменем спотикання цілком могли стати політичні чинники. Можливо, Москва таким чином намагається натиснути на Ахметова, щоб він задіяв свій політичний вплив на офіційних осіб у Києві.

Так, зайти без стуку в двері (чи тим паче, відкрити їх ногою), скажімо, на Грушевського, як за часів Януковича, Ахметов уже не може, але впливових лобістів у владних коридорах (зокрема, в уряді) сьогодні він має. Які заборгували йому в т.ч. за неголосування за відставку Кабміну.

А це створює ризик послаблення настійливості окремих представників влади на переговорах з Кремлем.

Водночас, судячи з усього, Р. Ахметов намагається в судах контратакувати росіян.

Як писав Finbalance, 11 лютого Госпсуд м. Києва порушив провадження у справі за позовом ТОВ “Метінвест Холдинг” до ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” і ТОВ “Метінвест-СМЦ” про стягнення 5,82 млрд грн.

Водночас уже 12 лютого госпсуд частково задовольнив клопотання позивача щодо забезпечення позову та наклав арешт на кошти ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” у сумі 5,82 млрд грн. у низці банків (зокрема, банку ПУМБ, Промінвестбанку, Райффайзен Банку Аваль, Дойче Банк ДБУ, Креді Агріколь, Укрексімбанку, ОТП Банку, ІНГ Банку, Кредит Дніпро, Укргазбанку, Альфа-банку, Сітібанку). До речі, ТОВ “Метінвест Холдинг” клопотало про арешт усіх банківських рахунків ПАТ “Алчевський металургійний комбінат”.

У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ТОВ “Метінвест Холдинг” значиться Рінат Ахметов. Також як власник істотної участі фігурує Вадим Новинський.

“Алчевський меткомбінат” входить в групу ІСД. Власниками істотної участі в ньому значаться Сергій Тарута та Олег Мкртчан. Водночас, як відомо, в січні 2010 року С. Тарута та його партнери продали 50%+2 акції “ІСД” групі російських інвесторів на чолі з екс-співвласником Evraz Group Олександром Катуніним. За даними російського журналу Forbes, у 2010 році російська держкорпорація “Внєшекономбанк” (ВЕБ) профінансувала угоду з придбання ІСД на 1 млрд дол.

Боргові міжусобиці з Новинським

Окрема історія — кредитні відносини між Р. Ахметовим та В. Новинським. Не виключено, що між бізнес-партнерами по Метінвесту теж “пробігла кішка”.

Як знову ж таки писав Finbalance, в банку ПУМБ (контролює Р. Ахметов) є боргові претензії до торгової мережі “Амстор” (контролював В. Новинський) на 1,15 млрд грн.

Довідково

Збиток “Укрексімбанку” за 9 місяців-2015 склав 8,33 млрд грн. У 2014 році він задекларував збиток 9,8 млрд грн за нацстандартами фінзвітності та 11,25 млрд грн — за міжнародними стандартами фінзвітності.

Співвідношення резервів до кредитного портфелю юросіб на 01.10.15 становило 64,8%, по фізособам — 319,3%. На кінець вересня 2015 року значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу було на рівні 12,71% (за вимогами НБУ має бути не менше 10%).

Нещодавно Кабмін ухвалив рішення про докапіталізацію Укрексімбанку через ОВДП (які, як запевняла В. Гонтарева, НБУ не буде монетизовувати) на 9,3 млрд грн.

При цьому згідно з попередніми оцінками Мінфіну та Мінекономрозвитку, які озвучувалися влітку, необхідна сума докапіталізації Укрексімбанку за результатами стрес-тесту могла скласти близько 26 млрд. грн (хоча в 2014 році він уже докапіталізовувався на 5 млрд грн).

При цьому згідно з попередніми оцінками Мінфіну та Мінекономрозвитку, які озвучувалися влітку, необхідна сума докапіталізації Укрексімбанку за результатами стрес-тесту могла скласти близько 26 млрд. грн (хоча в 2014 році він уже докапіталізовувався на 5 млрд грн).