“У нього є мрія” — новий уряд посилює владу “Сім’ї”

Призначення членів нового Кабміну вкотре засвідчило, що кадрова політика чинної влади зрозуміла лише одній людині, яка, власне, цю політику одноособово і формує — президенту України. Так, численні українські ЗМІ та вітчизняні політологи у своїх прогнозах щодо персонального складу уряду здебільшого влучили пальцем в небо.

Втім, головні тенденції — безпрецедентне посилення “Сім’ї” президента та послаблення групи “РосУкрЕнерго” — в цілому були правильно передбачені.

Так, в новому Кабміні увесь соціально-економічний сектор відійшов команді безпосередньо близьких до глави держави “молодореформаторів”. Логічно, що патронувати його доручили скарбнику “Сім’ї” Сергію Арбузову. Власне, його призначення першим віце-прем’єром є головним доказом того, що існувати цей уряд буде недовго. Програш кастингу на посаду очільника уряду Миколі Азарову може піти екс-голові НБУ тільки на користь — адже на нинішній посаді він зможе отримати необхідний досвід і згодом таки замінити тотально дискредитованого Азарова, на якого навісять відповідальність ще й за прийдешню кризу.

Згідно з розподілом повноважень серед віце-прем’єрів, Арбузову відійде аграрна політика, економічний розвиток і торгівля та фінанси.

Фактично, за всіма цими напрямками Арбузову буде працювати досить зручно — адже профільні міністерства теж посіли ставленики “Сім’ї”. Так, на посаді очільника Мінфіну залишився Юрій Колобов, аграрною політикою і далі займатиметься Микола Присяжнюк (якого також вважають близьким до Юри Єнакієвського).

Читайте також: Повний склад нового уряду: група Фірташа, “Сім’я” та донецька “гвардія”

Однак ще більшу роль відіграватиме новостворений орган з велетенськими повноваженнями — Міністерство доходів та зборів — який об’єднає функції податкової та митниці, головних джерел наповнення бюджету. Про створення такого органу говорилося вже давно, а зараз його вже встигли охрестити “міністерством доходів та зборів сім’ї Януковича”. Керівником міністерства призначено чинного голову Податкової, “сім’янина” Юрія Колобова.

Апетити “Сім’ї” простягнулися і в енергетичну сферу — профільне міністерство очолить екс-голова Мінекології Едуард Ставицький, якому голова держави особисто вдячний за участь у відчуженні резиденції “Межигір’я”. На колишній посаді Ставицького змінить його близький соратник Ігор Проскуряков.

Новий міністр енергетики, вочевидь, перманентно конфліктуватиме з профільним віце-прем’єром Юрієм Бойком, чиє переведення на посаду заступника голови Кабміну стало де-факто єдиним посиленням групи РУЕ. Ідентичні проблеми виникнуть у Бойка і у підпорядкованій йому сфері природокористування з “сімейним” міністром Проскуряковим.

Безумовним “хітом” стало призначення на посаду голови Мінсоцполітики Наталії Королевської. Вона, фактично, побудувала усю свою виборчу кампанію на критиці уряду Азарова і навіть збирала підписи за його відставку, тепер же під його керівництвом втілюватиме в життя обіцяне підвищення середніх зарплат і пенсій до 1000 євро та 500 євро відповідно. Королевська зараз повторює долю Сергія Тигіпка, для якого саме крісло голови Мінсоцполітики стало першим кроком по руйнуванню політичної кар’єри. Але для лідера “України — вперед!” (до речі, доля цього проекту невідома — логічно було б злитися з Партією регіонів, як свого часу “Сильна Україна”) ситуацію виглядає значно гіршою. По-перше, рейтинг Королевської, якщо судити за результатами виборів, більш ніж в десять разів нижчий, ніж тоді був у Тигіпка, по-друге, з першого дня на новій посаді їй доведеться вирішувати проблеми з заборгованостями бюджетникам, які лише загострюватимуться.

Суттєво посилив свій вплив на уряд і Рінат Ахметов.

Бориса Колеснікова, чий імідж підірвали скандали з поїздами Huinday, замінив колишній керівник “Укрзалізниці”, “ахметівець” Володимир Козак. За Ахметовим залишилась і посада віце-прем’єра, яку раніше займав Колесніков — на його місце прийшов губернатор Дніпропетровщини Олександр Вілкул, який має високий персональний рейтинг (рідкість для керівників ОДА в останні роки), до того ж зміг забезпечити відмінний результат Партії регіонів на останніх виборах. У профільне міністерство Вілкул перетягнув свого заступника по обласній владі Геннадія Темника.

Силовий блок уряду змінився наполовину — “сімейний” Віталій Захарченко довів свою відданість президенту і залишиться на посаді, натомість крісло голови Міноборони зайняв Павло Лєбєдєв — чи не найзагадковіша постать усього Кабміну. Досі незрозуміло, ставлеником якої з груп впливу в уряді він є — у ЗМІ траплялися лише обережні гіпотези про його наближеність до групи РУЕ. Але традиція, коли обороною країни керує росіянин, збереглася, — як і попередник на посаді Дмитро Саламатін, Лєбєдєв народився та виріс в Росії.

Призначення Леоніда Кожари головю МЗС несподіванкою не стало — про його перехід на цю посаду говорили не перший рік, втім, за словами джерел, сам Кожара не надто хотів йти на заздалегідь незручну посаду. Тепер же його діяльність по відбіленню іміджу України від судових справ проти опозиційних лідерів вийде на новий рівень. Незрозуміло, як Кожара взаємодіятиме зі своїм формальним куратором і попередником на посаді Костянтином Грищенком, з яким він має досить напружені відносини. Власне, призначення Грищенка могло виглядати як поступка і без того послабленій групі РУЕ — указ про його призначення з’явився пізніше від інших, а сфери відповідальності досі не визначені.

Формування гуманітарного блоку уряду засвідчило, що ця сфера для чинної влади знаходиться на останньому місці. Так, зберегла посаду Раїса Богатирьова (але втратила пост віце-прем’єра) — попри численні звинувачення в організації непрозорих схем держзакупівель ліків. Керувати наукою і освітою лишився Дмитро Табачник — чергова демонстрація того, що Янукович абсолютно ігнорує громадську думку. А вакансія голови Мін культу й досі незаповнена — складається враження, що зайнята перерозподілом бюджетних потоків влада про це міністерство просто забула.

Свою посаду зберіг і умовно наближений до групи РУЕ (а насправді повністю підконтрольний президенту) міністр юстиції Олександр Лавринович, котрий зазнав невдачі в боротьбі за спікерське крісло. Спеціально під Тетяну Лукаш (теж цілковито лояльну до глави держави) було створено посаду міністра Кабінету міністрів, ліквідація якої у свій час подавалась Януковичем ледь не як головний успіх сумнозвісної “адмінреформи”.

Ліквідація Міністерства надзвичайних ситуацій в розпал “снігової кризи” взагалі виглядає знущанням над українцями.

Склад уряду засвідчує, що Янукович вже переходить до підготовки майданчику для переобрання у 2015 році. Всі головні посади зосереджено в руках його найближчого оточення, якому президент тільки й довіряє. Колись впливова група РУЕ відтіснена на другий план. В уряді, фактично, не залишилось жодної людини, здатної відкрито опонувати президенту чи хоча б висловлювати власну думку, як Петро Порошенко чи Віктор Балога з попереднього Кабміну. Подальше поглинання “Сім’єю” виконавчої влади триватиме — а отже, цей уряд напевне має тимчасовий характер.

Мілан ЛЄЛІЧ