Трансформація на різні смаки

В Україні триває трансформація акціонерних товариств. 12 травня Верховна рада прийняла норму про збільшення максимальної кількості учасників товариств з обмеженою відповідальністю з десяти до ста осіб.

Товариства, створені до прийняття цієї новації, зобов'язані внести у свої статути відповідні зміни до 1 січня 2012 року.

Прийняття даної норми обумовлене тим, що багато ТОВ, створених в результаті малої приватизації, у зв'язку з участю у них трудових колективів підприємств має значну кількість учасників — тоді число учасників не обмежувалося.

Більшість цих підприємств не має матеріальних та організаційних ресурсів для реорганізації у зв'язку з обмеженням максимальної кількості учасників. Депутати вважають, що запропоновані ними зміни захистять права таких учасників ТОВ.

Депутати від фракції Партії регіонів Юрій Воропаєв та Олександр Черноморов ще в 2008 році пропонували скасувати норму, яка обмежує кількість учасників ТОВ.

Робоча група, яка два роки готує закон про ТОВ, теж прийшла до висновку, що фіксувати в законі кількість учасників не слід. Мовляв, товариство — це добровільне об'єднання учасників для сумісного ведення бізнесу.

Як потрапити в десятку

“Питання кількості учасників ТОВ — одне з принципових в державному регулюванні. Обмеження кількості учасників сотнею осіб дозволить акціонерним компаніям, які хочуть вийти з-під впливу регулятора — ДКЦПФР — зробити це. Чи правильний їх намір, покаже їх спроможність залучати інвестиції через ТОВ”, — вважає директор з корпоративного управління компанії SigmaBleyzer Діана Смахтіна.

Ці зміни позитивно вплинуть на приведення діяльності акціонерних товариств у відповідність до вимог закону про акціонерні товариства, переконана директор департаменту юридичної фірми “Салком” Катерина Сокуренко.

“Прийняти рішення щодо перетворення у ТОВ зможуть ті відкриті та закриті акціонерні товариства, кількість акціонерів у яких була більше десяти, але менше ста осіб”, — говорить вона.

У вересні 2008 року був прийнятий закон “Про акціонерні товариства”, який змінив класифікацію АТ на приватні та публічні замість закритих та відкритих, і встановив кількісне обмеження числа акціонерів приватного товариства — не більше ста.

Закон запровадив детальніше регулювання діяльності товариств порівняно із законом “Про господарські товариства” та зобов'язував 30 тисяч раніше створених АТ до кінця квітня 2011 року визначитися із своїм типом: стати публічним чи приватним товариством або обрати іншу організаційно-правову форму.

Більша частина таких фірм створювалась шляхом приватизації держпідприємств і має велику кількість акціонерів — понад 1 тисячу осіб. Приведення діяльності акціонерних товариств до норм закону полягає у трансформації закритих та відкритих акціонерних товариств у публічні та приватні.

Однак закриті та відкриті акціонерні товариства нерідко реорганізуються в товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а іноді — в командитні.

“АТ, які налічували до десяти акціонерів, часто перетворювалися у ТОВ. Хоча була й негативна практика: у ТОВ перетворюватися компанії з більшою кількістю акціонерів. Однак з огляду на законодавче обмеження числа учасників “зайві” люди “губилися”, — констатує керівник проектів компанії “Кінто” Олена Васильченко.

За її словами, колишні акціонери часто скаржилися і намагалися відновити свої права. Також зустрічалися нетрадиційні, хоча й законні підходи до обрання організаційно-правової форми: перетворення АТ з кількістю акціонерів понад десять у товариства з додатковою відповідальністю — ТДВ і приватні підприємства.

Формально перешкод для цього не було. За законом про господарські товариства, ТДВ — окремий вид товариства. Проте закон лише дає визначення цього товариства і далі відсилає до статей, присвячених ТОВ. Серед них статті, яка обмежувала максимальну кількість учасників ТОВ десятьма особами, не було.

Таке обмеження щодо ТОВ існувало не завжди. Воно було введене у 2007 році на виконання положень Цивільного кодексу, який передбачав наявність такого обмеження у законі. Його суть обумовлена особливостями функціонування таких товариств. За логікою, це обмеження повинно було поширюватися і на ТДВ.

“Якщо учасників ТДВ, яке працюватиме за правилами, встановленими для ТОВ, налічується десятки, а то й сотні осіб, чи не буде їм важко домовлятися між собою? Чи не станеться так, що чиїсь права будуть порушені, а хтось буде виключений з товариства? Закон це дозволяє”, — застерігає Васильченко.

Згідно з Цивільним кодексом, учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства, і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу.

У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими його учасниками пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства.

Перетворення ж АТ у приватне підприємство після 30 квітня 2011 року вже неможливе, оскільки закон про акціонерне товариство дозволяє перетворення АТ лише в інший вид господарського товариства або виробничий кооператив.

Різні боки однієї медалі

Між ЗАТ і ТОВ існують відмінності, зокрема, з точки зору прав акціонерів.

Наприклад, за законом про господарські товариства, учасника ТОВ, який погано виконує свої обов'язки або перешкоджає досягненню цілей товариства, можна виключити з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють більш ніж 50% загальної кількості його голосів.

В акціонерному товаристві, навіть приватному, порядок відчуження акцій та отримання плати за них простіший, а виключення з числа акціонерів неможливе.

“Акціонерам товариств, керівництво яких з огляду на недавнє збільшення максимальної кількості учасників з десяти до ста запропонує перетворення саме на ТОВ, рекомендую уважно вивчити статут і отримати докладну інформацію про права учасників ТОВ та особливості їх діяльності”, — радить Васильченко.

Втім, поки одні компанії бажають перейти на дешевші види товариств порівняно з акціонерною формою, в останніх теж з'являються свої прихильники.

“Недержавним пенсійним фондам цікаво вкладати кошти в довгострокові активи, зокрема, виробництво. Наш НПФ став учасником одного ТОВ. Оскільки ми не можемо дозволити собі ризиковість і непрозорість, то поставили мету перед нашими співвласниками реорганізуватися в публічне акціонерне товариство, випустити акції і вивести їх на біржу, а потім ввести до лістингу”, — розповів заступник директора корпоративного недержавного фонду НБУ Олег Макаренко.

Зрозуміти, як проходить трансформація АТ, непросто. За даними ДКЦПФР, процес іде повільно. “У секторі превалюють дві тенденції. Перша — неповага до закону. Друга — некомпетентність бізнесу в питаннях корпоративного управління і неготовність платити за якісну підготовку до реорганізації”, — підкреслила Смахтіна.

Вікторія БОНДАРЧУК