Терикони розрівняють?

Останні десятиліття розбудова Донецька велася згідно з генеральним планом, прийнятим ще за “царя Панька”, у 1972 році. Свій моральний ресурс генплан вичерпав ще на початку 90—х років, і відтоді розбудова шахтарської столиці велася стихійно, за принципом — куди покаже перст чиновника. Новий генеральний план розвитку столиці Донбасу, розробка якого тривала з 2004 року, нарешті затвердила міська рада. Розрахований до 2031 року план передбачає низку революційних рішень, покликаних до невпізнаності змінити здебільшого промислові ландшафти міста — зробити Донецьк зеленим і європейським.

Діловий “сіті”

Серед першочергових заходів, спрямованих, насамперед, на покращення екології, передбачається ліквідація Смолянської промислової групи підприємств і розміщення на їхній території об’єктів районного значення — громадських закладів, торговельних центрів, на периферії — складських терміналів тощо. Центральному Ворошиловському району відвели роль такого собі ділового “сіті”, де, за планом, після реконструкції з’являться розважальні заклади, офіси, багаторівневі автостоянки.

Генплан також передбачає розвантажити дороги міста, затори на яких в останні роки стали звичним явищем. Зарадити цьому проектувальники планують шляхом переносу міжміських автовокзалів за межі міста: “Путилівський” переїде ближче до донецького летовища, а “Південний” винесуть на Маріупольське шосе — в район “Широкого”. Ще одна автостанція має з’явитися в районі “Мотелю”, розвантаживши Макіївське шосе. Загалом, за задумом “батьків” міста, протягом двох десятків років довжина магістральних доріг Донецька збільшиться на 400 кілометрів. На 35 кілометрів зросте і довжина тролейбусних ліній, а на 120 км — автобусних маршрутів.

Розширити паркову зону міста, дефіцит якої нині становить 905 гектарів, у мерії планують за рахунок ліквідації териконів. Прибрати рукотворні гірські масиви пробували й раніше, ще за союзних часів. Навіть японці пропонували самостійно вивезти, ще й гроші обіцяли заплатити. Проте тодішні господарі помітили у планах “клятих імперіалістів” підступ і не дозволили навіть порожній породі залишити рідну землю. Дослідники виявили в ній багато цінних мінералів, проте руки до них не доходили: як кажуть, і нести важко, і віддати шкода.

Європеїзація потребує грошей

Тепер, у першу чергу, планують змести терикони за торговельним комплексом “Маяк”, а також на вулицях Щорса, Карпінського та Молодих шахтарів. Залишилось недовго бовваніти й териконам, що приписалися на вулицях Крута, 60—річчя СРСР, Наметкіна та 9 січня в районі Смолянки. Десятки років терикони добряче псували і без того погану екологію міста шахтарів, металургів і коксохіміків. Чотири відсотки шкідливих викидів у регіоні “завдячують” саме їм. Вітер здіймає і розносить містом пил, у повітря потрапляє сірководень, чадний газ тощо. А оскільки в деяких рукотворних горах відбуваються вулканічні процеси, то продукти їхньої діяльності теж “споживають” донеччани.

Крім того, терикони — потужне джерело радіації. Відомо, що під дією високих температур (температура всередині палаючого терикону становить близько 3000 градусів) рідкоземельні метали випромінюють неабияку радіацію. До того ж терикони мають властивість спалахувати та вибухати. У 1966 році після одного з таких вибухів загинуло ціле селище в місті Димитрове, а під розпеченою породою згоріли близько 60 осіб. Тоді цю подію не розголошували, але після неї навколо териконів стали з’являтися санітарно—захисні зони.

Останнім часом підприємливі люди почали пристосовувати терикони для різних потреб. Приміром, на териконі біля колишньої фабрики іграшок облаштували нічний клуб “Терикон”, на який “круті” машини піднімаються по серпантину; терикон біля стадіону “Шахтар” затяті, але бідні фани донецького клубу багато років використовували як безкоштовну трибуну, заздалегідь “бронюючи” на ньому “козирні” місця. Тепер влада вирішила позбутися рукотворних гір. Один терикон — це сотні тисяч кубічних метрів породи, розташованої на кількох гектарах. Тож ліквідувати таку “махіну” — справа нелегка й недешева, тож із місцевого бюджету навряд чи може бути профінансованою. Хіба що за це візьметься якийсь підприємливий товстосум. Але вивільнити сотню—другу гектарів землі у престижних районах міста — думка слушна.

Коментуючи ситуацію щодо таких перспектив, начальник управління містобудівництва й архітектури донецької міськради Станіслав Ващинський зазначив: “Якщо виконаємо новий генплан відсотків на 90, Донецьк повністю перевтілиться і стане європейським”.

Антін БОБИР