Ціну восени складають

Журнал вирішив розібратися — як це може вплинути на курс долара і ціни на найнеобхідніші товари?

Долар: обвал можливий

“Згідно з оптимістичним сценарієм, долар може “провалитися” восени до 10—12 грн. Середній прошарок населення зубожіє, але значної інфляції не буде. У цьому випадку люди втратять 20—30% своїх доходів, — прогнозує банківський експерт Андрій Оністрат. — А за песимістичними прогнозами — долар коштуватиме 15—20 грн. Країну накриє гіперінфляція, і кожен з нас житиме ще гірше. У цьому випадку туризм узагалі “закривається”, роздріб також. Про розвиток, звісно ж, говорити не доводиться, аби вистачило грошей на найнеобхідніше. У моєму колі спілкування 60% людей дотримуються оптимістичних прогнозів і 40% — песимістичних”.

Побоювання щодо курсу долара звучать рефреном у висновках усіх експертів. Сьогодні обмінний курс — адміністративно регульований показник. Але все добре — до певного часу. Коли восени для вітчизняних підприємств настануть терміни погашення зовнішніх позик, компаніям і банкам доведеться скуповувати валюту у великих кількостях, і це розбалансує ринок. Крім того, через президентські вибори, що наближаються, населення в паніці почне скуповувати валюту за півтора-два місяці до виборів. Як не крути, курс відображає стан економіки України і торгівельного балансу. Тому з посиленням кризи гривня продовжить девальвацію. Крім того, не варто забувати, що цього року Україна гаситиме борги, які, за різними оцінками, становлять $20 млрд.

“Прогнозувати осінні події дуже важко. Наразі неминучих умов для обвалу гривні немає, але можливо все, — пояснює Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру імені Разумкова. — Динаміка обслуговування зовнішнього боргу нашими банками і бізнесом у першому і другому кварталах цього року пройшла за оптимістичнішим сценарієм, ніж раніше. Зважаючи на це, можна припустити, що третій квартал не стане обвальним. Звичайно, тиск на гривню буде, але шокових стрибків курсу вдасться уникнути”.

Як підтверджує аналітична інформація НБУ, сьогодні підтримується реальний купівельний попит на долар. За умови щомісячного здешевлення гривні на 10 копійок до кінця року курс долара становитиме 8,50—8,70 грн. Такий раціональний прогноз. Але за великим рахунком у прогнозуванні наразі ні за що зачепитися. Наприклад, у серпні минулого року багато експертів вважали, що у Нацбанку України достатньо ресурсів, аби не допустити шокового обвалу гривні. Однак вони помилилися.

Нерухомість: ціни не впадуть

Щодо того, як зміниться ситуація на ринку нерухомості, існують полярні думки. Одні експерти вважають, що, швидше за все, ціни на житло й надалі знижуватимуться. Головна причина цього — відсутність іпотечного кредитування. Інші — переконані, що до осені 2009 року слід чекати стрибка цін. Попит на житло все одно існуватиме, тож скорочення будівництва лише сприяє підвищенню цін. За деякими прогнозами, вартість квартир до осені збільшиться на 15—20%. У будь-якому разі, ринок нерухомості зазнає якісних змін. Житло чітко диференціюватиметься за сегментами. Продавати стане важче, оскільки покупці стануть прискіпливіше до цього ставитись.

“Свого часу ціни на нерухомість восени зростали, а влітку падали, але зараз у нашій країні вже немає такої сезонності бізнесу, — пояснює експерт із нерухомості Зоя Євграфова. — Передбачалось, що під час відпусток продавці житла почнуть знижувати ціни, але цього не сталося. Багато потенційних покупців — освічені люди, які знають ситуацію на ринку нерухомості, — розраховували придбати квартири влітку. Але зараз вони розгублені, адже проґавили нагоду — ціни зросли”.

Сьогодні попит на житло — дуже високий, особливо на квартири вартістю $180—200 тис. Люди купують нерухомість “для життя” — і в передмісті, і в Києві: вони бояться за своє майбутнє і прагнуть вкласти заощадження. А нових грошей українці не заробляють. Як зазначає Зоя Євграфова, нинішні тарифи на комунальні послуги дещо пригальмують процес придбання житла. Сьогодні варто діяти дуже швидко: є можливість купити житло — слід відразу ж це зробити, якщо людина продала квартиру — не можна відкладати придбання нової.

Але у будь-якому разі, восени ціни на нерухомість не впадуть. Український ринок нерухомості не пішов шляхом світового, де ціни стали скромнішими. Наприклад, житло в Маямі, яке раніше коштувало $250 тис., сьогодні віддають дешевше на $50 тис., але його ніхто не купує. Цікаво, що в Україні попит на елітну нерухомість незначний. Те, що коштувало $1,5 млн, продаватимуть за $700—800 тис., але питання: чи знайдуться покупці? А земля сьогодні взагалі не продається — ні елітні ділянки, ні звичайні. Очевидно, така ж сама ситуація буде й восени.

Продукти харчування: націнки суттєві

За даними відомої консалтингової компанії, сьогодні майже 47% коштів сімейного бюджету доводиться витрачати на їжу. Українці дедалі рідше купують товари в супермаркетах (відвідуваність впала на 30%), а ті, хто залишається прихильником цих магазинів, скоротили свої витрати на 15—20%. Виробники зазнають збитків, але все одно змушені підвищувати ціни на власну продукцію. Подорожчанню сприяють зростання цін на сировину, оплата за енергоносії — газ та електрику, витрати на зарплату персоналу. До того ж, споживчий ринок істотно залежить від імпорту.

“Вартість продуктів харчування багато в чому визначатиметься зростанням долара, — пояснює агробізнес-консультант Андрій Ярмак. — Овочі подорожчають до нового року вдвічі-втричі, а вартість фруктів залишатиметься приблизно такою, як і минулого року, — за умови, що курс долара істотно не зміниться. Ціни на зернові зростуть на 20—30%, починаючи з вересня-жовтня”.

“Різкого зростання цін на м’ясо і молоко не передбачається: падіння коливатиметься в межах кількох відсотків, а зростання очікується не вище 5%, — заспокоює Ольга Мозгова, аналітик агрокомпанії. — Не варто забувати, що крім впливу кризи, існує і “синусоїда” економіки: після надвиробництва настає спад, а після спаду — зростання. Слід зважати й на сезонні коливання цін”.

З настанням кризи українці частіше почали купувати дешеві продукти, якість яких стає дедалі гіршою, адже виробники використовують дешеві інгредієнти. Останнім часом дещо знизилися ціни на ковбаси та сири, але при цьому, знову ж таки, їх якість значно погіршилася. Цікаво, що ціни на сири тривалого дозрівання не змінилися, а ось сири швидкого дозрівання, які найчастіше купують, подешевшали.

Під час кризи зросло виробництво традиційних продуктів харчування, а ось, скажімо, виробництво йогуртів падає, хоча виробники намагаються впроваджувати різні маркетингові ходи, аби підтримати популярність цього дуже вигідного продукту. Але на здешевлення йогуртів чекати не варто: саме на них “тримається” рентабельність виробництва.

В Україні намітилась абсолютно нова тенденція: у країну почали ввозити дешевшу сировину з Білорусі — сухе молоко і вершкове масло. Цікаво, що частина молочної продукції під “прапором” українських брендів тепер виробляється і на білоруських заводах. Але це здешевлення виробництва жодним чином не позначиться на кінцевому споживачеві. Українське молоко, в принципі, дуже дороге й недостатньо якісне.

“Загалом урожай цього року непоганий, тож восени катаклізмів бути не повинно, — підсумовує Ольга Мозгова. — Зростання доходів населення не передбачається, і цей факт теж впливатиме на формування цінової політики. Якщо виробники почнуть піднімати ціни на свою продукцію — їм доведеться залишити ринок: дорогі продукти харчування ніхто не купить. І ще одна дуже важлива складова осінніх цін: вони серйозно залежатимуть і від “апетитів” торгівельних мереж. А націнки можуть бути суттєвими”.

Товари і послуги: нові блага

Найстабільніша ситуація щодо цін — у сфері товарів і послуг, хоча й споживачів у них стає дедалі менше. З іншого боку, ціни на товари і послуги не зростають, і це вже великий “плюс”. Виняток — оплата послуг ЖКГ.

“Восени, ймовірно, комунальні послуги подорожчають ще на 20%, — розповів “Главреду” Зіновій Шкутяк, глава підкомітету Комітету Верховної Ради з питань житлово-комунального господарства. — Щодо змін ціни на газ та електроенергію, то нові цифри рахунків залежатимуть від переговорів із Міжнародним валютним фондом. Узагалі, багато що залежатиме від економічної ситуації в країні, яку складно прогнозувати”.

“У сфері послуг восени навряд чи щось зміниться, — пояснює Клавдія Максименко, керівник проекту спільної ініціативи ЄС і Програми розвитку ООН “Спільнота споживачів і громадські об’єднання”. — У секторі обслуговування зросла конкуренція і з’явилися нові блага для споживача. Приміром, у деяких службах таксі тепер пропонують послуги, про які до кризи й не йшлося: клієнтам передзвонюють, аби вони не витрачалися, пропонують різноманітні знижки.

У супермаркетах касири попереджають про подорожчання товарів: тепер важливо, аби покупець усвідомив їх вартість. Раніше такого не було. У магазинах звузився асортимент до кількох одиниць одного товару: сьогодні страшно не продати. Про перенасиченість ринку вже говорити не доводиться. Але все одно товарів і послуг більше, ніж споживачів. Люди бояться витрачати гроші, тому навряд чи ціни підвищуватимуться”.

Напередодні кризи багато українців встигли вирішити свої побутові питання. А хто не встиг — має змогу надолужити. “Зараз на ринку електропобутової техніки велика конкуренція. І ніхто в цій сфері спекулювати на цінах, на відміну від ринку продуктів харчування, не буде, — каже експерт Олександр Недовба. — Якщо курс долара зростатиме, відповідно, підніметься і гривнева ціна на імпортні товари. Але цілком очевидно, що зараз електропобутову техніку можна купити дешевше, ніж до кризи”.

Цікавий нюанс: дорогі моделі техніки тепер замовляють заздалегідь. Їх спеціально “виписують” із-за кордону за каталогами. Отже, ситуація “сьогодні зателефонував у магазин — завтра товар привезли додому” — вже нетипова. У розпродажах “беруть” участь звичайні, застаріваючі моделі електропобутової техніки: продавцям їх вигідно продати — поки це ще можливо. Не змінюється ціна й на товари російських спільних підприємств: їх виробники готові приймати платежі у гривнях.

Що не справдилося із кризових прогнозів?

“Не справдився прогноз щодо зростання курсу долара до 12 гривень — цю цифру обіцяли “в лихоманці”, — пояснює Андрій Оністрат. — Особисто я чекав, що банківський сектор буде покладено на лопатки швидше, але цей процес “стояння навколішки” виявився тривалішим. А ось ринок нерухомості втратив у грошах набагато більше, ніж прогнозували”.

“Не виправдалися показники інфляції. Щодо пенсій, усупереч прогнозам, заборгованостей фактично немає. По зарплатах — великий борг, але все могло бути набагато гірше, — вважає Зіновій Шкутяк. — Жодна бюджетна програма сьогодні на 100% не фінансується, а деякі взагалі не розпочинали. Експорт хімічної, вугільної промисловості та металургії знизився набагато більше, ніж прогнозували”.

“Банківські працівники говорили про те, що люди взагалі не зможуть забрати свої гроші з рахунків, що банки не доживуть навіть до літа, але це наразі не справдилося, — розповідає Зоя Євграфова. — Сьогодні Юлія Тимошенко стверджує, що пік кризи минув, але щодо цього немає жодної впевненості. Дуже багато інформації наша влада замовчує”.

“На щастя, не виправдалися прогнози про значне зростання цін на продукти харчування, паливо, — зазначає Клавдія Максименко. — Ціна всіх товарів, вартість яких прив’язана до долара, мала зрости мінімум на 30%, але цього не сталося, що саме по собі є великим плюсом”.

“На початку кризи всі говорили, що ринок буде завалено супер’якісною вітчизняною продукцією, — згадує Ольга Мозгова. — Але наразі ринок наповнений закордонними товарами різної якості. До України і кісточок понавозили, і субпродуктів, і курячих ніжок, і обрізки свинячого м’яса”.

“На початок квітня передбачалося різке скорочення доходів і зарплат і, як наслідок, соціальне занепокоєння, але ці прогнози не справдилися, — розповідає Василь Юрчишин. — В Україні ВВП впав на 20—25%, промисловість — на 35%.За таких показників увесь Київ мав би бути в бомжах, але, на щастя, ми такого не спостерігаємо. Здатність виживати в українців виявилася кращою, ніж можна було передбачити”.

Ксенія МЕЛЕШКО