Президент України своїм указом №37 від 16 лютого 2017 року ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від “Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз енергетичній безпеці України та посилення захисту критичної інфраструктури”.
РНБО, розглянувши ситуацію, що склалася в енергетичній сфері України вирішила:
Кабінету Міністрів (КМУ) разом із Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) невідкладно:
Вивчити об'єктивність, економічну та соціальну обґрунтованість встановлених тарифів на енергоносії, електроенергію, житлово-комунальні послуги та опрацювати можливі заходи щодо вдосконалення механізмів державного регулювання діяльності у цій сфері природних монополій та управління суб'єктами господарювання, корпоративні права яких належать державі, а також поінформувати населення про результати цієї роботи.
Перше питання, яке виникає — навіщо доручати таку перевірку тим, хто встановлює та затверджує тарифи на енергоносії та житлово-комунальні послуги? Ви думаєте, що настав час, коли бджоли будуть проти меду?
Зазвичай, коли дійсно хочуть щось перевірити, то доручають це робити незалежній та неупередженій структурі, як це було в 2015 році.
Тоді Робоча група в Верховній раді провела перевірку обґрунтованості підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги і в травні 2015 року опублікувала Звіт.
У висновках Звіту робочої групи щодо обґрунтованості підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги в 2015 році було сказано:
Встановлення цін/тарифів на природний газ та пов’язані з його споживанням комунальні послуги відбулося без належного обґрунтування. Невідкладно мають бути проведені додаткові розрахунки тарифів, а роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, затверджені постановою НКРЕКП №583 від 03 березня 2015 року, потребують негайного перегляду.
Що відбулось після такого висновку Звіту? Практично нічого, сам Звіт, який так очікувало все населення України, пройшов тихо і непомітно.
Прем’єр Арсеній Яценюк закликав, аби перевірити надані висновки в Звіті, залучити міжнародні аудиторські компанії. Їх залучило НКРЕКП. І в липні був оприлюднений звіт, де вони перевірили математичну коректність розрахунків.
На людській мові це означає, що маститі міжнародні аудитори взяли в руки калькулятори і перевірили математичну коректність розрахунків. Тобто — чи правильно були проведені арифметичні дії.
По суті проблема обґрунтованості підвищення цін/тарифів на природний газ та комунальні послуги міжнародними аудиторами не досліджувалась.
А суть була в тому, що НАК “Нафтогаз України” начебто мав дефіцит грошових коштів і щоб його перекрити необхідно було підвищити ціну на газ для населення.
Чи відповідало це дійсності? Звіт дає відповідь на це питання.
По-перше, що при розрахунку ціни на природний газ для населення застосовувались дані обсягів природного газу проекту балансу газу і після цього не були зроблені корегування за фактичними обсягами споживання.
По-друге, що при розрахунках “дефіциту” грошових коштів НАК “Нафтогаз України” забули вказати, що з державного бюджету в 2015 ріці НАК “Нафтогаз України” було надано 29,7 млрд грн компенсації за виробників тепла для населення.
По-третє, що безпідставно об’єднали дві різні категорії споживачів — населення і виробників тепла для населення. Згідно порядку, встановленого постановою КМУ №1729, це були різні категорії споживачів із різними джерелами забезпечення обсягів природного газу.
Населення забезпечується обсягами українського видобутку ПАТ “Укргазвидобування”, а виробники тепла для населення забезпечуються за рахунок імпорту.
Тому, НАК “Нафтогаз України” не мав дефіциту грошових коштів, бо купував природний газ у ПАТ “Укргазвидобування” за ціною 1590 грн за тис. куб. м без ПДВ і продавав населенню за цінами 2166,8 грн та 5041,8 грн, відповідно отримуючи з кожної тисячі кубічних метрів дохід 576,8 грн та 3451,8 грн. А за виробників тепла для населення отримував компенсацію із бюджету України.
Виходячи з цього, не було необхідності такого підвищення цін на природний газ і відповідно тарифів на інші енергоносії та комунальні послуги.
Перш ніж піднімати ціни треба було зробити все, щоб населення масово не стало заручниками в своїх домівках: встановити лічильники, регулятори на батареї, заходи термомодернізації, стимулювати застосування альтернативних джерел енергії (сонячних батарей, теплових насосів і таке інше).
Потрібно було провести реальну демонополізацію, аби населення нарешті змогло реалізувати найголовніше своє право — це право вільно обирати собі постачальника енергоносіїв та комунальних послуг.
Це наша зовсім недавня історія. Але головне в ній, вже тоді в 2015 році відсутність бажання у влади робити реальні зміні. Що може змінитись сьогодні?
Чи вплине чергове рішення РНБО, щоб нарешті була встановлена істина щодо обґрунтованості підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги? Дивлячись на те, кому це доручили — малоймовірно.
Бо ми ще з вами не бачили, коли це бджоли були проти меду…
Марія ЯКОВЛЄВА, член колегії Держагентства з енергозбереження та енергоефективності
Что скажете, Аноним?
[13:16 17 ноября]
[17:01 16 ноября]
13:00 17 ноября
12:45 17 ноября
12:20 17 ноября
12:00 17 ноября
11:50 17 ноября
11:00 17 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.