Союз як корова язиком злизала

Тріщина в кораблі російсько—білоруських відносин почала з’являтися ще на початку 2007 року. Тоді Росія різко збільшила для Білорусі ціни на газ і ввела експортне мито на нафту, фактично позбавивши Лукашенка можливості продавати за кордон дешеві нафтопродукти. У 2008 році Москва надала Мінську кілька великих кредитів, але на цьому милість Кремля вичерпалася. Нібито союзна Росії держава так і не визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії, до того ж дедалі інтенсивніше загравала із Заходом.

Нещодавно Білорусь стала членом євросоюзівської програми “Східне партнерство”, до Мінська зачастили європейські політики. Роздратована цим фактом Москва відмовила Білорусі в наданні чергового кредиту і заборонила до реалізації на території Росії понад п’ятсот видів білоруської молочної продукції. У відповідь на це білоруський президент Олександр Лукашенко зробив те, чого ще два роки тому годі було й уявити: “бацька” відмовився летіти в Москву на саміт Організації договору про колективну безпеку, фактично заблокувавши його роботу.

Пийте, білоруси, молоко — все одно більше нікуди подіти

Проблеми з постачальням білоруського молока в Росію виникали й раніше. Але тепер обсяги заборони на імпорт дали спеціалістам підставу говорити про повноцінне запровадження санкцій стосовно Білорусі з боку Кремля. До 500 видів білоруських молокопродуктів, внесених у “чорний список”, росіяни грозяться додати ще 800. При цьому більшість молокопереробних підприємств Білорусі зовсім недавно пройшли атестацію в Россільгоспнагляді, що дозволяло їм продавати свою продукцію на території сусідньої країни. Та несподівано інше російське відомство — Росспоживнагляд — заявило про запровадження нового регламенту на молочну продукцію, критеріям якого білоруські товари нібито не відповідають. В одну мить майже всі молочні підприємства Білорусі опинилися без каналів зовнішнього збуту — майже 90 відсотків експорту їхньої продукції припадає саме на Росію.

Минулого тижня прем’єр—міністри Білорусі та Російської Федерації Сергій Сидорський і Володимир Путін провели переговори з “молочної проблеми”. Керівник уряду РФ навіть заявив, що суперечливі моменти майже врегульовані і білоруське молоко ось—ось може знову потрапити на полиці російських крамниць.

Однак у суботу прес—служба президента Лукашенка поширила заяву, в якій висловлювалося занепокоєння “молочною” ситуацією і повідомлялося, що глава Білорусі відкладає свій візит у Москву на саміт Організації договору про колективну безпеку до ранку неділі. А вранці з’ясувалося, що поїздку до Першопрестольної Лукашенко скасував остаточно.

“Аксіомою є теза про те, що економіка є фундаментом нашої спільної безпеки. Проте якщо найближчий союзник Білорусі по ОДКБ намагається, цілком усвідомлюючи, що відбувається, знищити цю основу, фактично поставити білорусів на коліна — як у такій ситуації можна вести мову про зміцнення колективної безпеки на загальному просторі Організації?”, — було сказано в заяві.

“Непартнерська” істерика

Через кілька годин Білорусь вирішила піти ва—банк у загостренні конфлікту з Росією. Білоруське Міністерство закордонних справ надіслало до секретаріату ОДКБ ноту, в якій із посиланням на статут організації повідомлялося, що без участі Білорусі ніякі рішення на саміті ухвалені бути не можуть. “Ігнорувати позицію будь—якої держави — члена організації — неприпустимо, а рішення, ухвалені всупереч її позиції, — нелегітимні”, — пояснив журналістам прес—секретар МЗС Білорусі Андрій Попов.

Незважаючи на протести білоруської сторони, на саміті ОДКБ все ж було ухвалено рішення про створення Колективних сил швидкого реагування. Зовнішньополітичне відомство Білорусі назвало його нелегітимним. Росіяни наголосили, що рішення має законну силу, закликавши Білорусь отямитися і приєднатися до угоди. А президент РФ Дмитро Медведєв заявив, що Лукашенко вчинив не по—партнерському. “Олександр Лукашенко не зателефонував мені й не повідомив про те, що вирішив не приїздити в Москву. Нам телефонували тільки співробітники його адміністрації, — повідомив Медведєв на прес—конференції за підсумками саміту ОДКБ. — Економічні питання бажано розв’язувати шляхом безпосередніх контактів, а не перекладаючи тягар відповідальності за двосторонні економічні проблеми на багатосторонній формат, який забезпечує життя і безпеку в низці держав. Сподіваюся, ця м’ясо—молочна істерика не зіпсує роботи Колективним силам оперативного реагування”.

Тікай, бо скоро буде ще й газова війна

Проте вже зараз очевидно, що свої економічні, так само як і політичні, проблеми Білорусь розв’язуватиме без участі Росії. Білоруському керівництву поступово стає зрозумілим сенс приказки про те, що не можна тримати всі яйця в одному кошику. Зав’язка експорту на одній державі й фактична енергетична залежність від цієї ж держави ні до чого хорошого привести не може. На думку експертів, після молочної війни між Білоруссю та Росією може розпочатися газова. І передумови до цього вже є. “Теоретично може виникнути ситуація репресивного тиску “Газпрому” на “Білтрансгаз” у зв’язку з неповною оплатою за газ у І кварталі”, — заявив в інтерв’ю агенції “Інтерфакс—захід” радник з економічних питань посольства РФ у Білорусі Андрій Кузнєцов. Тож дуже скоро Білорусь може опинитися на місці України і стати головним винуватцем зриву поставок російського газу в Європу.

Очевидно, в такій ситуації Лукашенко шукатиме нових партнерів. Наступного понеділка до Мінська прилітає єврокомісар із зовнішніх зв’язків і політики добросусідства Беніта Ферреро—Вальнер. Про готовність надати Білорусі підтримку на шляху європейської інтеграції вчора заявила Велика Британія. Минулого тижня у Києві успішно пройшли переговори Юлії Тимошенко і Сергія Сидорського — прем’єри домовилися про зняття обмежень у торгівлі й імпорті української електроенергії в Білорусь. Ера теплих білорусько—російських взаємин завершилася?

Олексій МІНЧОНОК